Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №629/6848/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6848/26

Провадження № 2/629/2674/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/6848/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №27.12.2024-100000621 від 27.12.2024 року у розмірі 13 545, 00 гривень, судові витрати які складаються з судового збору у розмірі 2 622,40 гривень та витрат пов`язаних з надсиланням кореспонденції у розмірі 150,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір (оферти) № 27.12.2024-100000621. Ідентифікація відповідача здійснювалася через Систему BankID НБУ. Підписання договору з боку позичальника відбулося за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-коду, надісланого на фінансовий номер 0505740866). Згідно з умовами договору позичальнику було надано кредит у розмірі 4 500,00 грн на строк 155 днів із датою повернення до 30 травня 2025 року. Процентна ставка «Стандарт» становить 1% за кожен день користування протягом перших трьох чергових періодів, а ставка «Економ» — 0,5% за день у наступні періоди. Комісія за надання кредиту складає 9% від суми кредиту (405,00 грн), а комісія за обслуговування кредитної заборгованості — по 405,00 грн за два наступні чергові періоди (загалом 810,00 грн). Кошти було перераховано на платіжну картку відповідача № 4441-11XX-XXXX-8689 за допомогою інтернет-еквайрингу. Позивач виконав свої зобов`язання з надання кредитних коштів у повному обсязі. Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів належним чином не виконував, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 13 545,00 грн, яка складається з: основного боргу (тіла кредиту) — 4 500,00 грн; нарахованих процентів — 5 580,00 грн; комісії за надання кредиту — 405,00 грн; комісії за обслуговування заборгованості — 810,00 грн; неустойки (штрафу, пені) — 2 250,00 грн. Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано час для подання заяв по суті. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.

У судове засідання представник позивача не з”явився, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що 27 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір (оферти) № 27.12.2024-100000621. Ідентифікація відповідача здійснювалася через Систему BankID НБУ. Підписання договору з боку позичальника відбулося за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-коду, надісланого на фінансовий номер 0505740866). Згідно з умовами договору позичальнику було надано кредит у розмірі 4 500,00 грн на строк 155 днів із датою повернення до 30 травня 2025 року. Процентна ставка «Стандарт» становить 1% за кожен день користування протягом перших трьох чергових періодів, а ставка «Економ» — 0,5% за день у наступні періоди. Комісія за надання кредиту складає 9% від суми кредиту (405,00 грн), а комісія за обслуговування кредитної заборгованості — по 405,00 грн за два наступні чергові періоди (загалом 810,00 грн).

Згідно п.4.1. Договору кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-8689.

Кошти було перераховано на платіжну картку відповідача № 4441-11XX-XXXX-8689 за допомогою інтернет-еквайрингу. Вказана обставина підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України « Про електронну комерцію » якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « Про електронні документи та електронний документообіг » та «; Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги », за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Встановлено, що кредитний договір № 27.12.2024-100000621 від 27.12.2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е554.

У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі.

Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав кредитний договір, не отримував та не вводив одноразовий ідентифікатор, не надавав ТОВ «Споживчий центр» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.

Проценти по кредиту нараховані за період з 27.12.2024 по 30.05.2025 року, тобто в межах строку кредитування.

Так, згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1049, 1054 ЦК України, передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зважаючи на вище вказане, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісії пов`язаної з наданням кредиту.

Щодо стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

У Договорі №27.12.2024-100000621 заявлено 810,00 грн. комісії за обслуговування кредиту. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що встановлення плати за надання інформації або обслуговування заборгованості, яка за законом має бути безоплатною, є нікчемним.

Таким чином, враховуючи те, що комісія заявлена як періодична плата за обслуговування, вона не є платою за ініціювання кредиту, а тому в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо пені (неустойки), суд дійшов такого висновку.

Позивач просить стягнути 2 250 грн. неустойки.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (уведеним Законом № 2120-IX), у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (пені, штрафу) за прострочення.

Договір було укладено 27.12.2024 року на суму 4500,00 грн.

Так, відповідно до змін, внесених Законом № 3498-IX, для нових споживчих кредитів обмеження п. 18 Перехідних положень ЦК України щодо повної заборони пені не застосовується в абсолютній формі.

Натомість діють спеціальні норми ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», згідно яких сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за погодженням сторін.

Таким чином, перевіривши розмір неустойки зазначений позивачем, суд дійшов висновку, що заявлена сума пені не перевищує ліміт, а тому підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №27.12.2024-100000621 у розмірі 12 735 грн, з яких 4500,00 грн. кредит (тіло), 5 580,00 грн. проценти за користування кредитом, 405 грн. комісії та 2 250 грн. неустойки.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «Споживчий центр» було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Пред`явлений ним позов задоволений на 94,01 % (12735/13545 х 100).

З огляду на це суд висновує, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 502,92 грн (2662,40 х 94,01:100 %).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з надсиланням кореспонденції у розмірі 150,00 грн., однак при дослідженні доказів було встановлено, позивач поніс дані витрати на суму 120,18 грн. що підтверджується квитанцією №2183292 «Поштової служби «Е-Пост» від 04.08.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, інші витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій або витребуванням доказів (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

До таких витрат відносяться, у тому числі, витрати сторін, пов`язані з надсиланням кореспонденції у справі іншим учасникам процесу та суду.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково — на 94,01 %, суд вважає за необхідне покласти поштові витрати на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 112,98 грн. (120,18 грн ? 94,01:100 %).

Зважаючи на викладене представником позивача, суд вважає за можливе питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст. 526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №27.12.2024-100000621 від 27.12.2024 року в розмірі 12 735,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість витрати на оплату судового збору у розмірі 2 502,92 грн. та витрати пов`язані з надсиланням кореспонденції у розмірі 112,98 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення, має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, буд.133А, м. Київ, 01032.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук