Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №380/1157/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/1157/21 пров. № А/857/38851/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року (постановлену головуючим – суддею Гулкевич І.З. у м. Львові) про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/1157/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/1157/21, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 19.10.2020 №62/21-623-3 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) перерахувати та виплатити з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 19.10.2020 №62/21-623-3 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням раніше проведених виплат. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.03.2019, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Рішення суду набрало законної сили 23.04.2021, на його примусове виконання видано виконавчий лист, який стягувач пред`явив до виконання до органів ДВС.

26.05.2026 на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Згідно з вказаною заявою рішення суду у справі №380/1157/21 є невиконаним, а ефективним, на думку заявника, способом виконання рішення є зміна способу і порядку виконання судового рішення , а саме: стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на її користь грошових коштів у загальній сумі 45685,45 грн.

Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/1157/21 ОСОБА_1 нараховано заборгованість по пенсійним виплатам у загальному розмірі 45685,45 грн. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виконує рішення суду від 23.03.2021 у справі №380/1157/21 в частині виплати вказаної суми доплати. На думку позивача невиконання суб`єктом владних повноважень, протягом тривалого часу рішення з дня набрання законної сили є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

03.06.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Заперечення обґрунтоване тим, що ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду від 23.03.2021 у справі №380/1157/21 проведено перерахунок пенсії. Різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету. В межах наданої компетенції відповідач вживає комплекс заходів для виконання рішення суду у справі, а виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, проводиться відповідно до вимог Порядку №821 та за умови наявності відповідного бюджетного фінансування. Також зауважено, що заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_1 коштів, заявник фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення, що змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, що на думку представника суперечить інституту зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/1157/21 - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/1157/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованості у сумі 44719 (сорок чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) гривень 40 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19.12.2024 положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Тобто, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №380/1157/21 набрало законної сили 23.04.2021.

Згідно розрахунку на доплату, сума заборгованості за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 становить 42856,92 грн.; за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 становить 2828,53 грн.

Поряд з цим позивачу проведено виплату частини боргу, яка виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання вищевказаного рішення суду, зокрема: в жовтні 2025 року — 187,35 грн; в листопаді 2025 року — 187,35 грн; в грудні 2025 року - 187,35 грн; в лютому 2026 року - 103,00 грн; в березні 2026 року - 101,00 грн; в квітні 2026 року — 100,00 грн; в травні 2026 року — 100,00 грн, яка визначена пропорційно виділеним асигнуванням відповідно до пункту 7 Порядку №821.

Відтак, заборгованість станом на червень 2026 року становить 44719,40 грн.

Проте, ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що відповідач/боржник, який є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої пенсії, суд першої інстанції правильно виснував, що з урахуванням положень абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України необхідно змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача/боржника цих пенсійних виплат на користь позивача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/1157/21 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула