Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №643/9350/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/9350/26

Провадження № 2-а/643/115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання – Юшиної К.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

06.05.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коваль О.М., звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, у якому просить поновити строк звернення до суду, скасувати постанову № R372193 від 20.02.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивачу належним чином не вручалася, він не знав про дату, час і місце явки; справу про адміністративне правопорушення розглянуто за його відсутності, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості надати пояснення по суті інкримінованого правопорушення. Крім того, позивач вказує, що копію постанови йому своєчасно не вручено, внаслідок чого пропущено строк її оскарження. Позивач також зазначає, що з 2006 року є особою з інвалідністю другої групи (з 17.09.2019 — безстроково), за тимчасовим посвідченням № 144 від 16.11.2017 визнаний непридатним до військової служби у мирний час, а з грудня 2025 року по 01.05.2026 мав бронювання за місцем роботи.

Ухвалою суду від 08.05.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.05.2026 недоліки визнано усуненими, поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ж ухвалою судом витребувано у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення та матеріали особової справи позивача.

16.06.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що на адресу позивача було направлено повістку № 6129375 для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою уточнення військово-облікових даних. Однак, рекомендоване поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» від 30.12.2025. Посилаючись на п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, відповідач стверджує, що позивач вважається належним чином оповіщеним, проте до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув і про поважні причини неприбуття не повідомив. Наявність інвалідності та права на відстрочку, на думку відповідача, не звільняє особу від виконання правил військового обліку.

08.07.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на тому, що доказів вручення повістки або відмови від її отримання немає. При цьому, на переконання позивача, факт виписки повістки та її надсилання рекомендованим листом сам по собі не свідчить про вину особи. Додатково вказав на порушення, допущені при складенні протоколу про адміністративне правопорушення № 04/188 від 16.02.2026, а саме: протокол складено за відсутності позивача, він не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить її пояснень і відмітки про отримання копії. Також позивачу не роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (облікова картка № 14052025145544910 0133).

22.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 складено повістку № 6129375 про прибуття позивача о 09 год. 00 хв. 13.01.2026 до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уточнення військово-облікових даних.

Цього ж дня повістку надіслано позивачу рекомендованим поштовим відправленням № R067064206262 з описом вкладення (форма 107П) на адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно з інформацією про відстеження поштового відправлення, 26.12.2025 відправлення прибуло до відділення зв`язку 61038 м. Харкова; 30.12.2025 повернуто відправнику з позначкою «Одержувач відсутній за вказаною адресою»; 02.01.2026 вручено відправнику за довіреністю.

30.01.2026 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів автоматично сформовано запис про порушення позивачем правил військового обліку («Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП») із зазначенням періоду порушення з 30.01.2026 по 29.01.2027.

16.02.2026 о 12:12 годині позивача доставлено поліцейським до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про доставлення (супроводження) громадянина № 04/187 та рапортом старшого сержанта поліції Лобової Н.В. При цьому як у рапорті, так і в довідці зазначено, що позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

16.02.2026 начальником відділення обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 складено протокол № 04/188 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

20.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову № R372193 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

20.04.2026 постанову передано до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові для примусового виконання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі положення законодавства

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Аналогічний порядок оскарження визначений п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 3 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені в ній місце та строк. Аналогічний обов`язок закріплено п. 21 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період — це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Перебування України в особливому періоді станом на 13.01.2026 є загальновідомою обставиною, яка згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню.

Пунктом 16 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що повістка або інший документ про виклик чи оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».

Згідно з п. 82 Правил № 270 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу); у разі відсутності адресата за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження такого листа. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист відправнику.

Відповідно до абз. 3 п. 101 Правил № 270 невручений рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК» повертається за зворотною адресою разом з бланком повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення.

Як визначено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Положенням ст. 277-2 КУпАП установлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 2-4 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; у разі відмови особи від підписання протоколу в ньому робиться запис про це; при складенні протоколу особі роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. За ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол складається у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, та прийняте у справі рішення.

Положенням ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана стягненню, доки її вину не буде доведено в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що предметом доказування у цій справі є наявність або відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також додержання відповідачем установленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як вже зазначалось, тягар доказування цих обставин за ч. 2 ст. 77 КАС України покладено на відповідача.

Об`єктивна сторона правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, полягає у неприбутті за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідне діяння може бути вчинене лише за умови, що особа була належним чином оповіщена про час і місце явки, оскільки без такого оповіщення відсутня сама можливість виконання обов`язку прибути.

Належне підтвердження оповіщення визначено п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Згідно з п.п. 2 вказаного пункту у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Суд ураховує, що повістку надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання позивача

( АДРЕСА_2 ), а відомостей про те, що позивач повідомляв відповідачу іншу адресу місця проживання, матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, та п.п. 7, 8 п. 1 додатка до цього Порядку обов`язок особисто повідомити про зміну адреси місця проживання у семиденний строк покладено на самого військовозобов`язаного.

За таких обставин доводи позивача про те, що повістку надіслано не на ту адресу, суд відхиляє: обрання відповідачем адреси зареєстрованого місця проживання відповідає вимогам абз. 4 п.п. 2 п. 41 Порядку № 560.

Разом з тим наведена норма пов`язує настання наслідків належного оповіщення не із самим лише фактом повернення поштового відправлення відправнику, а з проставленням відмітки про відсутність особи за адресою. Оскільки порядок проставлення такої відмітки врегульований Правилами № 270, предметом доказування є як факт її проставлення, так і додержання встановленої цими Правилами процедури, за результатами якої вона проставляється.

З інформації про відстеження поштового відправлення № R067064206262 вбачається, що воно прибуло до відділення зв`язку 61038 м. Харкова 26.12.2025 (п`ятниця), а 30.12.2025 (вівторок) уже було повернуто відправнику. Отже, навіть якщо вважати днем інформування адресата день надходження відправлення до відділення зв`язку — 26.12.2025, передбачений п. 82 Правил № 270 строк у три робочі дні після інформування (29, 30 і 31 грудня 2025 року) спливав 31.12.2025, а відтак позначка «адресат відсутній за зазначеною адресою» не могла бути проставлена раніше 31.12.2025, а сам лист — повернутий відправнику не пізніше 02.01.2026. Фактично ж відправлення повернуто 30.12.2025, тобто до закінчення зазначеного строку.

Дослідивши надане відповідачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) за відправленням № R067064206262, суд установив, що жодну з граф цього повідомлення не заповнено: відмітки про вручення, про відмову в отриманні або про відсутність адресата за зазначеною адресою в ньому відсутні, підпис працівника об`єкта поштового зв`язку та відбиток поштового пристрою не проставлені. Позначку «адресат відсутній» виконано на адресному ярлику поштового відправлення без засвідчення її підписом працівника об`єкта поштового зв`язку та відбитком поштового пристрою, як того вимагає п. 82 Правил № 270.

Наведене узгоджується з поясненнями позивача про те, що повідомлення про надходження рекомендованого листа надійшло до поштової скриньки, проте під час його звернення до відділення зв`язку відправлення видано не було.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що передбачена п. 2 п. 41 Порядку № 560 відмітка про відсутність особи за адресою не була проставлена у встановленому Правилами № 270 порядку, а тому день, з яким зазначена норма пов`язує визнання особи належним чином оповіщеною, не настав.

Відтак, відповідач не довів, що позивач був належним чином оповіщений про виклик, а отже — не довів і того, що позивач знав або мав знати про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 13.01.2026.

Відсутність доведеного належного оповіщення виключає і вину позивача у формі умислу або необережності щодо неприбуття за викликом, а отже — виключає і суб`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення.

Крім того, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 04/188 від 16.02.2026, суд установив, що він не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому запис про відмову позивача від підписання протоколу, якого вимагає ч. 3 ст. 256 КУпАП, у протоколі відсутній.

Водночас у протоколі зазначено, що обставиною, яка пом`якшує відповідальність, є щире розкаяння громадянина. Такий запис не узгоджується з відсутністю у протоколі будь-яких пояснень позивача та його підпису і додатково свідчить про формальний характер складення цього процесуального документа.

Наведені порушення є істотними, оскільки позбавили позивача можливості реалізувати надані йому ст. 268 КУпАП права — знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою.

Також суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допускається лише за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

У протоколі № 04/188 міститься друкований текст про те, що позивачу повідомлено про розгляд справи о 10:00 годині 20.02.2026 у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки за адресою: АДРЕСА_4 . Проте цей текст не засвідчений підписом позивача, а окремої повістки про розгляд справи в порядку ст. 277-2 КУпАП йому не вручалося. Жодних інших доказів сповіщення позивача про дату, час і місце розгляду справи відповідач суду не надав.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомлено про дату, час і місце розгляду, є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Водночас суд погоджується з доводом відповідача про те, що наявність у особи інвалідності або права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації сама по собі не звільняє її від обов`язку додержуватися правил військового обліку. Разом з тим ця обставина не звільняє відповідача від обов`язку довести наявність у діях особи складу конкретного адміністративного правопорушення та додержання процедури притягнення до відповідальності, чого в цій справі зроблено не було.

Отже, оцінивши докази у їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови: належне оповіщення позивача про виклик, а отже і наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, належними та допустимими доказами не підтверджені. Крім того, кожне з установлених судом порушень процедури — складення протоколу з недодержанням вимог ст. 254, 256 КУпАП, розгляд справи за відсутності позивача без даних про його сповіщення (ст. 268 КУпАП) — є самостійною і достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

З урахуванням вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова — скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Керуючись ст. 38, 245, 247, 251, 254, 256, 268, 277-2, 280, 283, 287—289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 5, 9, 72—78, 90, 139, 241—246, 250, 255, 262, 272, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору— Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення — задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R372193 від 20.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34952461, місцезнаходження: м. Харків, вул. Куликівська, буд. 12).

Повне судове рішення складено та підписано 16.09.2026.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА