Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №439/795/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 439/795/26 пров. № А/857/28114/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника ОСОБА_1 в особі Лук`янчука Володимира Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, інспектор ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Каплин Т.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

12 серпня 2026 Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі № 439/795/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 постановлено рішення, яким апеляційну скаргу задоволено, рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Скасовано постанову серії ЕНА № 6881382 від 21 березня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій останній покликається на те, що під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, позивач здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 20 000 грн.

Стороною відповідача подано заперечення в якому вказується про відсутність у поданих заявником документах детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та відсутній платіжний документ про оплату таких.

Заявником подано додаткові пояснення у справі з доводами в підтвердження заявленої суми до відшкодування.

В судове засідання для розгляду заяви учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд досліджуваного питання здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави для ухвалення додаткового судового рішення, викладені в заяві, вважає, що така підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 7 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч.3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 134 КАС України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

-інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

-представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, із матеріалів справи вбачається, що представником позивача у мотивувальній частині апеляційної скарги зазначено: «позивачкою очікується понесення судових витрат в розмірі сплаченого судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, розмір яких буде уточнено під час судового розгляду». У прохальній частині апеляційної скарги позивачка просила: «судові витрати покласти на відповідача».

Отже, вимога щодо завчасного повідомлення суду про намір отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, як передумова для подальшого подання доказів їх розміру та вирішення питання про їх розподіл шляхом ухвалення додаткового судового рішення, стороною позивача дотримано.

Також представник позивача у рамках встановленого строку подав суду договір про надання правничої допомоги від 30.03.2026 та додаткову угоду до договору №3003-26-5 від 30.03.2026; акт надання послуг за вказаним договором від 30.03.2026.

Вказав, що у даній справі адвокатом надано наступні послуги /виконано роботи:

- вивчено матеріали справи про адміністративне правопорушення. За результатами - підготовлено та подано позовну заяву від 31.03.2026;

- вивчено та проведено правовий аналіз відзиву на позовну заяву, долучених до нього доказів. За результатами вивчення підготовлено та подано до суду першої інстанції відповідь на відзив від 26.04.2026;

- здійснено представлення інтересів позивача в судових засіданнях суду першої інстанції 20.04.2026, 28.04.2026;

- підготовлено та подано до суду першої інстанції заяву про видачу копії технічного запису судового засідання від 01.05.2026;

- підготовлено та подано до суду першої інстанції заяву про видачу копії судового рішення від 05.05.2026;

- вивчено та проведено правовий аналіз рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28.04.2026. За результатами вивчення підготовлено та подано апеляційну скаргу від 14.05.2026;

- підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції заяву про видачу копії судового рішення від 09.06.2026;

- підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків від 10.06.2026;

- підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції заяву про надання доступу до апеляційного провадження в підсистемі «Електронний суд» від 11.06.2026;

- підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання від 11.08.2026.

Здійснивши аналіз матеріалів справи та обґрунтувань заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (яка була надана до суду апеляційної інстанції) з урахуванням поданих доказів, колегія суддів встановила, що зміст апеляційної скарги за своїми доводами та міркуваннями та за своєю суттю збігаються з доводами та позицією позивача, висловленою у поданій ним позовній заяві та відповіді на відзив у суді першої інстанції.

Водночас колегія суддів зазначає, що підготовка і подання до суду апеляційної інстанції заяви про видачу копії судового рішення від 09.06.2026; підготовка та подання до суду апеляційної інстанції заяви про усунення недоліків від 10.06.2026; підготовка та подання до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання від 11.08.2026, здійснено по вині сторони позивача та включення наведеного у витрати на правову допомогу є необґрунтованим.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що складання та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не супроводжувалось повторним та додатковим:

- вивченням та правовим аналізом законодавства та судової практики для належного захисту прав та охоронюваних закон інтересів замовника при розгляді Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги;

- аналізом матеріалів справи та додатковою оцінкою обставин і наявних доказів;

- збору, вивченням та здійсненням юридичного аналізу документів необхідних для належного захисту прав та охоронюваних закон інтересів замовника при подані апеляційної скарги та формуванням нової правової позиції позивача, позаяк в основному наведено подібне змісту позовної заяви та відповіді на відзив.

З огляду на наведене, беручи до уваги категорію складності даної справи, не наведення в доводах заяви затраченого часу та зусиль адвоката, не подання в пакеті документів платіжного доручення, що зумовило апеляційний суд встановлювати факт реальності та обсягу витрат з інших наявних документів, оцінку яким надано вище, тому складається думка, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правову допомогу адвоката є необґрунтованою ні за часом, витраченим адвокатом на супроводження справи, ні з самою складністю справи, ні фактичним змістом наданих послуг.

За приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на користь позивача підлягають присудженню судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката по складанню позову, відповіді на відзив і апеляційної скарги, участі у двох судових засіданнях у суді першої інстанції, тому обґрунтована сума таких складає 2000 гривень. У решті заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивача слід відмовити, позаяк реальне надання таких послуг не підтверджується.

Керуючись ст.ст. 134,139, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Заяву представника Волошинської Юлії Анатоліївни в особі Лук`янчука Володимира Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи №439/795/26.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40108833, м. Львів вул. Генерала Григоренка, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В решті заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш

Повний текст судового рішення складено 16.09.2026.