Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №752/25469/25
Суддя: Музичко Світлана Григорівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року
справа № 752/25469/25
провадження № 33/824/1306/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Родинського Ігоря Олеговича на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1 - Родинський Ігор Олегович подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд при розгляді справи належним чином не повідомив ні особу, яка притягається до адміністративної відповідальності , ні його захисника.
Судом не було досліджено і інші обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме те, що був третій учасник, який залишив повідомлення, що скаржник винен у ДТП.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
В судове засідання з`явився потерпілий ОСОБА_2 стосовно апеляційної скарги заперечував, та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Судове засідання яке було призначене на 31.08.2026 о 11 год. 00 хв. захисник Родинський І.О. подав до Київського апеляційного суду клопотання про відкладення оскільки перебував на лікарняному. Судом апеляційної інстанції клопотання було задоволено, а судове засідання було відкладено на 07.09.2026 року о11 год. 40 хв.
Захисник Родинський І.О. та особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №472200 від 03.10.2025 року, ОСОБА_1 03.10.2025 року о 12 год. 56 хв. в м. Києві по Столичному шосе, керуючи транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, що призвело до отримання транспортними засобами механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1 та п. 13.1 ПДР України, зо що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.3 (б) ПДР України, передбачає, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
п. 12.1 ПДР України, передбачає, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
п. 13.1 ПДР України, вказує, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 03.10.2025 року, зазначено, що 03.10.2025 року о 11 год. 35 хв, керуючи транспортним засобом Mitsubishі д.н.з. НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Столичне шосе, 9 км, намагався у лівому ряді здійснити поворот ліворуч до котеджного містечка «Краєвид», при цьому автомобіль стояв з включеним поворотом, пропускаючи зустрічний потік транспорту. Раптом почув свист гальмів, блискотіння ліхтарів і відчув сильний удар в задній частині. Вийшовши з машини він побачив, що з ним зіштовхнувся автомобіль марки BMW з номерним знаком НОМЕР_1 .
З письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.10.2025 року, вказано, що 03.10.2025 року о 11 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом BMWд.н.з. НОМЕР_3 , в м. Київ по вул. Столичне шосе, відчув зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_2 , момент зіткнення не побачив.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наданими суду письмовими доказами, зокрема: даними протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 № 4472200 від 03.10.2025 року, схемою місця ДТП від 03.10.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 03.10.2025 року.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів захисника в апеляційній скарзі та вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, законною та такою, що винесена із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Як убачається з матеріалів справи, адвокатом Родинським І.О. до суду першої інстанції було подано два клопотання про відкладення розгляду справи (05.12.2025 та 19.12.2025) та одне клопотання про відкладення від ОСОБА_1 з посиланням на те, що його захисник Родинський І.О. перебуває на лікуванні (22.12.2025).
Посилання захисника на те, що він перебував на лікарняному, не свідчить про неможливість його участі у судовому засіданні та не покладає на суд обов`язку відкладати розгляд справи, зважаючи на задоволення клопотань про відкладення розгляду справи, що були заявлені раніше. При цьому, матеріали справи не містять даних про те, що зазначені обставини були непереборними або унеможливлювали участь самого ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Суд першої інстанції надав оцінку зазначеним клопотанням та дійшов мотивованого висновку про відсутність підстав для подальшого відкладення розгляду справи, оскільки врахував наближення закінчення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний про існування провадження, що підтверджується активною участю його захисника у справі шляхом подання численних клопотань. Водночас будь-яких доказів того, що сторона захисту була позбавлена можливості надати письмові пояснення, докази чи іншим чином реалізувати своє право на захист, матеріали справи не містять.
Твердження захисника про відсутність доказів вини спростовуються матеріалами справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, що не свідчить про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови.
Так, з матеріалів справи вбачається, вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.
У справі було заявлено про призначення судової авто-технічної експертизи.
Відповідно до висновку експертів, зазначено що в даній дорожній обстановці та з технічної точки зору, водій транспортного засобу Mitsubishi ОСОБА_2 безпосередньо перед зіткненням перебував на нерегульованому перехресті Столичного шосе з вул. Монашинська у другій (лівій) смузі руху у статичному стані близько 9-ти секунд, зміни смуги руху та будь-яких інших маневрів не здійснював.
В даній дорожній обстановці та з технічної точки зору водій транспортного засобу BMWповинен був діяти відповідно до вимог п.п. 2.3 (б), 11.4, 12.1 та 13.1 і Розділу 34 лінія горизонтальної розмітки 1.3 ПДР України.
Вказано про те, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi шляхом дотримання вимог п.п. 2.3 (б), 11.4, 12.1, 13.1 і Розділу 34 лінія горизонтальної розмітки 1.3 ПДР України.
Наявність у водія автомобіля БМW ОСОБА_1 технічної можливості уникнути пригоди, що полягала у виконанні ним вимог п.2.3 б), 11.4,12.1,13.1 і Розділу 34 лінія горизонтальної розмітки 1.3 ПДР України, й відсутність факторів технічного характеру, які б перешкоджали йому виконати ці вимоги, вказує на невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 2.3. б), 11.4,12.1,13.1 і Розділу 34 лінія горизонтальної розмітки 1.3 ПДР України, які й знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної постанови, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом першої інстанції докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Родинського Ігоря Олеговича залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua