Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №395/1421/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/421/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Забуранний Р. А.

Справа № 395/1421/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року. м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

за участі секретаря судового засідання Степанової Д.К., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Беспалової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,українця, який проживає у АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2026 ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 07.07.2026 року о 13 годині 40 хвилин по вул. Соборності, 90, в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянин ОСОБА_1 керував ТЗ марки Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор «Драгер Alcotest Drager 6820», результат становить 1,73 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Беспалова Н.О. просить скасувати постанову суду, а провадження стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що районним судом в порушення вимог закону належним чином не з`ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а викладені у постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема працівник поліції без будь-якої підозри щодо ознак алкогольного сп`яніння запропонував ОСОБА_1 пройти тест на алкотестері Драгер, на що він погодився, так як алкогольні напої він не вживав і був впевнений що алкотестер нічого не покаже. Працівник поліції вибрав самостійно трубку для алкотестера і приєднав її до алкотестера Драгер і не провів контрольований забір повітря. Крім того вказує, що відеозаписами не встановлено в якому напрямку рухалися працівники поліції і те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. Вказує на те, що відео зйомка не є безперервною.

Заслухавши поясненняособи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 висновок його захисника-адвоката Беспалової Н.О., перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що дійсно 07.07.2026 о 13 годині 40 хвилин в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, по вул. Соборності, 90, керував ТЗ марки Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 і його зупинили працівники поліції за порушення ПДР. Під час перевірки документів працівник поліції повідомив йому про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Він погодився, оскільки в той день не вживав алкогольних напоїв та продув прилад алкотестер «Драгер», однак результат виявився позитивним. Він говорив також працівникам поліції, що він хворий та приймає таблетки, що могло вплинути на показники. Зазначив, що працівники поліції склали також постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.

Проте, перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об`єктивно з`ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України і його вина повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №713136 від 07.07.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу від 07.07.2026; результатами тесту; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 7507047 від 07.07.2026; відеозаписами з відеореєстратратора службового автомобіля та нагрудного реєстратора поліцейського, що містяться на DVD-диску.

Зазначені вище докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року) та відповідно до вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

Більш того, будь-яких заперечень щодо відомостей, які були зазначені в протоколі працівником поліції, або результату проведеного огляду, ОСОБА_1 в протоколі не зазначив.

В окремих пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, що напередодні у вечірній час 06.07.2026 вживав алкоголь, а саме коньяк 300 грам.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду або не погоджується з отриманим результатом.

Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, апелянтом не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Твердження апелянта, що на відеозаписі не вбачається, що у нього було виявлено будь-які ознаки алкогольного сп`яніння, спростовуються результатом проведеного огляду такого водія на встановлення стану алкогольного сп`яніння, який склав 1,73 проміле. З таким результатом ОСОБА_1 був згодний та не заперечував такий результат, що вбачається з дослідженого відеозапису, а також поставив власноручний підпис в Акті огляду, в роздруківці чеку з Драгера.

Розглядаючи доводи захисника про те, що працівник поліції самостійно обрав та приєднав змінну трубку (мундштук) до алкотестера «Drager», що, на думку захисту, свідчить про порушення процедури огляду, суд визнає їх безпідставними.

Чинне законодавство України, зокрема Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, затверджена Наказом МВС/МОЗ № 1452/735, не містить вимог щодо обов`язкового розпакування чи встановлення мундштука безпосередньо особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Підготовка технічного засобу до роботи є технологічним процесом, який покладається на уповноважену посадову особу поліції.

Дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) поліцейського чітко зафіксовано, що інспектор поліції у присутності водія дістав мундштук у цілісній, герметичній індивідуальній упаковці виробника, розпакував його сам ОСОБА_1 , а працівник поліції вже приєднав до приладу «Drager».

Крім того, зафіксований на відеозаписі алгоритм роботи приладу «Drager» свідчить, що перед початком тестування газоаналізатор здійснив контроль чистоти системи, за результатами якого на дисплеї з`явився дозвіл на проведення тесту.

Зважаючи на викладене, дії працівника поліції повністю відповідали інструкції з експлуатації технічного засобу, а сам факт приєднання трубки поліцейським жодним чином не вплинув на точність результату вимірювання та не порушив прав особи, яка притягається до відповідальності.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також складання адміністративних матеріалів у визначено законом порядку, що є достатнім для прийняття рішення про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення.

За своєю суттю вказаний відеодоказ є достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій, які стали підставою саме для складання протоколу стосовно ОСОБА_1 , кожний наступний фрагмент відеозапису є логічним продовженням попереднього, а тому, будь яких порушень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395 чи Наказу №1026 МВС України від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» з боку працівників поліції, встановлено не було.

Апеляційний суд не має сумнівів щодо достовірності наявних у матеріалах справи відеозаписів. Відеозаписи як докази отримані в порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.

Таким чином, апеляційні доводи сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 07.07.2026 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Апеляційний суд вважає, що при визначенні виду і розміру стягнення, суд у повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з дотриманням вимог ст. 38 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді районного суду щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Беспалової Н.О залишити без задоволення, а постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2026 щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду І.С. Олексієнко