Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №756/12888/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/12888/26 Головуючий у 1 інстанції: Диба О.В. Провадження № 33/824/4395/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції не надав належної оцінки його поясненням щодо порушення вимог п.13.1 ПДР водієм автомобіля «БМW», д.н.з. НОМЕР_1 , який намагався випередити його по правій смузі руху. Також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення був безпідставно складений за порушення вимог п.10.3 ПДР, який врегульовує правила здійснення одночасного перестроювання, тоді як фактично мав місце маневр повороту довгомірного транспортного засобу, що врегульовується п. 10.6 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційний суд не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до наданого суду першої інстанції протоколу про адміністративне правопорушення від 20 липня 2026 року серії ЕПР1 № 724363 20 липня 2026 року о 13 год. 50 хв. у м. Києві по вул. Набережно-Рибальській, 27, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «МAN», д.н.з. НОМЕР_2 , при одночасному перестроюванні не надав перевагу транспортному засобу «БМW», д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився праворуч та здійснив з ним зіткнення. В результаті ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 , порушивши п.10.3 ПДР, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено схему місця ДТП та письмові пояснення учасників справи.

Відповідно до пункту 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Разом з тим, як вбачається зі схеми місця ДТП, письмових пояснень учасників ДТП, водій транспортного засобу «МAN», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , та водій транспортному засобу «БМW», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 здійснювали не одночасне перестроювання, а поворот направо. Відтак, у протоколі про адміністративне правопорушення безпідставно зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.3. ПДР.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до системного аналізу приписів ст.ст.7,254,279 КУпАП суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо неї, та не має права самостійно змінювати фабулу правопорушення, викладену в протоколі, або виходити за межі тих обставин, які в ньому зазначені.

Враховуючи викладене, постанова Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року скасувати про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.