Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №161/8081/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8081/26

Провадження № 3-зв/161/3/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 16 вересня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М. у справі №161/8081/26 (провадження №3/161/2321/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

в с т а н о в и в :

15 вересня 2026 року до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М. від розгляду справи№161/8081/26 (провадження №3/161/2321/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіза ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заява обґрунтована тим, що на розгляді судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М. перебуває зазначена справа про адміністративне правопорушення. На думку захисника, під час її розгляду виникли обставини, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді, оскільки суддею з власної ініціативи було долучено до матеріалів справи постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/6445/25 від 16 червня 2025 року, яка не була надана жодним з учасників провадження.

У зв`язку із цим захисник вважає, що суддя здійснила збирання доказів з власної ініціативи, що його переконання, свідчить про порушення принципів незалежності та безсторонності суду.

Дослідивши доводи заяви про відвід та матеріали справи, суд доходить до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає з таких підстав.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, які визначають підстави та порядок вирішення заяви про відвід (самовідвід) судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Водночас необхідність забезпечення розгляду справи незалежним і безстороннім судом випливає зі статті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на відсутність у КУпАП спеціального врегулювання цього питання при вирішенні заяви про відвід можуть бути враховані відповідні положення Кримінально процесуального кодексу України в частині, що не суперечить природі провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 75 КПК України визначено обставини, за наявності яких суддя не може брати участі у кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України такою підставою є наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Згідно з ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна навести конкретні обставини, які можуть свідчити про наявність передбачених законом підстав для відводу судді. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними відбудь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежного. За об`єктивним критерієм підлягає встановленню, чи існують факти, які можуть викликати об`єктивно обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Вирішуючи заяву про відвід, суддя встановив, що наведені захисником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та самі по собі не дають підстав для об`єктивно обґрунтованого сумніву в неупередженості судді Присяжнюк Л.М.

Доводи захисника про те, що суддя Присяжнюк Л.М. долучивши до матеріалів справи постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/6445/25 від 16 червня 2025 року фактично здійснила збирання доказів з власної ініціативи, не можуть бути самостійною підставою для її відводу.

Зазначена постанова є судовим рішенням, оприлюдненим у Єдиному державному реєстрі судових рішень та доступним для ознайомлення. Сам факт ознайомлення суду із судовим рішенням та долучення його до матеріалів справи не свідчить сам по собі про особисту заінтересованість чи упередженість судді та не підтверджує наявності інших обставин, які викликають об`єктивно обґрунтований сумнів у її неупередженості.

При цьому питання щодо допустимості використання такого судового рішення, його доказового значення та дотримання судом порядку дослідження доказів стосуються здійснення суддею процесуальних повноважень під час розгляду справи та самі по собі не утворюють передбаченої законом підстави для відводу.

Інших конкретних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді Присяжнюк Л.М. у результатах розгляду справи або давали об`єктивні підстави сумніватися в її неупередженості, у заяві про відвід не наведено.

За таких обставин суд доходить до висновку, що наведені у заяві доводи не підтверджують наявності підстав для відводу судді Присяжнюк Л.М., а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82 КПК України, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М. у справі №161/8081/26 (провадження №3/161/2321/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур