Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №404/3911/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/580/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 404/3911/26 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12026120100000242 від 04.02.2026 року за апеляційною скаргою прокурора Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 на вирок Фортечного районного суду міста Кропивницького від 22.06.2026 року, яким

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград громадянина України, українця не працевлаштованого, зареєстрований : АДРЕСА_1 , проживає : АДРЕСА_2 , на момент вчинення злочину - є особою, що не має судимостей

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строком 240 годин але не більше 4 годин на день.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком більш суворого покарання, призначеного вироком Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20.05.2026 року за ч.1 ст.263 КК України та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 5 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік з покладенням на ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ст.76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїї про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст.91-1 КК України застосовано до ОСОБА_7 обмежувальний захід - направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_8

захисника-адвоката – ОСОБА_9 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7

потерпіла – ОСОБА_10 .

В апеляційній скарзі:

прокурор Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 не оспорюючи правову кваліфікацію дій обвинуваченого та доведеність його вини, просив вирок суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому йому покарання у виді виді громадських робіт на строком 240 годин але не більше 4 годин на день. На підставі ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід - направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць.

Вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20.05.2026 року яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїї про зміну місця проживання, роботи або навчання – виконувати самостійно.

Посилається на те, що при призначенні покарання суд дійшов помилкового висновку щодо застосування вимог ч.4 ст.70 КК України, оскільки, якщо до особи було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням а вона вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Суд не врахував, що ОСОБА_7 20.05.2026 року засуджений за ч.1 ст.263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК, а кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК україни, за яке ОСОБА_7 засуджено за новим вироком, вчинено до ухвалення попереднього вироку від 20.05.2026.

Вважає, що судом було застасовано закон який не підлягає застосуванню, що згідно вимог п.2 ч.1 ст.413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та у відповідності до п.4 ч.1 , ч.2 ст.409 КПК України є підставою для скасування вироку.

Короткий зміст суті справи:

ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_7 умисно систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка є згідно а/з 144 від 30.04.2011 року Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області є його дружиною.

11.01.2025 року близько 20:00 за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_10 , а саме ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, хапав за волосся, душив, спричиняв тілесні ушкодження чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

Вказані протиправні діяння спричинили ОСОБА_10 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров`я, виникненні почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Кіровським районним судом м. Кіровограда 13.03.2025 ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.125 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв`язку із примиренням винного з потерпілою (справа № 404/81/25).

Крім того, 05.04.2025 близько 22:30 за адресою АДРЕСА_4 ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_10 , а саме ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, наніс удар кулаком руки в область обличчя, спричиняв тілесні ушкодження чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

Вказані протиправні діяння ОСОБА_7 , спричинили ОСОБА_10 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров`я, виникненні почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області 25.04.2025 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень (справа №3/389/441/25).

01.06.2025 року близько 20:15 за адресою АДРЕСА_5 , ОСОБА_11 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_10 , а саме умисні дії фізичного характеру, що виражались в стусанах, штовханині та ляпасах, без спричинення тілесних ушкоджень, погрожував, словесно ображав, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

Вказані протиправні діяння ОСОБА_7 , які є систематичними, спричинили ОСОБА_10 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров`я, виникненні почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Кіровським районним судом м. Кіровограда 03.07.2025 ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень (справа № 404/5868/25).

15.11.2025 року близько 19:00 за адресою

АДРЕСА_6 , ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини

ОСОБА_10 , а саме умисні дії психічного характеру, що виражались в

погрозах, словесних образах, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Вказані протиправні діяння ОСОБА_7 , які є систематичними, спричинили ОСОБА_10 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров`я, виникненні почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, в період 24-26.12.2025 за адресою АДРЕСА_6 ОСОБА_7 вчиняв домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_10 , а саме ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Вказані протиправні діяння ОСОБА_7 , які є систематичними, спричинили ОСОБА_10 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров`я, виникненні почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

11.01.2026 близько 11:00 за адресою

АДРЕСА_5 , ОСОБА_12 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_10 , а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, що виражались в погрозах, словесних образах, стусанах, поштовхах без нанесення тілесних ушкоджень, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Вказані протиправні діяння ОСОБА_7 , спричинили ОСОБА_10 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров`я, виникненні почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

28.01.2026 близько 15:15 за адресою м. Кропивницький вул.Леоніда Каденюка, прийшовши за місцем роботи потерпілої до дитячого дошкільного навчального закладу «Гніздечко» ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_10 , а саме умисні дії психічного характеру, що виражались в словесних образах грубою нецензурною лайкою чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Вказані протиправні діяння ОСОБА_7 , спричинили ОСОБА_10 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров`я, виникненні почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, та просив її задовольнити в повному обсязі;

потерпілу ОСОБА_10 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити;

обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_9 , які заперечили щодо поданої апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін;

колегія суддів, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст.404 КПК України, дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про доведеність вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого КК України, за наведених у вироку суду обставин, та правильність кваліфікації його дій є вірним та в апеляційному порядку учасниками кримінального провадження не оскаржується.

В апеляційній скарзі не оспорюється фактичні обставини кримінального провадження щодо вчинених зазначених у вироку суду кримінальних правопорушень ОСОБА_7 , правильність кваліфікації його дій, тому апеляційний суд не переглядає оскаржуваний вирок в цій частині та констатує, що його дії правильно кваліфіковані судом за ст.126-1 КК України.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винним за ст.126-1 КК України .

Визначаючи ОСОБА_7 вид та розмір покарання з огляду на положення ст.65 КК України, суд першої інстанції урахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з положеннями ст.12 КК України належить до категорії не тяжких злочинів, особу обвинуваченого, вчинив кримінальне правопорушення віднесене до категорії умисних не тяжких злочинів. Як особа ОСОБА_7 характеризуется позитивно, на обліках в нарко – та психдиспансерах не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції встановлено не було.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Суд дійшов вірного висновку щодо призначення ОСОБА_7 покарання у виді громадських робіт межах санкції ст.126-1 КК України із застосуванням обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство.

Призначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим може здійснюватися щодо покарань як одного, так і різних їх видів і припускає, що суд, призначивши за окремі кримінальні правопорушення різні за ступенем суворості покарання, одним з них - більш суворим - поглинає інше (інші) - менш суворі. Визначаючи ж, яке з призначених покарань є більш суворим, суд виходить: а) або з його розміру (строку) - якщо призначені покарання належать до одного виду; б) або з його місця в законодавчому переліку покарань (ст.51КК України) - якщо призначені покарання належать до різних видів.

Поглинення менш суворого покарання більш суворим означає, що остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається судом у межах більш суворого покарання, призначеного за одне із кримінальних правопорушень, що входить у сукупність.

Якщо ж особі, що вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, що належить відбувати реально, а за іншим вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, а саме положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення остаточного покарання не застосовуються, і кожний вирок за яким особа має відбувати покарання реально, та, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

Суд першої інстанції застосовуючи вимоги ч.4 ст.70 КК України фактично їх застосував до попереднього вироку за яким звільнено від відбування покарання з випробуванням, а за новим вироком, особа має відбувати покарання реально та до даного виду покарання ( громадські роботи ) не може застосовуватись вимоги ст.75 КК України .

Відповідно до ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме - не застосовано закон, який підлягав застосуванню, що згідно п.4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з постановленням у цій частині нового вироку.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 – задовольнити.

Вирок Фортечного районного суду міста Кропивницького від 22.06.2026 року – в частині призначеного покарання – скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст.126-1 КК України у виді громадських робіт строком 240 годин, але не більше 4 годин на день. На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід - направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 місяць.

Вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20.05.2026 року, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїї про зміну місця проживання, роботи або навчання на підставі ч.4 ст.70 КК України – виконувати самостійно.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду, як до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4