Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №705/771/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

16 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 705/771/26

провадження № 22-ц/4809/1530/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна, на рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2026 року у складі судді Ясінського Л.Ю.

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В обґрунтування заявленого позову посилалося на те, що 01 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі по тексту – ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №572687851 у формі електронного договору з використанням електронного підпису на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

08 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі по тексту - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу №МВ-ТП/30, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» своє право вимоги заборгованості, зокрема, перейшло право вимоги за кредитнимдоговором від 01 грудня 2023 року №572687851.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» своє право вимоги заборгованості до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу від 27 лютого 2025 року №27/0225-01 доТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитнимдоговором від 01 грудня 2023 року №572687851 на суму 27829,64 грн, з яких 22600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5229,64 грн - сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань та має заборгованість по кредитному договору від 01 грудня 2023 року №572687851 просило стягнути з відповідача на користь позивача 27829,64 грн, з яких 22600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5229,64 грн - сума заборгованості за відсотками.

Рішенням Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість по кредитному договору від 01 грудня 2023 року №572687851 у сумі 27829,64 грн, з яких 22600 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5229,64 грн - заборгованість за відсотками. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна,подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» направило до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2026 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна, - без задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 01 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №572687851. Відповідно до п.2.1. за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 22600 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності; до п.5.1. - кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-49XXXXXX-8802, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: п. 7.2.1. - закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору; п. 7.2.2. - дострокового припинення дії договору, в порядку, передбаченому п.9.1.1.2. або п.9.1.1.7. договору; п. 7.3. - кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 31.12.2028; п.8.1.- за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Договір про надання фінансового кредиту укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до договору позики. Порядок укладення договору та спосіб ідентифікації - верифікація позичальника.

08 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/30, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» своє право вимоги заборгованості, зокрема, перейшло право вимоги за кредитнимдоговором від 01 грудня 2023 року №572687851.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» своє право вимоги заборгованості до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу від 27 лютого 2025 року №27/0225-01 доТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитнимдоговором від 01 грудня 2023 року №572687851 на суму 27829,64 грн, з яких 22600 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5229,64 грн - сума заборгованості за відсотками.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі по тексту Закон).

Статтею третьою Закону передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Статтею 12 Закону визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, виходячи з норм цього Закону укладення електронного договору можливо шляхом зазначення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513, ст.514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина третя статті 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Разом з тим, жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов`язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено і укладеним між фінансовою установою та відповідачем договором позики.

Відповідно до положень статей 1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина перша статті 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами 01 грудня 2023 року було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису та який відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20 зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або СМС-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі.

Довідками від 21.09.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується, що суми платіжних операцій на рахунок ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на платіжну картку 4149-49XX-XXXX-8802, складають:

- 3150,00 грн, ідентифікатор платіжної операції 8edac61b-fc88-489c-ab74-44935605a540; дата завершення платіжної операції: 01.12.2023 19:49:25;

- 10550,00 грн, ідентифікатор платіжної операції4a6eb9d6-da1b-41a3-95d0-9b6dce158118; дата завершення платіжної операції: 01.12.2023 18:30:57;

- 8990,00 грн, ідентифікатор платіжної операції7a995838-8551-4c97-a595-041d5d29a490; дата завершення платіжної операції: 01.12.2023 17:19:14.

Тобто, загальна сума платіжних операцій по трьом транзакціям складає 22600,00 грн.

Платіжними дорученнями від 01.12.2023 №7a995838-8551-4c97-a595-041d5d29a490; №4a6eb9d6-da1b-41a3-95d0-9b6dce158118; №8edac61b-fc88-489c-ab74-44935605a540 підтверджується переказ коштів згідно договору №572687851 від 01.12.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Слід зазначити, що відповідно до умов зазначеного договору кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку банку, вказану власноруч позичальником при укладанні договорів. При заповненні форм на сайті товариства відповідачем власноручно зазначено реквізити платіжної картки: № НОМЕР_3 XXXX 8802. Первісними кредиторами надано докази/довідку про перерахування коштів згідно з умовами укладеного відповідачем договору на зазначену карту. BIN (Bank Identification Number) - перші шість цифр на пластиковій картці, за якими можна визначити приналежність карти тій чи іншій країні і банку, тип карти і категорію карти, тобто банківський ідентифікаційний номер. Відповідно до даних, отриманих за допомогою сервісу, визначення банку за номером картки НОМЕР_4 XX XXXX 8802, а саме за першими шістьома цифрами номера банківської картки (BIN) встановлено: АТ КБ «ПРИВАТБАНК». З метою забезпечення найвищого рівня безпеки проведення платежів PCI DSS, технологія карткових рахунків побудована таким чином, що в платіжних системах міститься лише перші шість та останні чотири цифри номеру карти. Інформацію про повний номер платіжної карти мають банки-емітенти платіжних карток (з параметрами: номер картки). Для цього необхідно надати відомості про транзакції, які містяться в інформаційній довідці/листі/квитанції наданого платіжним сервісом. За наданими параметрами Банк-емітент платіжної картки зможе повністю ідентифікувати отримувача. Також слід зазначити, що перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з чим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.

Разом з тим, відповідач, як власник картки № НОМЕР_3 XXXX 8802, мав можливість отримати повну інформацію про надходження чи ненадходження вказаних вище сум на його картковий рахунок, однак таким правом не скористався та не надав суду доказів неотримання ним 01.12.2023 кредитних коштів у загальному розмірі 22600,00 грн.

Також встановлено, що договорами факторингу від 08 квітня 2025 року №МВ-ТП/30 та від 27 лютого 2025 №27/0225-01 ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором від 01 грудня 2023 року №572687851, а відповідач прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, однак, в порушення умов вказаних договорів не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів

Сторони відповідно до ст.6 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, норма абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку позичальником не повернуті, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магратій Яніна Василівна, залишити без задоволення, а рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2026 року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко