Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №402/932/23 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №402/932/23

Суддя: Єгорова С. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 402/932/23

провадження № 22-ц/4809/1142/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області Корсун Віталіна Станіславівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Терновенком Романом Миколайовичем, на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року у складі головуючого судді Гута Ю. О.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, руху справи, відзиву на позов, відповіді на відзив та рішення суду першої інстанції.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області Корсун Віталіна Станіславівна, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 13 лютого 2024 року (а.с.1-12 том 2)), просила:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 16,2147 га кадастровий номер – 3525581900:02:000:0796 (яка є новосформованою шляхом об`єднання земельних ділянок 3525581900:02:000:2178; 3525581900:02:000:2177; 3525581900:02:000:2180; 3525581900:02:000:2179; 3525581900:02:000:2176; 3525581900:02:000:2175; 3525581900:02:000:2174; 3525581900:02:000:2173), який укладено між ОСОБА_2 (новим співвласником земельної ділянки з 10 січня 2024 року ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 70810290 від 20 грудня 2023 року, номер запису про речове право 53037050, який перенесено із запису 49763844;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67008976 від 31 березня 2023 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67010271 від 31 березня 2023 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67009448 від 31 березня 2023 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67009162 від 31 березня 2023 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67014263 від 31 березня 2023 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67009687 від 31 березня 2023 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67008842 від 31 березня 2023 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 березня 2023 року строком на 10 років;

-визнати за ОСОБА_1 право на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16,2147 га на умовах договорів, які укладено в 2016 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та було зареєстровано 26 жовтня 2016 року, відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 3525581900:02:000:0338; 3525581900:02:000:0339; 3525581900:02:000:0340; 3525581900:02:000:0341;

- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 та заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16,2147 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_5 був власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 3525581900:02:000:0338, 3525581900:02:000:0339, 3525581900:02:000:0340 3525581900:02:000:0341, що розташовані на території Даниловобалківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

У 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були укладені договори оренди на вказані земельні ділянки строком на 20 років з моменту державної реєстрації, яка була проведена 26 жовтня 2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а відповідачка ОСОБА_2 успадкувала вказані земельні ділянки.

В подальшому, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про визнання недійсними вищезазначених договорів оренди землі, укладених між позивачкою та ОСОБА_5 .

Так, рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2018 року в справі № 402/830/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 липня 2018 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: державний реєстратор Данилово-Балківської сільської ради Благовіщенського району Кондратюк М. П. про визнання правочинів недійсними. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3525581900:02:000:0338; 3525581900:02:000:0339; 3525581900:02:000:0340; 3525581900:02:000:0341, які зареєстровані 26 жовтня 2016 року.

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 402/830/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 липня 2018 року скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними відмовлено.

Однак ОСОБА_2 , користуючись тим, що постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та відповідно, з урахуванням того, що Верховним Судом справа розглядалась 1,5 роки, без згоди ОСОБА_1 , як орендаря, провела поділ вказаних земельних ділянок. У результаті поділу, були сформовані нові земельні ділянки, які в подальшому ОСОБА_2 передала в оренду ОСОБА_6 .

Відповідні договори оренди були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та перешкоджали ОСОБА_1 у користуванні орендованими земельними ділянками.

Позивачка зазначає, що в 2020 році вона звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області із позовом про визнання недійсними вказаних договорів та скасування реєстрації права власності на новостворені земельні ділянки.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року у справі 402/611/20 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та визнано недійсними всі вісім договорів оренди земельних ділянок, які були укладені ОСОБА_2 із ОСОБА_6 . Зобов`язано ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні вказаними земельними ділянками для ОСОБА_1 .

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року у справі 402/611/20 набрало законної сили 20 квітня 2023 року.

Відтак, позивачка зазначає, що вказаним рішенням підтверджено її право на подальше користування земельними ділянками на підставі договорів оренди землі, які було укладено між нею та ОСОБА_5 у 2016 році.

У подальшому, ОСОБА_1 , на підставі постанови Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 402/830/17 та рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року у справі № 402/611/20, звернулася до державного реєстратора, однак 17 липня 2023 року отримала відмову у здійсненні державної реєстрації договорів оренди землі, оскільки виявилося, що відповідачкою вже укладено нові договори оренди землі з ОСОБА_3 .

Так, згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що було укладено наступні договори земельних ділянок:

- договір оренди земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років;

- договір оренди земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років;

- договір оренди земельної ділянки площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років;

- договір оренди земельної ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років;

- договір оренди земельної ділянки площею 2.0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років;

- договір оренди земельної ділянки площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років;

- договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років;

- договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років.

Таким чином, не зважаючи на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року в справі 402/611/20, ОСОБА_2 в змові зі сім`єю ОСОБА_6 продовжує і надалі чинити позивачці перешкоди в користуванні земельними ділянками та продовжує укладати договори оренди землі, які є незаконними.

Вказує, що 15 листопада 2023 року ОСОБА_2 розпочався процес об`єднання земельних ділянок у одну. Відповідно, 20 грудня 2023 року вже під час дії ухвали про забезпечення позову у цій справі, нотаріус Кримська Н. П. зареєструвала об`єднання земельних ділянок та утворила нову земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796. Більш того, 10 січня 2024 року ОСОБА_2 подарувала 1/2 частину земельної ділянки ОСОБА_4 .

З урахуванням викладеного вище, позивачка вважає, що своїми діями відповідачі чинять подальші перешкоди у здійсненні їй права користування земельними ділянками та проводять дії з поділу/об`єднання земельних ділянок з метою утруднення відновлення її законних прав, які виникли на підставі договорів оренди, укладених із ОСОБА_5 , а тому позивачка вимушена звернутись до суду із цим позовом за відновленням своїх порушених прав.

Згідно протоколу автоматизовано розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2023 року Ульяновського районного суду Кіровоградської області, головуючим суддею у цій справі визначено суддю Терновенко А. В. (а.с.128 том 1).

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2023 року задоволено заяву судді Терновенко А. В про самовідвід у цій справі. Справу передано до канцеляції Ульяновського районного суду Кіровоградської області для визначення іншого судді, у порядку ч. 3 ст. 14, ст. 33 ЦПК України (а.с.164-165 том 1).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2023 року Ульяновського районного суду Кіровоградської області, головуючим суддею у цій справі визначено суддю Бондаренка А. А. (а.с.170-171 том 1).

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178, яка належить ОСОБА_2 та заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Заборонено ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178;

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177, яка належить ОСОБА_2 та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, яка належить ОСОБА_2 та заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Заборонено ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180;

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2,0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, яка належить ОСОБА_2 та заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, держав реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме май вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, у тому числі, у разі поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Заборонено ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками а також передачу у володіння та користування третім особам земель з ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179;

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2.0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, яка належить ОСОБА_2 , заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме май державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2.0248 кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, у тому числі, у раз і поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Заборонено ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, також передачу у володіння та користування третім особам земель ділянки площею 2.0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176;

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175, яка належить ОСОБА_2 ;

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно державним реєстраторам прав на нерухоме майно, держави; і реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0248 га., кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175, у тому числі, у разі поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Заборонено ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175;

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174, яка належить ОСОБА_2 ; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майн державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майн вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174, у тому числі, у разі поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Заборонено ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174;

Накладено арешт на земельну ділянку площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, яка належить ОСОБА_2 та заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

Заборонено ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173 (а.с.174-175 том 1).

Крім того, ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2024 року вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації та визнання додаткових угод укладеними.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 16,2147 га кадастровий номер - №3525581900:02:000:0796, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по1/2 частині кожному та заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 16,2147 га кадастровий номер - №3525581900:02:000:0796, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками.

Заборонено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 16,2147 га кадастровий номер - №3525581900:02:000:0796 (а.с.234-237 том 1).

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2024 року задоволено відвід головуючому судді Бондаренку А. А., заявлений представником позивачки ОСОБА_2 – адвокатом Терновенком Р. М.(а.с.64 том 2).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2024 року Ульяновського районного суду Кіровоградської області, справу передано на розгляд головуючому судді Ясінському Л. Ю.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 03 травня 2024 року задоволено заяву про відвід головуючого судді Ясінського Л. Ю. Цивільну справу №402/932/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний реєстратор Благовіщенської міської ради Голованівського район Корсун Віталіна Станіславівна про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації та визнання додаткових угод до договорів оренди землі укладеними, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, передано для повторного розподілу в порядку, передбаченому ч. 3 ст.14, ст.31 ЦПК України (а.с.95-96 том 2).

08 травня 2024 року, головою Ульяновського районного суду Кіровоградської області відповідно до ч. 4 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України винесено розпорядження про передачу справи для розгляду до Голованівського районного суду Кіровоградської області у зв`язку з тим, що після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи (а.с.102-103 том 2).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2024 року, головуючим суддею у цій справі визначено суддю Гута Ю. О. (а.с.108 том 2).

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Терновенко Р. М. подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки.

В обґрунтування відзиву зазначив, що враховуючи норми закону ОСОБА_2 розпорядилась власними земельними ділянками на власний розсуд, а тому її дії не можуть вважатись протиправними.

Зауважив, що позивачка в 2020 році вже зверталась з позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, який було задоволено рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області у справі №402/611/20, однак на сьогоднішній день дане рішення не виконано з тих підстав, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, про що свідчить повторне звернення ОСОБА_1 з аналогічним позовом.

Представник також зазначив, що позивачка пропустила строки позовної давності щодо захисту свого порушеного права, оскільки 20 травня 2020 року їй стало відомо про скасування її права оренди на спірні земельні ділянки, а з позовом про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації та визнання додаткових угод до договорів оренди землі укладеними, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою вона звернулась до Ульяновського районного суду лише 14 листопада 2023 року, тобто поза межами строку, визначеного ст. 257 ЦК України.

Також зазначив, що в позовній заяві позивачка не довела та не обґрунтувала належним чином недійсність даних договорів, та не підтвердила їх жодним доказом, а її позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях.

Враховуючи викладене вище, представник відповідача просив застосувати позовну давність щодо позовних вимог та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с.160-165 том 2).

Представник позивачки – адвокат Кушнеренко Т. В. подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якому заперечила щодо доводів представника відповідача.

Зазначила, що ОСОБА_2 продовжує надалі чинити позивачці перешкоди в користуванні земельними ділянками та продовжує укладати договори оренди землі, які є явно незаконними.

Також вказала, що п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, який зазначає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. На підставі викладеного вважає, що доводи представника відповідача ОСОБА_4 не заслуговують на увагу (а.с.182-184 том 2).

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області Корсун Віталіна Станіславівна, про визнання недійсними договорів оренди землі, про скасування державної реєстрації, визнання права на оренду земельних ділянок та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 16,2147 га кадастровий номер – 3525581900:02:000:0796 (яка є новосформованою шляхом об`єднання земельних ділянок 3525581900:02:000:2178; 3525581900:02:000:2177; 3525581900:02:000:2180; 3525581900:02:000:2179; 3525581900:02:000:2176; 3525581900:02:000:2175; 3525581900:02:000:2174; 3525581900:02:000:2173), який укладено між ОСОБА_2 (новим співвласником земельної ділянки з 10 січня 2024 року ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 70810290 від 20.12.2023, номер запису про речове право 53037050, який перенесено із запису 49763844;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67008976 від 31.03.2023;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0325 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 року строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67010271 від 31.03.2023;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67009448 від 31.03.2023;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67009162 від 31.03.2023;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67014263 від 31.03.2023;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175 який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67009687 від 31.03.2023;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, індексний номер рішення 67008842 від 31.03.2023;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 строком на 10 років.

Визнано за ОСОБА_1 право на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16,2147 га на умовах договорів, які укладено в 2016 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та було зареєстровано 26 жовтня 2016 року, відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 3525581900:02:000:0338; 3525581900:02:000:0339; 3525581900:02:000:0340; 3525581900:02:000:0341.

Усунено перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 та заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16,2147 га.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору в сумі 11 799 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу з кожного по 6 666 (шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн 66 коп в загальній в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд керувався тим, що належними та достатніми доказами під час розгляду справи встановлено, що в незалежності від того, що постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 402/830/17 та рішенням Ульяновського районного суду від 20 березня 2023 року у справі № 402/611/20 було підтверджено законність права оренди на земельні ділянки ОСОБА_1 , остання фактично не може користуватися ними.

Місцевий суд вважає, що в момент вчинення оспорюваних правочинів сторонами укладених між відповідачами договорів оренди не було додержано вимог, які встановлені частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою визнання їх недійсними.

Право позивачки доцільно захистити шляхом визнання за нею права на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16,2147 га на умовах договорів, які укладено в 2016 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та було зареєстровано 26 жовтня 2016 року, відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 3525581900:02:000:0338; 3525581900:02:000:0339; 3525581900:02:000:0340; 3525581900:02:000:0341.

Суд також зазначив, що дії відповідачки ОСОБА_2 щодо одностороннього розірвання догорів оренди успадкованих нею земельних ділянок, що були укладені 26 жовтня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суперечать положенням статті 7 Закону України «Про оренду землі».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Терновенко Роман Миколайович, подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивачки.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що позивачка, будучи суб`єктом господарювання та усвідомлюючи наявність тривалого судового спору (справа №402/830/17, справа №402/611/20), протягом тривалого часу не вжила жодних передбачених законом заходів для збереження предмета спору. Зокрема, знаючи про скасування реєстрації її договорів оренди на підставі рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №402/830/17, позивачка не зверталась з клопотанням про накладення арешту або заборону вчинення реєстраційних дій щодо земельних ділянок.

Представник зазначив, що відсутність у Державному реєстрі речових прав записів про обтяження або заборони дозволила ОСОБА_2 (власникові) на законних підставах здійснити поділ ділянок.

Зауважив, що позивачка своєю бездіяльністю створила умови для виникнення нових правовідносин, а отже, має нести ризики, пов`язані з такою бездіяльністю.

Звертає увагу, що суд фактично переклав відповідальність за недбалість позивачки на добросовісного орендаря – ОСОБА_3 , оскільки позивачка мала 4 роки, щоб накласти арешт на земельні ділянки, але не зробила цього. Відтак, уважає, що суд не може виправляти процесуальні помилки ОСОБА_1 шляхом порушення прав добросовісного набувача ОСОБА_3 .

Представник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що позивачка вже зверталась до суду з аналогічними вимогами щодо тих самих земельних ділянок. Так, рішенням Ульяновського районного суду від 20 березня 2023 року у справі №402/611/20, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково; визнано недійними договори оренди, укладені з попереднім орендарем, а останнього зобов`язано усунути перешкоди у користуванні. Однак, замість реального виконання вказаного рішення суду в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», або використання процедури повороту виконання рішення (ст. 444 ЦПК України) після постанови Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 402/830/17, позивачка виявила процесуальну недбалість і не відновила своє порушене право, що призвело до звернення з новим позовом до суду.

Вказав, що на момент укладення оспорюваних договорів оренди землі з ОСОБА_3 28 березня 2023 року, ОСОБА_2 була повноправним власником майна. Вважає, що суд не врахував, що власник має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України). Наявність судового спору в минулому не обмежує право власності, якщо на момент реєстрації нових договорів не було чинної заборони або зареєстрованого іншого права оренди (яке на той момент було виключено з реєстру). Звертає увагу, що відповідачі діяли добросовісно.

Представник також зауважує, що судом першої інстанції було проігноровано права нового співвласника ОСОБА_4 , якому ОСОБА_2 подарувала 1/2 частки земельної ділянки. Договір дарування є чинним, не оспорений. Визнаючи право оренди за позивачкою на всю ділянку, суд втрутився у право власності ОСОБА_4 , яка не була стороною договорів 2016 року і не несе за ними зобов`язань.

Зазначив, що суд стягнув 20 000 грн витрат на правничу допомогу, не навівши жодного розрахунку їх співмірності, складності справи та витраченого адвокатом часу. Відтак, представник вважає, що вказана сума є явно завищеною та не підтвердженою належними доказами в розумінні ст. 137 ЦПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник позивача – адвокат Кушнеренко Т. В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін. Крім того, представник просила стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Представник звернула увагу суду, що ухвалою від 27 листопада 2023 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на всі земельні ділянки та заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії щодо поділу та об`єднання вказаних земельних ділянок. Разом з тим, вказана ухвала не була вислана на адресу ні ОСОБА_1 , ні її представника та була оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень лише 16 січня 2024 року. Наслідком цього стало те, що 15 листопада 2023 року ОСОБА_2 розпочався процес об`єднання земельних ділянок у одну. Відповідно, 20 грудня 2023 року вже під час дії ухвали про забезпечення позову, нотаріус Кримська Н. П. зареєструвала об`єднання земельних ділянок на підставі чого утворилась нова земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796. Більш того, 10 січня 2024 року ОСОБА_2 подарувала 1/2 частину земельної ділянки ОСОБА_4 . Тобто твердження представника відповідача про процесуальну недбалість позивачки повністю спростовуються, оскільки разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову та цю заяву було задоволено. Разом з тим, у зв`язку з бездіяльністю відповідальних осіб, під час дії ухвали про забезпечення позову, відповідачам повторно вдалося об`єднати земельну ділянку. Таким чином, відповідачі продовжували чинити подальші перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою та проводять дії з поділу/об`єднання земельних ділянок з метою утруднення відновлення законних прав ОСОБА_1 , порушують права позивачки (а.с.194-197 том 3).

Участь учасників справи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області Корсун В. С., у судове засідання, призначене у цій справі на 24 серпня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток та довідкою про доставку електронного документу (а.с.237 том 3, а.с.1,3 том 4).

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_2 – адвоката Терновенка Р. М., представника позивачки – адвоката Кушнеренко Т. В., які брали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року в частині розподілу витрат ОСОБА_1 , понесених на сплату судового збору в суді першої інстанції, зміні. В іншій частині рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року підлягає залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були укладені договори оренди земельних ділянок: площею 4,0502 гектари, кадастровий номер 3525581900:02:000:0339; площею 4,0650 гектари, кадастровий номер 3525581900:02:000:0338; площею 4,0496, кадастровий номер 3525581900:02:000:0340; площею 4,0499, кадастровий номер 3525581900:02:000:0341, які підписані сторонами, але відсутні дати укладання таких договорів. Строк дії договорів визначено у двадцять років з моменту державної реєстрації.

Право оренди за ОСОБА_1 на підставі укладених вище договорів зареєстроване державним реєстратором Данилово-Балківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області 26 жовтня 2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 04 квітня 2017 року стала власником земельних ділянок: площею 4,0499 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0341; площею 4,0496 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0340; площею 4,0502 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0339; площею 4,0650 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0338. Зазначені земельні ділянки розташовані на території Даниловобалківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області (справа №402/830/17) із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, – державний реєстратор Даниловобалківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Кондратюк М. П., про визнання правочинів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником земельних ділянок: площею 4,0499 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0341; площею 4,0496 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0340; площею 4,0502 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0339; площею 4,0650 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0338, які розташовані на території Даниловобалківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що отримавши у спадок зазначені земельні ділянки їй стало відомо, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договори оренди цих земельних ділянок строком на двадцять років у строкове платне користування. Вважала, що договори оренди земельних ділянок є недійсними, оскільки на момент їх державної реєстрації – ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Зважаючи на те, що одна сторона на той час була померлою, слід вважати, що її волевиявлення на укладання цих договорів не було. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати оспорювані договори оренди земельних ділянок недійсними.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2018 року у справі № 402/830/17 позов задоволено. Визнано недійсними чотири договори оренди землі від 26 жовтня 2016 року, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , щодо земельних ділянок: площею 4,0499 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0341; площею 4,0496 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0340; площею 4,0502 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0339; площею 4,0496 га, кадастровий номер 3525581900:02:000:0338, які належали ОСОБА_5 на підставі державних актів на право приватної власності на землю та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 липня 2018 року у справі №402/830/17 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_7 залишено без задоволення. Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №402/830/17 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_7 задоволено. Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 липня 2018 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди землі недійсними відмовлено.

Ухвалюючи вказану постанову, Верховний Суд виснував, що вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не врахували, що згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним після досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов, що відбулося за життя орендодавця, який особисто висловив свою волю на укладення спірних договорів, що не оспорювалось, а реєстрація права оренди після його смерті, враховуючи те, що звернення із заявою про реєстрацію права мало місце за життя спадкодавця, не впливає на дійсність укладених спадкодавцем договорів. В матеріалах справи міститься довіреність, видана ОСОБА_5 20 вересня 2016 року на ім`я ОСОБА_8 , відповідно до якої довіритель уповноважив останню отримати витяги з Державного земельного кадастру та нормативну оцінку спірних земельних ділянок та заключити договори оренди на вищевказані земельні ділянки з ОСОБА_1 терміном на 20 років. 21 вересня 2016 року ОСОБА_9 звернулась до Державного кадастрового реєстратора із заявою щодо реєстрації права оренди зазначених земельних ділянок, що підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06 жовтня 2017 року № 832/01-14 та спростовує доводи позивача про відсутність волевиявлення спадкодавця на укладення спірних договорів оренди (а.с.27-31 том 1).

Користуючись тим, що постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, ОСОБА_2 , без згоди ОСОБА_1 , як орендаря, провела поділ земельних ділянок: площею 4,0496 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0338; площею 4,0502 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0339; площею 4,0496 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0340; площею 4,0499 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0341, на 8 земельних ділянок, а саме: площею 2,0325 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2178; площею 2,0325 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2177; площею 2,0251 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2180; площею 2,0251 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2179; площею 2,0248 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2176; площею 2,0248 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2175; площею 2,025 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2174; площею 2,025 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2173.

В подальшому, ОСОБА_1 звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Благовіщенська міська рада Кіровоградської області, в якому просила:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 30.04.2020 щодо земельної ділянки площею 2,0355 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020 щодо земельної ділянки площею 2,0355 га кадастровий номер 3525581900:02:000:2177;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 24.04.2020 щодо земельної ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер 3525581900:02:000:2180;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020 щодо земельної ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер 3525581900:02:000:2179;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020 щодо земельної ділянки площею 2,0248 га кадастровий номер 3525581900:02:000:2176;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020 щодо земельної ділянки площею 2.0248 га кадастровий номер 3525581900:02:000:2175;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 30.04.2020 щодо земельної ділянки площею 2,025 га кадастровий номер 3525581900:02:000:2174;

- скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_2 ;

- усунути перешкоди у користуванні позивачці вказаними земельними ділянками.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала про те, що дії відповідачки ОСОБА_2 щодо новостворення земельних ділянок із новими кадастровими номерами, укладення договорів оренди земельних ділянок із ОСОБА_6 , що призвели до фактичного припинення договору оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , порушили її права та є такими, що суперечать положенням Закону України «Про оренду землі».

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року у справі №402/611/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.0355 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 30.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178, площею 2,0325 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального кругу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070352335255;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0355 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 року про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177, площею 2,0325 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070330135255;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 24.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, площею 2,0251 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070270535255;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, площею 2,0251 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070261335255;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 року про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, площею 2,0248 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070066535255;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 27.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175, площею 2,0248 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070017135255;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га, кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 30.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер — 3525581900:02:000:2174, площею 2,025 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2069719535255;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.025 га, кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 30.04.2020;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, площею 2,025 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального кругу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2069603135255;

Зобов`язано ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельними ділянками: площею 2,0355 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2178: площею 2,0355 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2177; площею 2.0251 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180; площею 2,0251 га кадастровий номер 3525581900:02:000:2179; площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176; площею 2,0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175; площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2174; площею 2.025 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2173, які знаходяться в адміністративних межах Данилово-Балківської сільської ради. Благовіщенського району, Кіровоградської області шляхом їх звільнення ОСОБА_6 (а.с.90-95 том 1).

Згідно досліджених судом інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, судом встановлено, що ОСОБА_2 передала в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки за такими договорами:

- договір оренди земельної ділянки площею 2.0248 га кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.03.2023 року строком на 10 років;

Оригінали договорів були надані в судовому засіданні представником відповідачів ОСОБА_10 , досліджені та долучені до матеріалів справи.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25 квітня 2025 року, слідує, що була проведена державна реєстрація об`єднання раніше сформованих земельних ділянок: 3525581900:02:000:2178; 3525581900:02:000:2177; 3525581900:02:000:2180; 3525581900:02:000:2179; 3525581900:02:000:2176; 3525581900:02:000:2175; 3525581900:02:000:2174; 3525581900:02:000:2173 та утворена земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16, 2147 га.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12 лютого 2024 року судом встановлено, що державна реєстрація об`єднання земельних ділянок була проведена приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кримською Наталією Петрівною 20 грудня 2023 року, індексний номер рішення: 70810290. Відомості внесені на підставі заяви ОСОБА_2 про об`єднання земельних ділянок.

З цієї ж інформаційної довідки встановлено, що 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16, 2147 га була подарована відповідачкою ОСОБА_2 ОСОБА_4 , на підставі договору дарування реєстровий №24 від 10 січня 2024 року, який посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Веліховською Т. С.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанова Верховного Суду України від 06 липня 2016 року № 910/1891/14).

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка зазначала про те, що в 2016 року між нею та ОСОБА_5 були укладені договори оренди земельних ділянок: площею 4,0502 гектари, кадастровий номер 3525581900:02:000:0339; площею 4,0650 гектари, кадастровий номер 3525581900:02:000:0338; площею 4,0496, кадастровий номер 3525581900:02:000:0340; площею 4,0499, кадастровий номер 3525581900:02:000:0341, які підписані сторонами, але відсутні дати укладання таких договорів. Строк дії договорів визначено у двадцять років з моменту державної реєстрації. Право оренди на підставі укладених вище договорів було зареєстроване державним реєстратором Данилово-Балківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області 26 жовтня 2016 року.

Згідно пункту 37, розділу договору «Зміна умов договору і припинення його дії», у 4 договорах оренди землі, які були укладені між ОСОБА_1 та орендодавцем ОСОБА_5 було визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а відповідачка ОСОБА_2 успадкувала вказані вище 4 земельні ділянки.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 2 частини першої статті 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Однак, користуючись тим, що постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, ОСОБА_2 , без згоди ОСОБА_1 , як орендаря, провела поділ земельних ділянок: площею 4,0496 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0338; площею 4,0502 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0339; площею 4,0496 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0340; площею 4,0499 га., кадастровий номер: 3525581900:02:000:0341, на 8 земельних ділянок, а саме: площею 2,0325 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2178; площею 2,0325 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2177; площею 2,0251 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2180; площею 2,0251 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2179; площею 2,0248 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2176; площею 2,0248 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2175; площею 2,025 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2174; площею 2,025 га кадастровий номер: 3525581900:02:000:2173.

У результаті поділу земельних ділянок були сформовані нові земельні ділянки, які в подальшому ОСОБА_2 передала в оренду ОСОБА_6 . Відповідні договори оренди були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та перешкоджали позивачці ОСОБА_1 в користуванні орендованими земельними ділянками.

Вважаючи, що вказаними вище діями ОСОБА_2 , порушено права ОСОБА_1 , як орендаря вказаних вище земельних ділянок, остання звернулась до суду із позовом до ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Благовіщенська міська рада Кіровоградської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2180, площею 2,0251 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070270535255;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2179, площею 2,0251 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070261335255;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 року про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2176, площею 2,0248 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070066535255;

Відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.04.2020 про реєстрацію речових прав, а саме: права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3525581900:02:000:2175, площею 2,0248 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район Данилово-Балківська сільська рада за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), вчинений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального Кіровоградської області Хлопчанюк Ростиславом Вікторовичем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2070017135255;

Вказане рішення набрало законної сили 20 квітня 2023 року.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка зазначала про те, що рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року у справі №402/611/20 підтверджено її право на подальше користування земельними ділянками на підставі договорів оренди землі, які було укладено між нею та ОСОБА_5 у 2016 році.

Однак, 17 липня 2023 року вона отримала відмову у здійсненні державної реєстрації договорів оренди землі, оскільки виявилося, що відповідачкою ОСОБА_2 вже укладено нові договори оренди землі з ОСОБА_3 .

Так, згідно наявних у матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що ОСОБА_2 передала в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки за такими договорами:

Відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Виходячи з викладеного, дії відповідачки ОСОБА_2 щодо одностороннього розірвання догорів оренди успадкованих нею земельних ділянок, що були укладені 26.10.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суперечать наведеним вище положенням статті 7 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25 квітня 2025 року, слідує, що була проведена державна реєстрація об`єднання раніше сформованих земельних ділянок: 3525581900:02:000:2178; 3525581900:02:000:2177; 3525581900:02:000:2180; 3525581900:02:000:2179; 3525581900:02:000:2176; 3525581900:02:000:2175; 3525581900:02:000:2174; 3525581900:02:000:2173 та утворена земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16, 2147 га.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону України «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц).

Таким чином, в момент вчинення правочинів щодо укладення вказаних договорів сторонами не було додержано вимог, які встановлені частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою визнання їх недійсними.

Крім того, ст. 110 Земельного Кодексу України перебачено, що на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки. Більш того, враховуючи той, факт, що ОСОБА_2 подаровано частину земельної ділянки ОСОБА_4 , ніяким чином не впливає на право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , оскільки згідно п. 37 договору від 26 жовтня 2016 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Тому висновки суду першої інстанції визнання недійсними вказаних договорів є обгрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи.

Крім того, виходячи з положень частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі» щодо права орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та встановлених судом фактів порушення відповідачами цих його прав, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про те, що задоволенню підлягає і позовна вимога щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинити перешкоди позивачці в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16,2147 га.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у пункті 56 постанови від 29 травня 2019 року справі № 367/2022/15-ц, вказано, що з огляду на приписи статей 387 і 388 Цивільного кодексу України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Подібний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2021 року у справі №924/454/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18 конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права, визначивши, що якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. За відсутності реєстрації права оренди первинного орендаря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі за договором оренди, укладеним у період дії первинного договору, підлягають задоволенню, якщо на час ухвалення рішення суду первинний орендар матиме чинне право оренди та зможе його зареєструвати.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі, колегія суддів зазначає, що на час укладення відповідачкою оспорюваних договорів та реєстрації права оренди земельних ділянок за ОСОБА_3 були чинні інші договори оренди, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-31595св18)).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, слід вважати поведінку, яка, зокрема, не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) виснувала про те, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши, що в незалежності від того, що постановою Верховного Суду у справі №402/830/17 від 05 лютого 2020 року та рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року у справі № 402/611/20 було підтверджено законність права оренди на земельні ділянки ОСОБА_1 , остання все ж фактично не може ними користуватися.

Таким чином, право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею права на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900:02:000:0796 загальною площею 16,2147 га на умовах договорів, які укладено в 2016 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та було зареєстровано 26 жовтня 2016 року, відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 3525581900:02:000:0338; 3525581900:02:000:0339; 3525581900:02:000:0340; 3525581900:02:000:0341.

Відтак, оскільки відповідачка ОСОБА_2 діяла недобросовісно, уклавши договори оренди земельних ділянок із ОСОБА_3 , щодо одних і тих самих земельних ділянок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивачки, оцінивши у сукупності усі подані сторонами докази та їхню поведінку у спірних правовідносинах.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом було проігноровано права нового співвласника земельної ділянки ОСОБА_4 , колегія суддів зазначає, що останній не оскаржував судове рішення. Крім того, за умовами договорів оренди, які укладені між позивачкою та ОСОБА_5 , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Щодо тверджень апеляційної скарги про те, що позивачка протягом тривалих судових спорів у справах №402/830/17 та №402/611/20 не зверталась до суду із заявою про забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що укладаючи договори щодо спірних земельних ділянок в період вирішення судом спорів щодо цих об`єктів оренди відповідачі діяли на власний ризик.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права в частині позовних вимог позивачки про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації та визнання додаткових угод до договорів оренди землі укладеними, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Щодо незгоди відповідача із рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, апеляційний суд також не встановив підстав для зміни чи скасування судового в цій частині, враховуючи таке.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати за надання правничої допомоги у загальному розмірі 20 00 - грн, тобто з кожного по 6 666,66 грн.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, оскільки представником позивачки доведено належними та достатніми доказами факт надання ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Так, згідно договору про надання правової допомоги від 04 листопада 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Кушнеренко Т. В., клієнт поручає, а адвокат зобов`язується надати послуги із представництва інтересів клієнта у справі про визнання недійсним договорів оренди землі (а.с.88 зворот – 89 том 3).

Згідно звіту від 24 вересня 2025 року, про списання суми гонорару на надання правничих послуг у вигляді складення процесуальних документів, наданих консультацій, представництво інтересів в суді та перед усіма державними органами, органами місцевого самоврядування, установах усіх форм власності для ОСОБА_1 , договір про надання правничої допомоги від 04 листопада 2022 року, загальна сума гонорару становить 20 000 грн (а.с.90 том 3).

Відповідно до квитанції про прибуткового касового ордера №25 від 15 вересня 2025 року, адвокатом Кушнеренко Т. В. прийнято від ОСОБА_1 20 000 грн, підстава: договір від 04 листопада 2022 року, справа №402/832/23 (а.с.90 зворот.)

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням переліку послуг, наданих адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, з огляду на суть позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді першої інстанції в розмірі 20 000 грн є обґрунтованим та підтвердженим.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року в частині розподілу витрат ОСОБА_1 , понесених на сплату судового збору в суді першої інстанції, необхідно змінити, враховуючи таке.

Так, при зверненні до суду із позовом у цій справі позивачкою було сплачено судовий збір у загальному розмірі 11 799, 60 грн.

Так, за вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 3 933, 20 грн з кожного, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Апеляційний суд звертає увагу, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, оскільки солідарне стягнення судового збору статтею 141 ЦПК України не передбачено .

Щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції, в розмірі 15 000 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).

Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Згідно частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Апеляційним судом з`ясовано, що професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи позивачці ОСОБА_1 надавала адвокат Кушнеренко Тамара Валеріївна, яка діяла на підставі ордеру на надання правничої допомоги (а.с.177 том 3).

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки адвокат Кушнеренко Т. В. просила стягнути з апелянта на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 грн.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого відповідачами розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів ураховує наступне.

Згідно договору про надання правової допомоги від 04 листопада 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Кушнеренко Т. В., клієнт поручає, а адвокат зобов`язується надати послуги із представництва інтересів клієнта у справі про визнання недійсним договорів оренди землі (а.с.88 зворот – 89 том 3).

Так, до відзиву на апеляційну скаргу представник долучила звіт від 01 червня 2026 року, про списання суми гонорару на надання правничих послуг у вигляді складення процесуальних документів, наданих консультацій, представництво інтересів в суді та перед усіма державними органами, органами місцевого самоврядування, установах усіх форм власності для ОСОБА_1 , договір про надання правничої допомоги від 04 листопада 2022 року, загальна сума гонорару становить 15 000 грн. Зазначено, що згідно договору надано наступний перелік послуг: консультація та попередній аналіз апеляційної скарги – 1 години – 2 000 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу, його направлення сторонам та суду – 5 годин – 10 000 грн; участь у судових засіданнях - 3 000 грн (а.с.188 зворот). Крім того, представник надала копію квитанції про прибуткового касового ордера №28 від 04 травня 2026 року, за якою адвокатом Кушнеренко Т. В. прийнято від ОСОБА_1 15 000 грн, підстава: представництво інтересів та складання процесуальних документів (а.с.198 зворот.)

Відтак, представником позивачки надано належні докази на підтвердження надання адвокатом Кушнеренко Т. В. правничої допомоги ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції.

Пунктом 1 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (див. постанову Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ураховуючи відсутність заперечень сторони апелянта, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, в розмірі 15 000 грн, оскільки такий розмір відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Терновенком Романом Миколайовичем, задовольнити частково. Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року в частині розподілу витрат ОСОБА_1 , понесених на сплату судового збору в суді першої інстанції, змінити та стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 3 933, 20 грн, у відшкодування понесених позивачкою витрат на судовий збір за подання позовної заяви. В іншій частині рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Терновенком Романом Миколайовичем, задовольнити частково.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року в частині розподілу витрат ОСОБА_1 , понесених на сплату судового збору в суді першої інстанції, змінити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 3 933, 20 грн, у відшкодування понесених позивачкою витрат на судовий збір за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2026 року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції, в розмірі 15 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 11.09.2026.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua