Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №320/24210/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/24210/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Деркаченко Юрія Олександровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 7 від 28.12.2023 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 . Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз;

- зобов`язати дисциплінарну палату Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.10.2023 та 19.10.2023 щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_2 . Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз при проведенні експертизи № 994/1614-1615/23-27 від 28.04.2023, з урахуванням висновків суду у даній справі;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства юстиції України при розгляді звернень (скарг) ОСОБА_3 від 05.02.202024 та 08.03.2024 щодо перегляду рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 7 від 28.12.2023, оформелені № 22180/Г-4129/6.3 від 12.02.2024 та № 48694/Г-8225/6.3 від 29.03.2024 відповідно;

- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути звернення (скарги) ОСОБА_3 від 05.02.2024 та 08.03.2024 щодо перегляду рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 7 від 28.12.2023, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вважає, що судовий експерт ОСОБА_2 склав протиправний висновок, внаслідок чого він звернувся до відповідача зі скаргою, яку на його думку, відповідач мав би задовольнити.

Зокрема, позивач пояснив, що результатами проведення судової економічної експертизи судовим експертом ОСОБА_2. було складено висновок експерта № 994/1614-1615/23-27 від 28.04.2023, який є протиправним, оскільки при здійсненні дослідження судовим експертом не здійснювалось встановлення документальних доказів виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_4. робіт за посадою, за наданими на дослідження матеріалами справи.

Крім того, позивач наголосив, що надаючи відповідь на перше запитання ОСОБА_2. здійснено дослідження в частині встановлення сум безпідставного нарахування та виплати заробітної плати та інших грошових виплат працівникам ОСОБА_7. та ОСОБА_4 , проте, таке дослідження вимагає здійснення ревізійних дій з метою встановлення юридичного факту та надання правової оцінки діям посадових осіб ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», де працювали ці особи, тобто це дослідження не віднесено до компетенції судового експерта за вимогами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.

Також, позивач вважає, що інші відповіді на запитання в експертному досліджені вчинено з перевищеннями повноважень, вібірково, без врахування усіх обставин.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи вказане рішення судом першої інстанції виходив з того, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вважає його незаконним, необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви, зокрема, що суд першої інстанції не врахував усіх обставин у справі, не дослідив усіх доказів у справі, і не прийняв усіх доводів позивача.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 відкрито апеляційне провадження, та витребувано справу зі суду першої інстанції.

Після надходження справи до суду апеляційної інстанції ухвалою суду від 13.01.2026 призначено слухання справи у порядку письмового провадження.

Слухання справи з поважних причин продовжувалось.

Відповідач подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 09.03.2023 призначено у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023122010000052 від 27.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, судово-економічну експертизу.

За результатами проведення судової економічної експертизи судовим експертом ОСОБА_2 було складено висновок експерта від 28.04.2023 № 994/1614-1615/23-27.

ОСОБА_3 звернувся до Міністерства юстиції України із зверненнями від 12.10.2023 (вх. № Г-35189 від 12.10.2023), від 12.10.2023 (вх. № Г-35748 від 18.10.2023), від 19.10.2023 (вх. № Г-35902 від 19.10.2023), від 19.10.2023 (вх. № Г-36290 від 23.10.2023) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_2 у зв`язку з можливим вчиненням нею дисциплінарного проступку під час проведення судової економічної експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 28.04.2023 № 994/1614-1615/23-27.

Дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України рішенням від 15 листопада 2023 року №5 порушила дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_2 , витребувала пояснення у судового експерта ОСОБА_2 щодо фактів, викладених у Зверненні.

04.12.2023 року ОСОБА_2 надав пояснення з приводу звернень позивача про притягнення до дисциплінарної відповідальності при проведенні експертизи від 28.04.2023 № 994/1614-1615/23-27.

Рішенням дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 28 грудня 2023 року №7, відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5, за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК вирішено судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувати.

05.02.2024 ОСОБА_3 звернувся до Міністра юстиції України із скаргою на рішення №7 від 28.12.2023 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Міністерство юстиції України листом від 12.02.2024 №22180/Г-4123/6.3 повідомило позивача про порядок розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів та ухвалення дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України рішення за результатами розгляду таких скарг і зазначило, що рішення цієї комісії за результатами розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта не переглядаються.

Позивач 08.03.2024 звернувся до Міністра юстиції України зі скаргою на бездіяльність директора департаменту експертного забезпечення правосуддя Наталії Ткаченко при розгляді його попереднього звернення від 05.02.2024.

Міністерство юстиції України листом від 29.03.2024 №48694/Г-8225/6.3 надало відповідь позивачу щодо незгоди з рішенням дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 28.12.2023 та щодо доводів скарги позивача від 05.02.2024.

Зокрема, відповідач у цій відповіді навів діюче законодавство з приводу розгляд скарг осіб на дії та рішення судових експертів, та рішень комісії з приводу розгляду таких комісій.

У подальшому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Закон України «Про судову експертизу» (надалі Закон № 4038 в редакції на день складення спірного висновку і прийняття відповідачем рішення) визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Відповідно до ст.1 Закону № 4038, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частиною 1 статті 2 Закону № 4038 передбачено, що законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Згідно статті 3 Закону № 4038 судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Стаття 4 Закону № 4038 визначає гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку.

Так, незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Стаття 7 Закону № 4038 встановлює суб`єктів судово-експертної діяльності.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать:

науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Статтею 7-1 Закону № 4038 передбачено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Стаття 8 Закону № 4038 визначає, що організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Міністерства та інші державні органи здійснюють у визначеному ними порядку контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності державними спеціалізованими установами, що належать до сфери їх управління.

Науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, покладається на Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України утворюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника "Криміналістика та судова експертиза".

Згідно статті 9 Закону № 4038 атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до стаття 10 Закону № 4038 судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Стаття 12 Закону № 3048 визначає обов`язки судового експерта.

Так, незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний:

1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об`єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 13 Закону № 3048 визначає права судового експерта.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи;

2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 14 Закону № 3048 встановлює відповідальність судового експерта.

Судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.

Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є:

1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;

2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;

3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;

4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;

5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;

6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;

7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;

8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;

9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;

10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;

11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

попередження;

тимчасове, строком до одного року, зупинення строку дії документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;

позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.

У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, зазначений судовий експерт вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, з внесенням відповідних відомостей до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в судовому порядку.

Стаття 17 Закону № 4038 визначає дії експертно-кваліфікаційної комісії.

Для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров`я України.

«Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України (надалі - ЦЕКК) та атестацію судових експертів» закріплені організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України; порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.

Основними завданнями ЦЕКК є: 1) затвердження програм підготовки (стажування) працівників науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ) та фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ; 2) вирішення питань щодо проходження підготовки працівниками НДУСЕ, фахівцями, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта; 3) проведення атестації з метою визначення рівня професійної підготовки працівників НДУСЕ, фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; 4) розгляд питання щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівникам НДУСЕ; 5) розгляд питань щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; 6) розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Кваліфікаційна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 2- 4 пункту 2 цього розділу.

Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.

Порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів врегульовано розд. VI Положення, згідно якого відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Процедура розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:

порушення дисциплінарного провадження;

прийняття рішення про притягнення або відсутність підстав для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту.

До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.

Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які мають містити:

повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;

викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз;

інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані без порушення чинного законодавства.

Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.

Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.

За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.

Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо: висновок експерта раніше підлягав аналізу; перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою.

У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати ЦЕКК або НДУСЕ.

Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.

Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства.

Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.

За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу дисциплінарної палати ЦЕКК; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні; 2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення; 4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.

До судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).

При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Згідно Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, видами та підвидами судових експертиз є, зокрема, економічна (№ з/п 27), яка включає в себе (види експертних спеціальностей): дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Тобто, на дисциплінарну палату ЦЕКК покладено виконання завдань пов`язаних, зокрема, з розглядом питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов`язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об`єкти, що підлягають дослідженню. Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються

До основних видів експертиз відносяться, у тому числі: економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Згідно розділу І «Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» до основного виду (підвиду) експертизи відноситься економічна експертиза.

В силу вимог «Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1431/20169 (за рішенням - Інструкція), вона визначає особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - судовий експерт), а також порядок здійснення контролю за дотриманням цими експертами вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання судово-експертної діяльності.

Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам, їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «;Про виконавче провадження», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (із змінами), а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

Ця Інструкція поширюється на судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Судовий експерт здійснює свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.

Залежно від характеру звернення за результатами його виконання відповідно до вимог процесуального законодавства України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (із змінами), складаються такі підсумкові документи: «Висновок експерта», «Висновок експертного дослідження», «Повідомлення про неможливість надання висновку», які виготовляються у двох примірниках, один з яких залишається у судового експерта.

Контроль за організацією діяльності судових експертів здійснюється шляхом перевірки дотримання ними вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз (далі - перевірка).

Перевірка здійснюється Міністерством юстиції України та його міжрегіональними територіальними органами із залученням судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ).

Міжрегіональні територіальні органи здійснюють такі види перевірок: планова перевірка діяльності судового експерта; позапланова контрольна перевірка діяльності судового експерта; перевірка відповідності робочого місця.

Міністерство юстиції України здійснює перевірку діяльності судового експерта за обґрунтованими зверненнями юридичних і фізичних осіб, в яких викладено обставини, що свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз. Така перевірка здійснюється відповідно до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.

Якщо за результатами перевірки у діяльності судового експерта виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, Міністерство юстиції України виносить результати перевірки на розгляд Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.»

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз вищевказаних норм дає можливість зробити висновок, що чинним законодавством визначений певний порядок подачі скарги на дії судового експерту, а на дисциплінарну палату ЦЕКК покладено виконання завдань пов`язаних, зокрема, з розглядом питань дисциплінарної відповідальності судових експертів. Так, дисциплінарна палата ЦЕКК у разі встановлення з боку судового експерта порушень вимог чинного законодавства приймає рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і таке рішення може бути оскаржено в судовому порядку.

Проте, чинним законодавством передбачено, що у разі не згоди з висновком експерта можливо проведення та призначення повторної експертизи з дослідженням того самого об`єкта і для вирішення ті самих питання, що й були постановлені для вирішення про проведенні первинного дослідження.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач не згоден з висновком судового експерта ОСОБА_2 , який він склав 28.04.2023 за № 994/1614-1615/23-27 і вважає його протиправним, внаслідок чого, його скарги до відповідача з приводу висновку ОСОБА_6 мали б бути задоволені.

Решта позовних вимог є похідними від основої вимоги щодо протиправності рішення відповідача щодо розгляду скарг на висновок ОСОБА_6 .

Суд першої інстанції встановив обставини, отримав необхідні докази (матеріали дисциплінарного провадженн), ретельно проаналізував доводи сторін і дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Так, матеріалами справи підтверджено, що усі звернення позивача були належним чином розглянуті відповідачем, надано відповіді у обсязі питань, які зазначав позивач, і відповіді ці були позивачем отримані.

Довід апелянта незгода з висновком експерта, при цьому процедурних порушень апелянт не наводить.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, позивач не довів їх обґрунтованість, а спірні рішення прийняті на підставі дослідження обставин справи, які мають значення для вирішення питання про притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності, з витребуванням необхідних додаткових документів і пояснень судових експертів, аналізом всієї інформації, тому є обґрунтованими і вмотивованими, і відповідають приписам ч.2 ст.2 КАС України, прийнятими з урахуваннм вищевказаних норм Закону, Положення та Інструкцій.

Отже, доводи апелянта, що спірні рішення і дії є незаконними, невмотивованими і таким, що прийняті без урахуванням усіх обставин, спростовуються змістом самих спірних рішень.

А інші доводи апелянта про перевищення повноважень, неповноту дослідження чи вибірковість, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до розділу VI Положення № 301/5, за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК ухвалила рішення не притягувати судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Копія рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 28.12.2023 № 7 позивачу була надіслана листом Міністерства від 17.01.2024 № 8642/Г-35189/6.3.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 розділу VI Положення № 301/5 у разі, якщо на момент розгляду подання стосовно судового експерта порушено або розглянуто дисциплінарне провадження з приводу тих самих фактів порушень, про які зазначено у документах, доданих до подання, дисциплінарне провадження не порушується.

Процедура перегляду ухваленого дисциплінарною палатою рішення за результатами розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта Положенням № 301/5 не передбачена.

Отже, слід дійти висновку, що відповідачем здійснено усі необхідні заходи для розгляду скарг позивача, а позивачу відмовлено у перегляді ухваленого дисциплінарною палатою рішення за результатами розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта, оскільки така процедура чинними приписами законодавства, що регулює спірні правовідносини, не передбачена.

Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість дій Міністерства юстиції України та прийнятого рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 28 грудня 2023 року №7.

Крім того, слід зазначити, що позивач скористався своїм правом, подав скаргу до відповідного органу з приводу незгоди з діями експерта, скарга його була розглянута, тобто таким чином він використав своє право щодо захисту свого права.

Отже, доводи апелянта, що судові експерти при експертому дослідженні вийшли за межі їх спеціальних знань, дослідили питання, які не відносяться до їх повножвань, колегія судді не приймає і зазначає, що відповідно до вимог чанного законодавства, зокрема ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, внаслідок чого, визнання протиправним спірних рішення, які прийнятті колегіальним органом, шляхом голосування, з дослідженням обставин справи є втручання у дискримінаційні повноваження певного орагну.

Правильно зазначено судом першої інстанції, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Окремо, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі, з огляду на судову практику у справах 826/2169/17, 800/554/17, через те, що позивач мотивував позовні вимоги тим, що спірні рішення є не вмотивованими і необгурнтованими, що є порушенням законодавства.

Щодо всіх інших доводів апелянта, колегія суддів також їх відхиляє як необґрунтовані при цьому приймаює до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому зазначено «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга позивача є необгрунтвоаною, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Деркаченко Юрія Олександровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк