Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №320/40050/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/40050/25 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Ковальчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року про призначення експертизи по справі за адміністративним позовом акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова компанія України” до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.02.2025 року №347/Ж10/31-00-23-02-20.

Позивачем до суду першої інстанції було подано клопотання про призначення судово-економічну експертизу з питань бухгалтерського та податкового обліку, в якому останній просить суд призначити судово-економічну експертизу для визначення питання чи підтверджуються та чи відповідають наданим первинним документам та нормам Податкового кодексу України висновки акту №347/Ж10/31-00-23-02-20 від 25.02.2025 року в частині зроблених розрахунків заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток АТ ДПЗКУ щодо експорту та імпорту товару, проведення якої доручено експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи у адміністративній справі №320/40050/25 задоволено. Призначено судово-економічну експертизу з питань бухгалтерського та податкового обліку у справі №320/40050/25, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6). Попереджено експерта (-ів) про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України. Поставлено на вирішення експерту наступні запитання: чи підтверджуються та чи відповідають наданим первинним документам та нормам Податкового кодексу України висновки акту №347/Ж10/31-00-23-02-20 від 25.02.2025 року в частині зроблених розрахунків заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток АТ ДПЗКУ щодо експорту та імпорту товару?

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

26 травня 2026 року на адресу суду надійшов відзив від акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова компанія України”, в якому позивач просить апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року про призначення експертизи по справі залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання позивача про призначення експертизи по справі, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість та недоцільність подальшого розгляду адміністративної справи до проведення експертизи та зупинив провадження в адміністративній справі №320/40050/25 до одержання її результатів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 3 ст. 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Частинами 4-5 ст. 102 КАС України визначено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини оскаржуваної ухвали на вирішення експерта поставлено, зокрема, таке питання:

«чи підтверджуються та чи відповідають наданим первинним документам та нормам Податкового кодексу України висновки акту №347/Ж10/31-00-23-02-20 від 25.02.2025 в частині зроблених розрахунків щодо заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток АТ «ДПЗКУ» щодо експорту та імпорту товару?»

Вказане питання в частині встановлення відповідності висновків контролюючого органу нормам Податкового кодексу України не може бути поставлене на вирішення судової економічної експертизи, оскільки за своїм змістом є питанням права та передбачає здійснення правової оцінки спірних правовідносин, що належить виключно до повноважень суду.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України експертом є особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Частиною першою статті 103 КАС України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за умови, зокрема, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Водночас відповідно до частини другої статті 102 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. При цьому предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з частиною шостою статті 103 КАС України питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Таким чином, законодавець чітко розмежовує компетенцію суду та експерта: експерт залучається для встановлення фактичних обставин, що потребують спеціальних знань, тоді як визначення змісту правової норми, її тлумачення та встановлення правильності її застосування до конкретних правовідносин належить до виключної компетенції суду.

Зокрема, судово-економічна експертиза може передбачати дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, здійснення арифметичних розрахунків, перевірку документального підтвердження господарських операцій, а також зіставлення кількісних та сумових показників відповідних документів.

Проте таке дослідження не може підміняти собою правову оцінку спірних правовідносин та визначення правильності застосування норм податкового законодавства.

Зазначений підхід є послідовним та усталеним у практиці Верховного Суду.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2025 року у справі № 320/30167/23 суд зазначив, що в межах судово-економічної експертизи може здійснюватися арифметична, реквізитна та нормативна перевірка документів, а також досліджуватися відповідність кількісних і сумових характеристик первинних документів даним бухгалтерського обліку.

Водночас Верховний Суд наголосив, що правова оцінка обставин справи та правильності застосування відповідної норми права належить до компетенції суду, а не експерта.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2026 року у справі № 600/6890/23-а, в якій Суд виходив із того, що питання застосування норм законодавства є питанням права та не може вирішуватися експертом.

Таким чином, сама по собі наявність у справі питань, пов`язаних із бухгалтерськими розрахунками, не надає експерту повноважень визначати правомірність застосування контролюючим органом норм Податкового кодексу України.

Особливого значення зазначене має у цій справі, оскільки поставлене судом питання фактично передбачає необхідність встановлення експертом, чи правильно контролюючий орган застосував норми Податкового кодексу України при формуванні висновків акта перевірки.

Для надання відповіді на цю частину питання експерту необхідно буде не лише дослідити первинні документи та провести відповідні економічні розрахунки, але й визначити, які саме норми Податкового кодексу України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановити їх зміст, співвіднести встановлені фактичні обставини з відповідними правовими нормами та зробити висновок щодо правильності застосування цих норм контролюючим органом.

Тобто фактично експерту запропоновано відповісти на питання про правомірність висновків контролюючого органу з точки зору податкового законодавства, що є не економічним, а правовим питанням.

При цьому саме суд, відповідно до завдань адміністративного судочинства, повинен встановити фактичні обставини справи, визначити норми матеріального права, які підлягають застосуванню, витлумачити їх та надати правову оцінку діям і рішенням суб`єкта владних повноважень.

Передача зазначеної функції судовому експерту фактично означала б передачу експерту частини повноважень суду щодо вирішення спору по суті.

Неправильне визначення судом предмета експертного дослідження не є формальним недоліком оскаржуваної ухвали, оскільки безпосередньо впливає на межі доказування у справі. Висновок експерта, отриманий за результатами дослідження питання, яке належить до виключної компетенції суду, не може підміняти собою судову оцінку норм матеріального права та фактично створює ризик покладення в основу судового рішення висновків експерта щодо питань, які відповідно до закону експерт не має права вирішувати.

Більше того, відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, а висновок експерта є лише одним із засобів доказування та не має наперед встановленої сили.

Отже, висновок експерта може бути використаний судом для встановлення певних фактичних та економічних обставин, однак не може заміняти судову правову оцінку щодо відповідності дій контролюючого органу вимогам Податкового кодексу України.

Саме суд, а не експерт, має встановити, чи відповідають висновки контролюючого органу вимогам податкового законодавства, чи правильно застосовано відповідні норми Податкового кодексу України, а також чи є обґрунтованими визначені контролюючим органом податкові наслідки.

Таким чином, поставлення перед експертом питання про відповідність висновків контролюючого органу нормам Податкового кодексу України виходить за межі спеціальних економічних знань, суперечить положенням статей 72, 102, 103 КАС України та фактично передбачає вирішення експертом питання права.

Відтак відповідь експерта на зазначену частину питання не може мати належного доказового значення для вирішення спору, оскільки визначення правильності застосування норм податкового законодавства є безпосереднім предметом судового розгляду та належить виключно до компетенції суду.

За таких обставин оскаржувана ухвала в частині поставлення перед судовим експертом питання щодо відповідності висновків контролюючого органу нормам Податкового кодексу України є необґрунтованою та такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про призначення експертизи у справі.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити повністю.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року про призначення експертизи по справі - скасувати.

В задоволенні клопотання акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова компанія України” про призначення експертизи по справі – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 16 вересня 2026 року.