Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №300/9775/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/9775/24 пров. № А/857/51/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Остап`юк С.В. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/9775/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправними дії щодо переведення з пенсії за віком Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2024 та зменшення розміру пенсії;

зобов`язати відновити виплату раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.10.2024, у розмірі 23610 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що його протиправно переведено з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також внаслідок чого протиправно зменшено розмір його пенсії з 23610 грн до 7789, 70 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2024 та зменшення розміру пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.10.2024, у розмірі 23610 грн.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 за №823, з огляду на положення статті 58 Конституції України, можуть застосовуватися лише для призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 не було надано повноважень пенсійним органам на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01.01.2024. Відповідно до пункту 5 Порядку №622 (у редакції Постанови №823), довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 04.10.2013 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а 15.04.2022 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону.

З 22.04.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», визначено страховий стаж – 41 рік 01 місяць, в тому числі стаж державної служби – 21 рік 03 місяці (станом на 01.05.2016). Пенсію нараховано в розмірі 26 905, 20 гривень на підставі довідки № 8/24 від 16.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (44 842 гривні х 60%). Однак, з врахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» до виплати призначено пенсію в розмірі 23610 гривень, обмежену десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

На звернення позивача до відповідача щодо не врахування ним, при розрахунку пенсії, довідки за № 9/24 від 16.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, відповідач листами за № 0900-0306-8/51089 від 25.09.2024, № 8950-7595/Т-02/8-0900/24 від 31.10.2024, № 10035-8562/Т-02/8-0900/24 від 12.12.2024 повідомив позивача про те, що дану довідку не взято до розрахунку у зв`язку із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823. Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби з 01.01.2024, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 12.07.2024). Позивач звільнився з посади, яка відноситься до категорій посад державної служби 30.11.2023, відповідно, довідки про складові заробітної плати державного службовця йому необхідно було надати у відповідності з додатками 4-6 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 станом на 31.12.2023. В матеріалах електронної пенсійної справи відсутні такі довідки, оскільки в довідках (№ 8/24 від 16.04.2024, наданої позивачем та № 63-02/3806е від 11.10.2024, отриманої на запит Головного управління) вказаний оклад станом на квітень 2024 року, що не відповідає Порядку № 622, так як мало б бути станом на грудень 2023 року. Крім того, не надано довідок про розміри виплат за формою згідно з додатками 5 і 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823. Оскільки нові довідки про заробітну плату не надійшли, розмір пенсії позивача з 01.10.2024 перераховано відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який складає 7789,70 гривень, тобто в розмірі, який був до призначення пенсії державного службовця.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2024 та зменшення розміру пенсії з 23 610 гривень до 7789,70 гривень, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ).

01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

З огляду на вказане, суд підставно вважав, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за №622 від 14.09.2016, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі – Порядок №622).

Згідно із пунктом 4 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу») пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі

20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова №823).

Згідно з пунктом 3 цієї Постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024.

Пунктами 5 та Порядку №622 із внесеними змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.

У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.

За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Крім цього Постановою № 823 внесено зміни до Порядку № 622 а саме доповнено Порядок додатками 1-6.

Відповідно до пунктів 2, 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, та пункту 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, правління Пенсійного фонду України, постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», а саме:

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з 22.04.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсію за віком розраховано із 60 % середньомісячної заробітної плати в розмірі 44842 гривні, що визначена згідно з довідкою № 8/24 від 16.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). Розмір пенсії становив 26905, 20 гривень, а з урахуванням обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, пенсія позивачу виплачувалася в розмірі – 23 610 гривень.

Проте, з 01.10.2024 відповідач в односторонньому порядку провів перерахунок пенсії позивача у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 823 від 12.07.2024.

Суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача про наявність підстав для перерахунку пенсії позивач у зв`язку з набранням чинності Постановою № 823 від 12.07.2024, якою внесено зміни до Порядку №622, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024, в той час, як позивача було переведено на пенсію державного службовця за віком в квітні 2024 року, а до цього з 15.04.2022 позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, пенсія позивачці як державному службовцю призначена на підставі її заяви з 22.04.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень із заявою встановленого зразка), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 №580/6509/23 зазначив, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 можуть стосуватися до призначення пенсій, заяви щодо яких подані після 20.07.2024 (набрання чинності таким актом) з врахуванням статті 58 Конституції України.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 не було надано повноважень пенсійним органам на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01.01.2024. Відповідно до пункту 5 Порядку №622 (у редакції Постанови №823), довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 300/9775/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула