Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №726/3155/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3155/26

Провадження № 1-кп/726/170/26

Категорія 197

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020002333 від 09.09.2026 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця с. Ожеве, Сокирянського району, Чернівецької області, із середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого, що має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, востаннє 29.05.2025 Шевченківським районним судом м. Чернівці за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

У невстановлену досудовим розслідуванням дату, час, місці та обставинах, однак не раніше 27 серпня 2025 року та не пізніше 06 липня 2026 року солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи, у зв`язку з займаною посадою у військовій частині НОМЕР_2 , про заборону придбання носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого дозволу, який видається органами поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи передбачений вищевказаним законодавством порядок придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї придбав автомат АК-74, заводський номер « НОМЕР_3 », 1987 року виготовлення, який являється бойовою нарізною зброєю калібру 5,45мм, придатний для стрільби, виготовлений промисловим способом, без передбаченого законом дозволу.

В подальшому, у невстановлену досудовим розслідуванням дату, час, місці та обставинах, однак не раніше 27 серпня 2025 року та не пізніше 06 липня 2026 року, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи, у зв`язку з займаною посадою у військовій частині НОМЕР_2 , про заборону придбання носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого дозволу, який видається органами поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи передбачений вищевказаним законодавством порядок придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї переніс раніше придбаний автомат АК-74, заводський номер « НОМЕР_3 », 1987 року виготовлення, який являється бойовою нарізною зброєю калібру 5,45мм, придатний для стрільби, виготовлений промисловим способом, до житлового орендованого приміщення по АДРЕСА_2 , та розпочав вищевказану вогнепальну зброю зберігати за вказаною адресою без передбаченого законом дозволу до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку у період часу з 10:26 17.08.2026 до 12:45 17.08.2026.

Надалі, у період часу з 10:26 17.08.2026 до 12:45 17.08.2026 в приміщенні житлового орендованого приміщення по АДРЕСА_2 було проведено санкціонований обшук на підставі ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області №715/2293/26, де тимчасово проживав ОСОБА_3 , під час якого було виявлено та вилучено: автомат АК-74, заводський номер « НОМЕР_3 », 1987 року виготовлення, який являється бойовою нарізною зброєю калібру 5,45мм, придатний для стрільби, виготовлений промисловим способом, який ОСОБА_3 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Позиція учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, - визнав повністю. Пояснив, що обставини, викладені прокурором у пред`явленому обвинуваченні, що знайшли своє відображення в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Дійсно незаконно придбав, носив та зберігав за місцем проживання автомат. Просив суворо не карати.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні, у зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України. Просив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат та даних, які характеризують особу обвинуваченого. Щодо міри покарання, просив суд призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді у виді позбавлення волі строком на 5 років. Враховуючи те, що обвинувачений був раніше умовно-достроково звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, керуючись ч. 3 ст. 81-1 КК України з урахуванням ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України, прошу суд призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29.05.2025 у справі №727/4233/25 до покарання призначеного за цим вироком у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Також просив вирішити питання речових доказів та судових витрат.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред`явленого йому обвинувачення, а в учасників процесу та суду відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.

Суд з`ясував чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого, надані у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду не заявляли клопотання про визнання долучених прокурором доказів недопустимими, відповідно до положень частини третьої статті 89 КПК України.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом.

Суд оцінив показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, а тому доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - доведена повністю, а останній вчинив вказане кримінальне правопорушення за обставин наведених у вироку.

Згідно з вимогами ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а тому суд розглянув кримінальне провадження та дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 263 КК України, так як він вчинивпридбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Підстав, відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке потрібно призначити обвинуваченому, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Під час вирішення пишання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує повне визнання ним своєї вини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризуються в цілому позитивно, шкодує про вчинене.

Також суд враховує і те, що ОСОБА_3 на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, згідно зі ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує: визнання вини.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, визначені п.1. ч.1 ст. 67 КК України, суд враховує вчинення злочину особою повторно та рецедив злочинів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Враховуючи засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Враховуючи вищезазначені положення, реалізуючи надані суду дискреційні повноваження, керуючись суддівським розсудом, за наявності встановлених обставин, що обтяжують покарання, зважаючи на конкретні обставини кримінального провадження, з урахуванням особи винного, який раніше неоднораово судимий, в тому числі за аналогічні злочини, передбачені ст. 263 КК України, після відбування покарання знову ж став на шлях вчинення злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. ст. 75, 76 КК України суд не знаходить, адже виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд не знаходить підстав і для застосування ст. 69 КК України, оскільки не встановлені обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

У цьому конкретному випадку, реалізуючи надані суду дискреційні повноваження, керуючись суддівським розсудом, зважаючи на конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи винного, суд вважає, що щодо визначене судом реальне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого та нейтралізує негативні настанови і позбавить можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Оскільки ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року ОСОБА_3 на підставі ст. 81-1 КК України звільнено умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29.05.2025 у справі №727/4233/25, на невідбуту частину цього покарання для проходження військової служби за контрактом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 81-1 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, оскільки новий злочин вчинений обвинуваченим в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків підлягає призначенню на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до цього вироку невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Мотиви інших рішень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, на проведення балістичної експертизи №СЕ-19/126-26/57010875-БЛ від 24.08.2026, у розмірі 2406 грн 80 коп (а.м.к.п. 77).

Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.3 ст. 81-1 КК України, ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.05.2025, та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 2 406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок.

Після набрання вироком законної сили, речові докази:

- мобільний телефон марки Iphone, який був запакований в паперовий конверт, чорнові записи, запаковані в паперовий конверт, 3 стартові пакети Vodafone, 3 жетони на ім`я ОСОБА_3 , зошит з чорновими записами, фіскальні чеки, запаковані в сейф-пакет №HYQ0047748, що були визначні речовим доказом та передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 5 (с-ще Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області – повернути за належністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- автомат АК-74, заводський номер « НОМЕР_3 », 1987 року виготовлення, який являється бойовою нарізною зброєю калібру 5,45мм, придатний для стрільби, виготовлений промисловим способом, переданий на відповідальне збереження в камеру зберігання речових доказів пов`язаних із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами вилучених в ході досудового розслідування кримінальних проваджень відділення поліції №5 (с-ще Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області - примусово безоплатно звернути на користь держави шляхом передачі на потреби ЗСУ до військової частини НОМЕР_4 ;

- пульт віддаленого керування із резиновими кнопками з нумерацією від 1 до 8 та антеною, інструкція до нього на 8 арк, п`ять батарейок до нього марки Liitokala USB-9V, 1100 mAh, картонна коробка від телефону Redmi 15C, із електричними дротами та капсулями із нумерацією від 1 до 4, запаковані в сейф-пакет № NPU5275410, глушник чорного кольору із маркуванням зліва БМ 8 РУС0?0Б, SN:c6050 5.45 (24х1,5) broniamykolaiv.com.ua, запакований в паперовий конверт, сувенірне посвідчення працівника СБУ на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 із фотокарткою ОСОБА_3 , запаковане в сейф-пакет №CRI1083330, а також змиви з поверхні рукоятки, глушника, прикладу, цівки, спускового гачка, затвору автомату АК-74 (заводський номер НОМЕР_3 ), з поверхні чотирьох магазинів до нього, які запаковані в паперовий конверт та передані на відповідальне збереження в камеру зберігання речових доказів пов`язаних із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами вилучених в ході досудового розслідування кримінальних проваджень відділення поліції №5 (с-ще Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області – знищити.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1