Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №344/13552/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №344/13552/25

Суддя: Заверуха Олег Богданович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 344/13552/25 пров. № А/857/4340/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокопюк К.В.,

представника відповідача Петришина І.Я.,

розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними дій та скасування постанови,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Пастернак І.А.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: визнати протиправними дії інспектора Департаменту патрульної поліції м. Києва Поливоди А-Я.З. та скасувати постанову від 27.04.2025 серії 5АВ №10199409 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі; стягнути на його користь стягнутий штраф у розмірі 1095,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником автомобіля марки Nissan Qashqai +2, д.н. НОМЕР_1 , 2011 року виготовлення. Вказує, що 29 липня 2025 року на його пенсійний рахунок в АТ «Ощадбанк» виконавчою службою накладено арешт на 1095,00 грн, про що йому на телефон надійшло повідомлення банку, 30 липня 2025 року було списано з пенсійного рахунку кошти у розмірі 1095 грн, з яких 680 грн становив подвійний розмір штрафу, а 415 грн - виконавчий збір. Про дане стягнення він дізнався лише з повідомлення банку. Як з`ясувалося, стягнення коштів відбулося на підставі постанови від 27.04.2025 серії 5АВ №10199409, винесеної інспектором Департаменту патрульної поліції Поливодою А-Я.З. про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, яке зафіксоване в автоматичному режимі. Зауважує, що зазначена постанова була винесена з помилками, а саме вказана неповна адреса його місця проживання, зокрема було зазначено лише адресу будинку: АДРЕСА_1 , без вказівки номера квартири 65, аналогічно неповну адресу було зазначено в поштовому відправленні. Через цю неточність працівники поштового відділення 76008 АТ «Укрпошта» не змогли вручити йому рекомендованого листа і повернули його відправнику, що підтверджується витягом із електронного сервісу Укрпошти про рух поштового відправлення 0603582811926. Внаслідок неналежного оформлення адреси в постанові, він був позбавлений можливості сплатити штраф у розмірі 50% від повної суми штрафу протягом 10 банківських днів, як це передбачено частиною 1 статті 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Після повернення поштового відправлення, Департамент патрульної поліції направив постанову до Івано-Франківського відділу виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання, що призвело до стягнення з нього подвійної суми штрафу та витрат на виконавче провадження. Вказує, що згідно Постанови від 27.04.2025 серії 5АВ №10199409 та відомостей, розміщених на вебсайті МВС за електронною адресою зафіксовані наступні дані: дата порушення: 27.04.2025 12:27, дата винесення постанови: 27.04.2025 17:07, тип порушення: перевищення встановлених обмежень швидкості руху, зафіксовано основним каналом: 77 км/год., припустиме перевищення: 20 км/год., обмеження швидкості: 50 км/год., координати: 48.57723, 24.601121, адреса: Н-09 Мукачево - Львів 260+135, сума штрафу: 340,00 грн. статус: передана до ДВС, сума до сплати: 680,00 грн. Вважає, що ключовим для доведення перевищення швидкості є надання інформації, що підтверджує відповідні обмеження та попередження. У його випадку відсутня інформація щодо того, що зображена на фото частина траси розташована в межах населеного пункту, відсутній дорожній знак, яким позначається початок або кінець населеного пункту; фіксація швидкості руху автомобіля здійснена без співставлення з дорожніми знаками, іншими об`єктами, які б вказували на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався у населеному пункті; також відсутня інформація, яка підтверджує наявність дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.21 «Зона обмеження максимальної швидкості», 5.7 «Фото/відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», які б інформували учасника дорожнього руху про встановлені обмеження та контроль швидкості, адже саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії 5АВ №10199409 від 27.04.2025 року. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та скасування постанови, стягнення сплаченого штрафу, стягнення судових витрат відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , власником якого на час вчинення правопорушення був позивач, доведений в повній мірі. Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що сторона відповідача направила постанову на неправильну (неповну) адресу, оскільки згідно баз даних Єдиного державного реєстру ТЗ МВС України, автомобіль Nissan Qashqai +2, номерний знак НОМЕР_1 станом на 27.04.2025 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 11.08.2021 року належав на праві власності ОСОБА_1 , нар.13.02.1954, адреса: АДРЕСА_1 . Щодо документів наданих суду адвокатом, суд першої інстанції зазначив, що відповідь на адвокатський запит сформована таким чином, що суд не може встановити, що саме на запит долучений адвокатом до матеріалів справи надавалась відповідь представником Сервісного центру, адже адвокатський запит містить два питання: надати інформацію про власника автомобіля Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 та його місце проживання (витяг з Єдиного державного реєстру власників транспортних засобів) станом на 27.04.2025 року. При цьому, у відповіді вказано тільки, що місце реєстрації громадянина ОСОБА_1 згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідає даним вказаним у запиті, без зазначення, яка саме адреса, та без відповіді на питання чи саме ОСОБА_1 є власником вищевказаного транспортного засобу. Оскаржувана постанова та додаткові фото, надані відповідачем, а також географічні координати місця вчинення правопорушення, містять інформацію про те, що автомобіль позивача рухався саме в населеному пункті Лоєва Івано-Франківської області, зі швидкістю 77 км/год., крім того на доданому представником відповідача відеозаписі видно встановлений дорожній знак 1.33 «Діти» (ділянка дороги, на якій можлива поява дітей з території дитячого закладу (дошкільний заклад, заклад загальної середньої освіти, оздоровчий табір тощо), що прилягає безпосередньо до дороги). Враховуючи, що судовим розглядом встановлено, що позивачем порушено вимоги Правил дорожнього руху, відповідач правомірно притягнув його до відповідальності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що не ставить під сумнів технічну справність приладу «Каскад» чи саму фіксацію швидкості, а наголошує на системній протиправній бездіяльності та службовій недбалості посадових осіб Департаменту патрульної поліції, йдеться про невиконання ними обов`язку щодо належного та своєчасного інформування громадянина про накладення адміністративного стягнення. Вказує, що суд першої інстанції проігнорував відповідь Регіонального сервісного центру МВС на адвокатський запит, де чітко вказано, що місце реєстрації позивача в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відповідає даним, вказаним в адвокатському запиті. Зауважує, що зазначення адреси без номеру будинку є завідомо неповним, це технічна помилка відповідача, а не його ухилення. Стверджує про пріоритет спеціалізованих реєстрів: Єдиного державного демографічного реєстру та Реєстру територіальної громади.

В судовому засіданні представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 268, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою серії 5АВ №10199409 інспектор ДПП Поливода А.-Я.З. розглянувши дані зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу VEGA SMART SPEED DUAL BAND, 1928015501 установив, що 27.04.2025 о 12 год. 27 хв. за адресою Н-09 Мукачево- Львів 260+135 зафіксовано транспортний засіб Nissan Qashqai +2, НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушила пункт 12.9(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Постановлено притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Згідно із частиною 2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною 2 статті 300-1 КУпАП в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служба стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі 680 грн. Постанову направлено ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7,36).

Згідно сертифікату перевірки типу виданого ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів виданий 26.11.2020 дійсний до 14.05.2030 VEGA SMART SPEED DUAL BAND та сертифікату відповідності виданого ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів виданий 27.02.2024 відповідає вимогам ДСТУ (а.с.33-39).

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/33298 чинне до 30.01.2026 р. комплекс автоматичної фіксації порушень ПДР VEGA SMART SPEED DUAL BAND, 1928015501 відповідає вимогам ДСТУ (а.с.40).

Згідно баз даних Єдиного державного реєстру ТЗ МВС України власником автомобіля марки Nissan Qashqai +2, номерний знак НОМЕР_1 станом на 27.04.2025 був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 (а.с.46,47).

Адвокатом Костів Р.Я. подано адвокатський запит начальнику Регіонального сервісного центру МВС №2641, відповідно до якого він надає правову допомогу ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_2 , в якому просив надати інформацію про власника автомобіля марки Nissan Qashqai +2, д.н. НОМЕР_1 та його місце проживання станом на 27.04.2025. Згідно відповіді на адвокатський запит місце реєстрації ОСОБА_1 згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідає даним вказаним у запиті (а.с.58-60).

01.08.2025 року ОСОБА_1 подано скаргу на неправомірні дії інспектора ДПП м. Києва Поливоди А.-Я.З. (а.с.10-12).

Згідно листа №19653-2025 від 12.08.2025 за результатами розгляду скарги інформація щодо можливих неправомірних дій співробітника ДПП під час провадження за вказаною постановою не підтвердилася (а.с.48-52).

Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 29.07.2025 встановлено арешт суми на рахунку, 29.07.2025 кошти блоковані для забезпечення виконання документу про арешт, 30.07.2025 списано кошти з арештованого рахунку, виконання виконавчого документу постанова №5АВ 10199400 виданий 27.04.2025 (а.с.8).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» п. 30.3 цих Правил.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

Водночас суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 зафіксовано на трьох фотокартках із зображенням транспортного засобу та відеозапису правопорушення, які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення.

На поданих представником відповідача фотокартках міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.

Згідно інформації щодо розташування пристроїв вимірювання швидкості, розміщеної на офіційному сайті МВС: https://bdr.mvs.gov.ua/pkd/, https://mvs.gov.ua/uk/ministry/projekti-mvs/ avtofotovideofiksaciya-porusen-pdr/adresi-kamer-fotovideofiksaciyi-ta-dozvolena-svidkist-ruxu, прилад VEGA SMART SPEED DUAL BAND 1928015501 розміщений на дорозі H-09 Мукачево – Львів 260+135.

Крім того, як слідує із документів, що містяться у матеріалах справи, прилад VEGA SMART SPEED DUAL BAND 1928015501, на який було зафіксоване порушення, отримав сертифікат перевірки типу, що діє до 14.05.2030, та має сертифікат відповідності.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Правомірність використання технічного приладу вимірювання швидкості VEGA SMART SPEED DUAL BAND 1928015501 підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/3398 з терміном дії до 30.01.2026.

Оскаржувана постанова та додаткові фото, надані відповідачем, а також географічні координати місця вчинення правопорушення, містять інформацію про те, що автомобіль позивача рухався саме в населеному пункті Лоєва Іван-Франківської області, зі швидкістю 77 км/год., крім того на доданому представником відповідача відеозаписі видно встановлений дорожній знак 1.33 “Діти” (ділянка дороги, на якій можлива поява дітей з території дитячого закладу (дошкільний заклад, заклад загальної середньої освіти, оздоровчий табір тощо), що прилягає безпосередньо до дороги).

Проаналізувавши наявні в справі докази, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 , власником якого на час вчинення правопорушення був позивач, доведений в повній мірі.

Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що відповідачем направлено постанову на неправильну (неповну) адресу, оскільки згідно баз даних Єдиного державного реєстру ТЗ МВС України, автомобіль Nissan Qashqai +2, номерний знак НОМЕР_1 станом на 27.04.2025 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 11.08.2021 належав на праві власності ОСОБА_1 , нар.13.02.1954, адреса: АДРЕСА_1 .

Щодо відповіді на адвокатський запит представника позивача, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідь на адвокатський запит сформована таким чином, що суд позбавлений можливості поза розумним сумнівом встановити, що саме на запит долучений адвокатом до матеріалів справи надавалась відповідь представником Сервісного центру, адже адвокатський запит містить два питання: надати інформацію про власника автомобіля Nissan Qashqai, д.н. НОМЕР_1 та його місце проживання (витяг з Єдиного державного реєстру власників транспортних засобів) станом на 27.04.2025. При цьому, у відповіді вказано тільки, що місце реєстрації громадянина ОСОБА_1 згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідає даним вказаним у запиті, без зазначення, яка саме адреса, та без зазначення відповіді на питання чи саме ОСОБА_1 є власником вищевказаного транспортного засобу (а.с.59-60).

На переконання колегії суддів, у діях Департаменту патрульної поліції відсутня недбалість, оскільки інспектор ДПП діяв добросовісно, у повній відповідності до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, відповідно до якої у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, колегія суддів вважає, що ним доведено належними та допустимими доказами факт дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності та факт скоєння правопорушення позивачем, а тому спростовуються пояснення скаржника.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Уповноваженою особою було надано належну оцінку зібраним доказам та прийнято рішення, яке відповідає положенням КУпАП. Доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено, а відтак відсутні будь-які підстави для визнання протиправними дії інспектора Департаменту патрульної поліції м. Києва Поливоди А-Я.З. та скасування постанови від 27.04.2025 серія 5АВ №10199409 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі на ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про стягнення з Департаменту патрульної поліції м. Києва на користь ОСОБА_1 стягнутого штрафу у розмірі 1095,00 грн. та покладення судових витрат на відповідача, оскільки позов в частині визнання дій інспектора протиправними та скасування постанови є безпідставним, то у задоволенні похідних вимог позивача про стягнення сплаченого штрафу та судових витрат також слід відмовити.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2025 року у справі № 344/13552/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

Т. В. Онишкевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua