Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №367/6118/23 — Київський апеляційний суд

справа № 367/6118/23

головуючий у суді І інстанції Мерзлий Л.В.

провадження № 22-ц/824/648/2026

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Івкової Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та представника ОСОБА_1 - адвоката Лавріненка Ігоря Анатолійовича на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року

у справі за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод користування майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У серні 2023 року керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з указаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с. 1-4 т. 2), просив суд:

усунути перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 31 січня 2022 року за індексним номером 63146083 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 площею 2,9604 га із припиненням речових прав щодо неї;

усунути перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 2,9604 га шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001.

Позов обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42022112320000013 від 03 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено факт порушення вимог земельного та лісового законодавства під час передачі у приватну власність фізичної особи земельної ділянки з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, розташованої у м. Ірпінь Київської області за рахунок земель лісогосподарського призначення.

Встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області, з цільовим призначенням - «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», зареєстроване за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказане право власності зареєстроване державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А.О. 31 січня 2022 року, індексний номер рішення: 63146083 (номер запису про право власності: 46427318, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2569520832080) на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія та номер І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року, видавник: Ірпінська міська Рада народних депутатів (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 185) та витягу з ДЗК, серія та номер: НВ-6500049932022, виданий 17 січня 2022 року, видавник: Державний земельний кадастр; відомості з ДЗК, серія та номер: 54211911, виданий 28 січня 2022 року.

Водночас установлено, що державний акт на право приватної власності на землю серія та номер І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року ОСОБА_1 не видавався, а реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, здійснена з порушеннями земельного та лісового законодавства, оскільки остання відноситься до земель лісогосподарського призначення, у зв`язку з чим рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню, а земельна ділянка - поверненню у державну власність.

За інформацією державного підприємства «Київське лісове господарство» № 02-162 від 16 лютого 2022 року відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року та даних публічно-кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, накладається на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду Підприємства (Ірпінське лісництво, а саме квартал 41, виділи 8, 20, 25, квартал 42 виділ 1, 2, 3, 16. Категорія лісів: Рекреаційно-оздоровчі ліси. Лісогосподарська частина лісів зелених зон).

Таким чином, факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, у тому числі, проектом організації і розвитку лісового господарства 2014 року, копією таксаційного опису лісовпорядкування, станом на 01 січня 2015 року, наказом № 92 від 26 липня 2019 року Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, копіями протоколів лісовпорядних нарад від 03 червня 2014 року та від 10 липня 2015 року, копіями фрагментів з планшету № 5 (1993, 2003, 2014 року) тощо.

Також підтвердженням накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення є висновок експерта від 16 березня 2023 року № 2256/23-41 за результатами проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 42022112320000013 від 03 лютого 2022 року.

Відповідно до зазначеного висновку земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, накладається на землі Державного підприємства «Київське лісове господарство» (квартали № 41 та № 42 Ірпінського лісництва».

Таким чином спірна земельна ділянка зареєстрована за фізичною особою за рахунок земель державної власності, без виключення її з Державного лісового фонду України.

Окрім того, за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 10 лютого 2022 року № 115 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів № 41 та № 42 Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2003 та 2014 року, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, розташована в межах земель Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп», що також підтверджує факт віднесення вказаної земельної ділянки до земель державного лісового фонду.

Вищевказана інформація надана Українським Державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», яке засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30 вересня 1991 року за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до п. 3.2.8 статуту ВО «Укрдержліспроект», окрім інших його функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування по видільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.

Разом з тим, згідно з листом Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 11975/0/2-22, листа Київської обласної державної адміністрації № 2900/31.01/31.02.01-2022 від 24 червня 2022 року рішення про вилучення із державної власності та передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, останніми не приймалися.

Також, відповідно до листа Бучанської районної державної адміністрації № 01.3-35/1034 від 08 липня 2022 року інформація щодо вилучення вказаної земельної ділянки із земель державного лісового фонду відсутня.

Крім того, за вищевказаною інформацією Державного підприємства «Київське лісове господарство» № 02-162 від 16 лютого 2022 року, державне підприємство погодження на вилучення з постійного користування вказаної лісової ділянки не надавало.

Вказує, що під час реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, порушено порядок зміни цільового призначення.

Водночас, проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 відсутній, погодження на зміну цільового призначення Державним підприємством «Київське лісове господарство», Київським обласним та по м. Києву Управлінням лісового та мисливського господарства, Київською обласною державною адміністрацією, Кабінетом Міністрів України не надавалось та не погоджувалось, лісогосподарські втрати не нараховувались, що підтверджується вищевказаними інформаціями № 02-162 від 16 лютого 2022 року, № 04-48/316 від 16 лютого 2022 року, № 11975/0/2-22 від 21 червня 2022 року, та 2900/31.01/31.02.01-2022 від 24 червня 2022 року.

На час звернення прокурора до суду з цим позовом власником спірної земельної ділянки є держава в особі Київської обласної державної адміністрації, оскільки земельна ділянка находиться у межах населеного пункту, а саме м. Ірпінь, Бучанського району Київської області, яке є містом обласного значення.

Разом з тим, встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю серія та номер І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року, який став підставою реєстрації права власності на земельну ділянку 31 січня 2022 року за ОСОБА_1 уповноваженим органом не видавався, рішення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування не приймалось.

Згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю на території Ірпінської міської ради, за реєстраційним номером, зазначеним в державному акті - 185, зареєстрований інший державний акт, іншому громадянину, на іншу земельну ділянку, а саме: державний акт І-КВ № 085641 від 30 липня 1997 року на право приватної власності на землю, виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Указані обставини свідчать про те, що державний акт на право приватної власності на землю: серія та номер І-КВ № 100941 від 11.04.2001 ОСОБА_1 уповноваженими органами не видавався, отже право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, зареєстроване державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А.О. 31 січня 2022 року, індексний номер рішення: 63146083 (номер запису про право власності: 46427318, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2569520832080) неправомірно.

Крім того, відповідно до вказаного державного акту, останній був виданий на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 12 лютого 2001 року № 98.

Згідно листа Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14 липня 2022 року № 17953/5.3-22 станом на лютий 2001 року на території Ірпінського міського нотаріального округу Київської області здійснювала нотаріальну діяльність приватний нотаріус Білоконь С.І., якою здійснюється нотаріальна діяльність на даний час, також функціонувала Ірпінська державна нотаріальна контора, яка обслуговує та забезпечує населення нотаріальними послугами на даний час та працювали приватні нотаріуси, нотаріальна діяльність яких припинена, а саме: приватний нотаріус Прилипко В.В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , документи нотаріального діловодства та архів яких передано на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву.

Так, відповідно до листів, отриманих від: приватного нотаріуса Білоконь С.І. за № 29/01-16 від 27 липня 2022 року, Ірпінської державної нотаріальної контори № 31702-14 від 28 липня 2022 року та Київського обласного державного нотаріального архіву № 1092/01-17 від 29 липня 2022 року, договір купівлі-продажу № 98 від 12 лютого 2001 року, стороною в якому є ОСОБА_1 вищевказаними суб`єктами нотаріальної діяльності не посвідчувався.

Зважаючи на вище встановлені обставини вбачається, що у 2001 році ОСОБА_1 не укладав договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 лютого 2001 року № 98 та не отримував державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 100941.

Отже, в порушення вимог Земельного кодексу України у приватній власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка, рішення про відведення якої не приймалось, а право приватної власності у законний спосіб не встановлювалось.

Рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за особою, яка протиправно його набула, може бути перешкодою у реалізації Київською обласною державною адміністрацією речових прав на зазначений об`єкт.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року задоволено позов Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації.

Усунуто перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 31.01.2022 за індексним номером 63146083 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 площею 2,9604 га із припиненням речових прав щодо неї.

Усунуто перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 2,9604 га шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, код ЄДРПОУ 39411771, на користь Київської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909996, судовий збір у розмірі 5 368 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га здійснена з порушеннями земельного та лісового законодавства, оскільки остання відноситься до земель державного лісового фонду. Ддоговір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, зазначений у державному акті на право власності на землю, а саме від 12 лютого 2001 року № 98 ОСОБА_1 не укладався, а державний акт серія та номер серії І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року уповноваженими органами не видавався, отже підстави для отримання ним державного акта серії І І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року були відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач у позовній заяві не навів жодних фактів дій чи бездіяльності вчинених саме Держгеокадастром, які на його думку могли б вказувати на порушення його прав та законних інтересів, а також доказів того, що Держгеокадастр має якесь відношення до спірної земельної ділянки (прийняття рішень про передачу, реєстрації земельної ділянки тощо).

Вказує, що Держгеокадастр не приймав жодних рішень щодо передачі у власність спірної земельної ділянки та не видавав і не реєстрував у відповідних книгах записів спірний державний акт, не здійснював державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК.

Відповідно це свідчить про відсутність будь яких порушень з боку Держгеокадастру та про необгрунтованість чи недоведеність позовних вимог до Держгеокадастру - як наслідок це свідчить про відсутність порушеного права з боку Держгеокадастру, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на суть позову, яка полягає в усуненні перешкод у користуванні земельною ділянкою Позивачу необхідно було зазначати докази, які підтверджують ті перешкоди, що є на його земельних ділянках і які він хоче усунути, про що свідчить

Позивачем не було заявлено та необґрунтовано, жодним чином не вказано, як того вимагає законодавство, на вчинення перешкод у користуванні та розпорядженні землями співвідповідачем. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Тобто, позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодних відомостей про те, в чому саме Держгеокадастр чинить чи може чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою і кому саме.

Зазначає, що до повноважень Держгеокадастру не входить реєстрація чи скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Держгеокадастр не може виступати по справі як співвідповідач, оскільки, жодна з позовних вимог позивача, що були задоволені рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року не відноситься до його повноважень.

Держгеокадастр, який виступав у справі як співвідповідач, не має передбачених законом підстав для його виконання, шляхом усунення перешкод у користуванні майном та шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001.

Вказує, що представником Держгеокадастру - ОСОБА_5 21 листопада 2024 року було подано заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду № 58430/24-Вх.

Судове засідання, призначене на 11 грудня 2024 року, було проведено у режимі відеоконференції, що підтверджується протоколом від 11 грудня 2024 року № 3769023.

Натомість, у судове засідання призначене на 10 лютого 2025 року на 11:00 год., представника Держгеокадастру не підключали, чим позбавили права на належний захист.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Лавріненко І.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що право постійного користування земельною ділянкою може бути засвідчено планово-картографічними матеріалами лише за наявності доказів її передання державному чи комунальному підприємству до моменту набуття чинності Земельним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2002 року.

Прокурором не надано до матеріалів справи ні доказів передання, ані дату можливого передання спірної земельної ділянки у постійне користування Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Відсутні рішення уповноважених органів про передачу в постійне користування Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» спірної земельної ділянки, а також, доказів отримання Ірпінським лісництвом ДП «Київський лісгосп» державного акта або іншого документа на право постійного користування спірною земельною ділянкою.

У відповіді від 19 вересня 2025 року за №29-10-0.-9175/2-25 Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області відповіло, що за інформацією Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі - Відділ) матеріали лісовпорядкування Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» та державні акти на право постійного користування землею ДП «Київське лісове господарство» у Відділі, відсутні.

У відповіді № 02.2-07/1489/48.05/2025 від 24 вересня 2025 року Державний архів Київської області повідомив, що не може надати відповідні документи щодо передачі Ірпінському лісництву ДП «Київський лісгосп» земель лісового фонду на території Ірпінського району Київської області у період до 2002 року, так як відсутні номер та дата запитуваних документів.

Прокурором не надано до матеріалів справи ані доказів передання, ані дату можливого передання спірної земельної ділянки у постійне користування Ірпінському лісництву ДП «Київський лісгосп», а уповноважені органи підтверджують, що таких документів про передачу спірної земельної ділянки не існує. Зокрема, відсутні рішення уповноважених органів про передачу в постійне користування Ірпінському лісництву ДП «Київський лісгосп» спірної земельної ділянки, а також, доказів отримання Ірпінським лісництвом ДП «Київський лісгосп» державного акта або іншого документа на право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Наданий Витяг ВО «Укрдержліспроект» не підтверджує факт перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» або іншого лісогосподарського підприємства до 01 січня 2002 року, оскільки складений відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року.

Відповідні докази за своєю природою не є первинним правовстановлюючими актами, а лише констатують певні факти, які мають бути обґрунтовані відповідними первинними підставами, якими згідно норм чинного законодавства є Державні акти, а за їх відсутності належні Планово-картографічні матеріали.

Проект організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Київське лісове господарство» за 2015 рік, в силу положень пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України, не є планово-картографічним матеріалом лісовпорядкування, про який йде мова у вказаному пункті ЛК України (Такий аргумент найшов своє відображення у Постанові ВС від 15 вересня 2021 року у справі №373/462/19).

У відповіді на адвокатський запит № 03/1329-25 від 25 вересня 2025 року ВО «Укрдержліспроект» повідомило, що виготовлення каталогів координат та здійснення зйомки кутів поворотів зовнішніх меж земельних ділянок лісового фонду чинними нормативно-правовими актами, які регулюють проведення лісовпорядкування не передбачена і при проведенні лісовпорядкування не здійснюється.

Вказує, що таким чином можна стверджувати, що у ВО «Укрдержліспроект» відсутні дані щодо каталогу координат кутів поворотних точок меж розташування кварталів та таксаційних виділів, дані спеціального картографування лісів, а тому БО «Укрдержліспроект» не може без належної емпіричної бази здійснювати співставлення меж спірної земельної ділянки і меж розташування кварталів та таксаційних виділів, так як не має їх координат.

Зазначає, що наданий висновок експерта від 16 березня 2023 року № 2256/23-41 є неналежним та недопустимим доказом, так як для проведення відповідного експертного дослідження з встановлення факту накладення (перетину) земельних ділянок необхідно мати дані щодо каталогу координат кутів поворотних точок меж розташування кварталів та таксаційних виділів, однак таких даних у експерта не могло бути в силу того, що вони відсутні.

У позовній заяві прокурор чітко вказує, що спірна земельна ділянка частково накладається на землі лісогосподарського призначення.

Посилається на висновки, які викладені у постанові ВП ВС від 22 січня 2025 року у справі №446/478/19, у якій суд звернув на спосіб захисту та вказав про необхідність встановити в якій саме частині відбувається накладання, використовуючи саме кути і точки повороту меж ділянок.

У межах цієї судової справи такого доказу прокурором надано не було, а тому висновки щодо накладення зазначених вище земельних ділянок є передчасними та недоведеними.

Апелянт звертає увагу суду, що прокурор обрав неправильний спосіб захисту, звернувшись із негаторним позовом в рамках даної судової справи, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Лавріненко І.А. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представником Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - Максимова І.В. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити

Прокурор Федоренко О.П. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

В апеляційній скарзі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру наведено доводи про те, що у судове засідання, призначене на 10 лютого 2025 року на 11:00 год., представника Держгеокадастру не підключали, чим позбавили права на належний захист (підтвердження додається).

Надаючи оцінку указаним доводам, апеляційний суд враховує таке.

Частиною 1 статті 8 ЦПК України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина 2 статті 211 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2024 року представником Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - Максимовою І.В. через систему «електронний суд» подано до суду першої інстанції клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 67-70 т. 2).

Указане клопотання не було вирішене судом першої інстанції, однак з протоколу судового засідання у режимі відеоконференції від 11 грудня 2024 року № 3769023 вбачається, що представник Максимова І.В. брала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (а.с. 73-76 т. 2).

Наступне судове засідання було призначено на 10 лютого 2025 року.

Докази направлення Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру судової повістки матеріали справи не містять.

Повідомлення відповідача здійснювалося судом першої інстанції також шляхом через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 84 т. 2).

Частиною 11 статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

Отже, якщо відповідачем є юридична особа - це виключає можливість застосування частини 11 статті 128 ЦПК України.

Так, представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру має електронний кабінет.

Однак, в матеріалах справи відсутні дані, які б давали підстави вважати, що останній був обізнаний щодо розгляду справи 10 лютого 2025 року.

В матеріалах справи відсутні й докази, які б свідчили про недобросовісний характер поведінки представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як особи, що мала брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Правила щодо розгляду справи у режимі відеоконференції закріплені процесуальним законодавством, а в адміністративному судочинстві саме статтею 212 ЦПК України.

З метою належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджена Інструкція щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено обов`язковою умовою проведення судового засідання за застосуванням режиму відеоконференції визначають обов`язкове запрошення учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що суд першої інстанції відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відеоконференцію, а крім того у судовому засіданні 11 грудня 2024 року предстанвик ОСОБА_5 брала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Також матеріали справи не містять відомостей та доказів технічної неможливості проведення судового засідання, призначеного на 10 лютого 2025 року у режимі відеоконференції, що відносилось би до ризиків, які покладаються на учасника справи, який подав відповідну заяву.

Указане свідчить про те, що суд першої інстанції не вжив заходів з метою належного дотримання процесуальних вимог розгляду справи в режимі відеоконференції за участі усіх учасників у справі, які скористалися своїм правом щодо розгляду справи за допомогою власних технічних засобів у визначеному законом порядку.

Суд першої інстанції, як суд, що забезпечував проведення відеоконференції, не виконав обов`язок, передбачений частиною 7 статті 212 ЦПК України, щодо перевірки явки і встановлення особи тих, хто з`явився.

Наведене в сукупності свідчить про неможливість за такої поведінки апеляційного суду ефективної реалізації прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, представником відповідача.

У ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України).

У межах цієї справи апеляційний суд не забезпечив дотримання прав Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру бути належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання та на участь у судових засіданнях.

Указані обставини відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 площею 2,9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області, з цільовим призначенням - «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», зареєстроване за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказане право власності зареєстроване державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А.О. 31 січня 2022 року, індексний номер рішення: 63146083 (номер запису про право власності: 46427318, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2569520832080) на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія та номер І-КВ № 100941 від 11квітня 2001 року, видавник: Ірпінська міська Рада народних депутатів (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 185) та витягу з ДЗК, серія та номер: НВ-6500049932022, виданий 17 січня 2022 року, видавник: Державний земельний кадастр; відомості з ДЗК, серія та номер: 54211911, виданий 28 січня 2022 року.

Відповідно до інформації державного підприємства «Київське лісове господарство» № 02-162 від 16 лютого 2022 року відповідно до якої та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року та даних публічно-кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, накладається на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду Підприємства (Ірпінське лісництво, а саме квартал 41, виділи 8, 20, 25, квартал 42 виділ 1, 2, 3, 16. Категорія лісів: Рекреаційно-оздоровчі ліси. Лісогосподарська частина лісів зелених зон).

Згідно з інформація ВО «Укрдержліспроект» від 10.02.2022 № 115 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів № 41 та № 42 Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2003 та 2014 року, відповідно до яких спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, розташована в межах земель Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи висновок експерта від 16 березня 2023 року № 2256/23-41, земельна ділянка з кадастровим номером земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, накладається на землі Державного підприємства «Київське лісове господарство» (квартали № 41 та № 42 Ірпінського лісництва». Площа накладення становить 2,9503 га.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з статтями 15 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтями 13, 14, 19 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Позивач у своєму позові просить зокрема усунути перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 31 січня 2022 року за індексним номером 63146083 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 площею 2,9604 га із припиненням речових прав щодо неї.

Пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (надалі - Порядок №1127)визначено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 липня 2023 року № 340701078 вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, розташованої у м. Ірпінь, Київської області, з цільовим призначенням - «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», зареєстроване за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с. 42-44 т. 1).

Вказане право власності зареєстроване 28 січня 2022 року державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк А.О.,

підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 січня 2022 року індексний номер 63146083 (номер запису про право власності: 46427318, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2569520832080);

документи, подані для державної реєстрації:

державний акт на право приватної власності на землю серія та номер І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року, видавник: Ірпінська міська Рада народних депутатів (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 185) та витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-6500049932022, виданий 17 січня 2022 року, видавник: Державний земельний кадастр; відомості з ДЗК, серія та номер: 54211911, виданий 28 січня 2022 року.

Однак, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.333-2388/2-22 від 22 червня 2022 року у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області документація із землеустрою не обліковується.

В архіві Відділу другий примірник державного акту на право власності на вказану земельну ділянку серія та номер І-КВ № 100941, виданий на ім`я ОСОБА_1 - не обліковується (а.с. 144 т. 1).

За відомостями Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю на території Ірпінської міської ради, за реєстраційним номером, зазначеним в державному акті - 185, зареєстрований інший державний акт, іншому громадянину, на іншу земельну ділянку, а саме: державний акт І-КВ № 085641 від 30 липня 1997 року на право приватної власності на землю, виданий на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 145-146 т. 1).

З акта на право приватної власності на землю серія та номер І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 вбачається, що підставою для передачі указаної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 зазначено договір купівлі продажу земельної ділянки від 12 лютого 2001 року № 98 (а.с. 22-23 т. 1).

Положеннями частини 1 статті 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з листом Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14 липня 2022 року № 17953/5.3-22 станом на лютий 2001 року на території Ірпінського міського нотаріального округу Київської області здійснювала нотаріальну діяльність приватний нотаріус Білоконь С.І., якою здійснюється нотаріальна діяльність на даний час, також функціонувала Ірпінська державна нотаріальна контора, яка обслуговує та забезпечує населення нотаріальними послугами на даний час та працювали приватні нотаріуси, нотаріальна діяльність яких припинена, а саме: приватний нотаріус Прилипко В.В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , документи нотаріального діловодства та архів яких передано на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву (а.с. 160-161 т. 1).

Відповідно до відповідей приватного нотаріуса Білоконь С.І. за № 29/01-16 від 27 липня 2022 року, Ірпінської державної нотаріальної контори № 31702-14 від 28 липня 2022 року та Київського обласного державного нотаріального архіву № 1092/01-17 від 29 липня 2022 року, договір купівлі-продажу № 98 від 12 лютого 2001 року, стороною якого є ОСОБА_1 указаними суб`єктами нотаріальної діяльності не посвідчувався.

Указаними доказами підтверджується, що у 2001 році ОСОБА_1 не укладав договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 лютого 2001 року № 98 та не отримував державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 100941, на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га.

На підставі викладеного, враховуючи, що державний акт на право приватної власності на землю: серія та номер І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року, що став підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 не видавався, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення державного реєстратора від 31 січня 2022 року за індексним номером 63146083 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 площею 2,9604 га - є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Прокурор у позові також посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3210900000:03:009:0001, площею 2,9604 га, накладається на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду Підприємства, а представник ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі на необхідність встановити в якій саме частині відбувається накладання, використовуючи саме кути і точки повороту меж ділянок, а також на відсутність доказів такого накладення.

Однак апеляційний суд враховує, що підстави для врахування зовнішніх меж земельної ділянки 3210900000:03:009:0001, які зазначені у державному акті на право приватної власності на землю серія та номер І-КВ № 100941 від 11 квітня 2001 року, для з`ясування чи відбувається накладення з іншою земельною ділянкою - відсутні, оскільки як встановлено апеляційний судом такий акт не видавався, а тому не може мати доказове значення зокрема і щодо параметрів, технічних характеристик та зовнішніх меж спірної земельної ділянки.

У зв`язку з цим апеляційний суд не надає оцінку доказам, які надані позивачем, на підтвердження такого накладення земельних ділянок (висновок експерта, відповіді на запити).

При цьому, встановлення, що державний акт на право приватної власності на землю, що став підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, не видавався - є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку.

Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що прокурор обрав неправильний спосіб захисту, звернувшись із негаторним позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки протиправна державна реєстрація права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.

В силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянка має лісогосподарське призначення.

Тому наявність державної реєстрації права власності за особою не приводять до заволодіння нею такою ділянкою.

Отже, як зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням Земельного Кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов.

Указані висновки відповідають висновкам, які викладені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс 18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46).

Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 2,9604 га шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 липня 2023 року № 340701078 вбачається, що 17 січня 2022 року здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ № 1 Управління у Херсонському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Однак позовна заява не містить жодного доводу на обґрунтування незаконності державної реєстрації указаної земельної ділянки, здійсненої 17 січня 2022 року, не зазначено, у чому порушення державного реєстратора - відділу № 1 Управління у Херсонському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, на підставі яких документів така реєстрація була проведена.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін, диспозитивність.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок подання доказів сторонами передбачений статтею 83 ЦПК України.

Так, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Апеляційний суд зауважує, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а апеляційний суд розглядає справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд не може на порушення принципу диспозитивності самостійно відшукувати підстави для скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001, тому підстави для задоволення позову в частині цієї вимоги відсутні.

Таким чином рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лавріненка Ігоря Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2025 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Позов Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 31 січня 2022 року за індексним номером 63146083 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:009:0001 площею 2,9604 га із припиненням речових прав щодо неї.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 14 вересня 2026 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська