Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №159/5023/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5023/26

Провадження № 2/159/2899/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 21.12.2024 між ТОВ«Авентус Україна»і відповідачем ОСОБА_1 був укладений у формі електронного документа з використання електронного підпису договір №8590641 про надання споживчого кредиту за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 гривень строком на 360 днів, зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами кожні 15 днів за стандартною ставкою 1% в день, зниженою 0,01% в день.

Того ж дня між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем ОСОБА_1 у формі електронного документа з використання електронного підпису були укладені дві додаткові угоди до договору №8590641, відповідно до яких сторони збільшили суму кредиту до 4000 грн і визначили порядок надання кредиту у безготівковій формі шляхом перерахування їх на інший картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

ТОВ «Авентус Україна»виконало зобов`язання за договором, перерахувало на зазначений відповідачем банківський рахунок кредитні кошти двома транзакціями по 2000 грн кожна.

Відповідач ОСОБА_1 виконував зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, 12.02.2025 сплатив лише один платіж на суму 3000 грн.

Відповідно до Договору факторингу №12092025 від 12.09.2025 та Реєстру боржників №2 первісний кредитор уступив право вимоги за цим кредитним договором позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» із визначенням суми заборгованості 12200 грн, до якої включені 4000 грн основного боргу, 3880 грн процентів, 4320 грн пеня (штраф).

Позивач додаткових нарахувань не проводив.

Ураховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача 12200 грнкредитної заборгованості та 2662,40 грн судового збору.

Ухвалою від 10.08.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, правом подати відзив не скористався. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) — 15.09.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 скористався інформаційно-телекомунікаційною системою на вебсайті https://creditplus.ua/,пройшов за персональними даними ідентифікацію, зареєстрував Особистий кабінет та акцептувавши пропозицію ТОВ «Авентус Україна», уклав 21.12.2024 електронний кредитний договір №8590641 про надання споживчого кредиту, який підписав одноразовим ідентифікатором А7691.

За умовами договору:

- відповідачу надається кредит у розмірі 2000 грн (п.1.3),у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника — платіжну катку № НОМЕР_2 (п.2.1);

- строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 15 днів (п.1.4);

- застосовується стандартна процентна ставка 1,00% в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку дії договору, вказаного в п. 1.4 Договору (п.1.5.1); знижена процентна ставка 0,93% в день застосовується, якщо споживач до 05.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5.2);

- розділом 6 Договору визначені умови нарахування штрафів,

- сторони домовились про повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю їх внесення, згідно з Графіком платежів (п.5.1).

Реальна річна ставка та інша детальна інформація наведена у Паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився, використовуючи одноразовий ідентифікатор СК1698.

Окрім цього 21.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем ОСОБА_1 у формі електронного документа з використання електронного підпису були укладені дві додаткові угоди до договору №8590641, відповідно до яких сторони збільшили суму кредиту до 4000 грн і визначили порядок надання кредиту у безготівковій формі шляхом перерахування їх на інший картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

21.12.2024 ТОВ «Авентус Україна» перерахувало відповідачу двома транзакціями по 2000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджено Інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» № 7/15362 від 16.09.2025.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості (Картка обліку Договору) первісний кредитор при нарахуванні відсотків за 150 днів застосовував стандартну процентну ставку 1% (40 грн) в день. 12.02.2025 відповідач вніс платіж в сумі 3000 гривень, які були зараховані в якості оплати процентів за користування кредитом в сумі 2120 грн та на оплату пені (штрафу) в розмірі 880 грн. В подальшому ОСОБА_1 припинив виконувати грошові зобов`язання. У період з 09.01.2025 по 12.02.2025, а також у період з 23.02.2025 по 20.05.2025 первісний кредитор нарахував штрафні санкції в сумі 4320 грн.

Станом на 11.09.2025 за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 12200 грн, з них 4000 грн тіло кредиту, 3880 грн проценти, 4320 грн штрафи.

Позивач набув право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу №12092025 від 12.09.2025. Згідно з реєстром боржників заборгованість ОСОБА_1 на день відступлення права вимоги складає 12200 грн.

Після придбання права вимоги позивач додаткових нарахувань не проводив.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договір та додаткові угоди, про які йдеться у справі, за формою відповідають вимогам законодавства, підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 при укладенні договору та додаткових угод пройшов ідентифікацію, погодився на запропоновані умови кредитування і скористалася кредитом, який перерахований на його картковий рахунок, здійснював платежі на його погашення.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з п.4.1 кредитного договору Кредитор має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Позивач підтвердив право вимоги повернення кредитної заборгованості, долучивши до договору факторингу №12092025 від 12.09.2025, платіжну інструкцію щодо оплати за відступлення права вимоги, акт прийому-передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників, до якого за порядковим номером 348 включений ОСОБА_1 за кредитним договором №8590641.

При вирішенні питання про розмір кредитної заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця.

Відповідно до частин першої – четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

В позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з відповідача 4000 грн тіла кредиту, 3880 грн відсотків та 4320 грн пені (штрафу).

У задоволенні штрафних санкцій необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, штраф їй не може бути нарахований у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 справа №320/8618/15-ц провадження №61-4393сво18 на суд покладено обов`язок з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.

Враховуючи неправомірність нарахування штрафних санкцій в період воєнного стану, внесений відповідачем платіж в розмірі 880 грн, які первісний кредитор зарахував на погашення штрафних санкцій, необхідно зарахувати на погашення тіла кредиту, оскільки на дату здійснення платежу (12.02.2025) заборгованість за відсотками була погашена.

Відтак, до стягнення підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3120 грн (4000-880).

Окрім тіла кредиту, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 3880 грн. Фактично вимога про стягнення процентів заявлена за 150 календарних днів (кредит наданий на 360 днів).

Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

За період з 21.12.2024 по 12.02.2025 заборгованість за відсотками в розмірі 2120 грн відповідачем погашена.

Проте у зв`язку із перерахунком судом основної суми боргу заборгованість за відсотками за період з 13.02.2025 по 20.05.2025 (97 днів) необхідно також перерахувати 3120 х 1% х 97 днів = 3026,40 грн.

Таким чином загальний розмір задоволеної до стягнення заборгованості за кредитом становить 6146,40 грн (3120 грн тіло кредиту, 3026,40 грн відсотки).

Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунок заборгованості не надав.

Щодо судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 50,4%, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 1342 грн (2662,40х50,4%:100).

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 158, 247, 268, 274-278, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 512, 514, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1055, 1054 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №8590641 від 21.12.2024 в розмірі 6146 (шість тисяч сто сорок шість) гривень 40 копійок, з них 3120 гривень тіло кредиту, 3026,40 гривень проценти.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м.Бровари, вул.Лісова, 2.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 15.09.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК