Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №154/1637/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1637/26

2/154/1200/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кусік І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Редько В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 жо ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що він є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 13.02.2026 року Володимирським міським судом Волинської області видано судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що починаючи з 2022 року, він бере участь у бойових діях та має досить велику заробітну плату. За останній рік середній розмір аліментів на місяць становить приблизно 25 тис грн. Його дохід як військовослужбовця залишається стабільно високим, а з огляду на характер служби, участь у бойових діях та передбачені законодавством виплати військовослужбовцям, є перспектива подальшого зростання. Тобто дохід Позивача не зменшується, а навпаки зростає в динаміці. Розмір аліментів у сумі 25000 гривень щомісяця на дитину 3-4 років вважає невиправданим та непропорційним відносно її віку. А оскільки відповідно до принципу рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини витрати мають нестися обома батьками, це означає що витрати на дитину на місяць становлять приблизно 50000 гривень, що є надмірним і не відповідає потребам дитини такого віку.

Також вказує, що відповідач ОСОБА_3 12 липня 2025 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , з яким вони проживають разом, ведуть спільний побут, проте ніхто з них не має офіційного доходу. Аліменти, які повинні сплачуватися позивачем стануть джерелом забезпечення не лише дитини, а й Відповідачки та її чоловіка, хоча ці кошти мають використовуватися виключно на забезпечення потреб спільної неповнолітньої доньки Позивача й Відповідача. При цьому реальні потреби дитини є значно меншими, ніж розмір аліментів, що стягується зі ОСОБА_2 , тому, на його думку, кошти на утримання дитини не використовуватимуться за цільовим призначенням. Проте у даному випадку все утримання дитини покладено на Позивача, з якого стягуються аліменти у значному розмірі, тоді як відповідач, будучи працездатною особою, не здійснює такого ж матеріального забезпечення дитини. Це свідчить про порушення принципу рівності обов`язку батьків та призводить до несправедливих обставин, за яких на позивача покладається фактично все фінансове навантаження, що, на його думку, є підставою для перегляду встановленого розміру аліментів з урахуванням реальних обставин.

Вважає, що для зміни розміру аліментів слід брати до уваги не тільки норми ст. 192 СК України, а й інші випадки, передбачені цим Кодексом, зокрема інші істотні обставини, а саме: будучи військовим, він захищає свою країну та виконує свій обов`язок перед державою. Натомість відповідач разом зі своїм чоловіком, будучи працездатними особами, свідомо не вживають заходів для власного матеріального забезпечення. Окрім того, що фактично весь тягар фінансування дитини лежить на позивачеві, його колишня дружина вирішила забезпечувати свою новоутворену сім`ю за рахунок високої заробітньої плати ОСОБА_2

3 огляду на вищезазначене, позивач просив суд встановити розмір аліментів, утримуваних з позивача на користь відповідача на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та витребувати інформацію щодо працевлаштування та доходів матері дитини, ОСОБА_3 з Головного управління ДПС у Волинській області.

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 04 травня 2026 року по вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні:

22.05.2026 року від представника відповідачки адвоката Прояви І.В. надійшов відзив на позов, у якому просила відмовити у задоволенні позову, вважає його безпідставним, оскільки в даному конкретному випадку підстав для зменшення розміру аліментів немає. Зазначила, що що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав що до неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання що до зменшення розміру аліментів.

Зазначає, що матеріальне становище позивача навпаки покращилось, він перебуває в лавах ЗСУ, отримує постійне грошове забезпечення. Всі обставини, які б могли слугувати підставою для зменшення розміру аліментів, наведені позивачем, не заслуговують на увагу. Також представник відповідачки не погодилася з тим, що стягнуті аліменти будуть використовуватись не тільки на забезпечення потреб дитини, а й на забезпечення відповідачки та її чоловіка. Такі доводи позивача не відповідають дійсності, адже чоловік відповідачки з серпня 2025 року по даний час офіційно працевлаштований у ТзОВ «Преміум-Сервіс ЛТД» на посаді водія автотранспортних засобів та отримує щомісячно заробітну плату у розмірі 23000 грн., на підтвердження чого надала Довідку про доходи від 11.05.2026 року № 01-01/31. З цих підстав просила відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача адвокат Чигвінцева А.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити з викладених у позові підстав. Також підтримала клопотання про витребування доказів, а саме просила витребувати з Головного управління ДПС у Волинській області довідку про доходи відповідачки ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 та її представник у судове засідання не з`явилися.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно судового наказу Володимирського міського суду Волинської області від 03 лютого 2026 року з позивача ОСОБА_2 стягнуто на користь відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, зміна сімейного стану або погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Щодо покликання позивача на те, що відповідач та її чоловік ОСОБА_5 не працюють і мають намір жити за рахунок аліментів, які стягуються з позивача, то суд не бере їх до уваги, оскільки згідно довідки про доходи від 11.05.2026 року № 01-01/31, виданої ТОВ «Преміум-Сервіс ЛТД», ОСОБА_5 на посаді водій автотранспортних засобів та отримує щомісячно заробітну плату близько 23 000 грн. Окрім цього, наявність чи відсутність доходів чоловіка відповідачки у силу вимог ст. 192 СК України жодним чином не може впливати на розмір аліментів, які стягуються згідно рішення суду на утримання неповнолітньої дитини.

Також суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про витребування з Головного управління ДПС у Волинській області довідки про доходи відповідачки ОСОБА_3 , оскільки даний доказ не несе жодної доказової бази для предмету позову.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та не заперечується представником позивача той факт, що позивач ОСОБА_2 на даний час є військовослужбовцем, його дохід у рази покращився з часу стягнення судом з нього аліментів.

Таким чином, судом встановлено, що матеріальний стан позивача покращився і його щомісячний дохід зріс. При цьому, суд бере до уваги, що дохід позивача зріс після його вступу до лав ЗСУ в період введення в Україні військово стану, оскільки відповідно до п.2 розділу XXXIV Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується у відповідних розмірах, розмір якої залежить зокрема від безпосередньої участі у бойових діях, покладених завданнях та від іншого.

Згідно ч.5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З урахуванням вищевикладеного, того, що позивач покликається на те, що розмір аліментів на дитину повинен становити 1/10 частку від доходів платника аліментів, характеру доходу ОСОБА_2 як військовослужбовця, який як це зазначає сам позивач, постійно зростає, суд дійшов висновку, що зменшення розміру аліментів з визначеної судовим рішенням 1/4 частки на 1/10 частку не буде відповідати інтересам дитини.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на позицію сторін, дослідивши надані докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивачем не підтверджуються дані про погіршення стану його здоров`я або погіршення матеріального становища, зміну сімейного стану, а відтак у суду відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, визначеного судовим наказом № 154/278/26 від 03 лютого 2026 року, що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст. 7-13, 61 ч.3, 81, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. 181, 182, 186, 192 СК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) відмовити повністю в задоволенні позову до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Головуюча Ірина КУСІК