Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №580/9786/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/9786/25 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯН» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІН ПОГИБЛЯН» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІН ПОГИБЛЯК" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2025 № 12999418/34609185, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.05.2025 № 1, та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати цю податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариство двічі надавало контролюючому органу пояснення і копії первинних документів щодо спірної господарської операції, а рішення про відмову не містить конкретних підстав та не розкриває, яких саме документів забракло для реєстрації податкової накладної.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган забезпечив підприємству право на подання додаткових пояснень і документів, повідомив, яких саме документів не вистачає для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, а також попередив про наслідки їх неподання; позивач же вимоги Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, не виконав, надавши недостатньо документів по зберіганню (акти, оплата).

Не погодившись із таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІН ПОГИБЛЯК" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що товариство надало контролюючому органу всі наявні документи щодо господарської операції та двічі подавало пояснення. Скаржник пояснює, що спірна податкова накладна складена на постачання пшениці озимої власного вирощування, яка зберігалася на власному складі без залучення третіх осіб, оскільки показники вологості зерна дозволяли таке зберігання без доробки, тому акти послуг зі зберігання та оплати таких послуг об`єктивно відсутні, а первинними документами є товарно-транспортні накладні та накладні на передачу готової продукції. Крім того, на думку апелянта, моніторинг є превентивним заходом і не має підміняти податкову перевірку, наступні аналогічні податкові накладні № 4 від 26 травня 2025 року, № 5 від 27 травня 2025 року, № 6 від 28 травня 2025 року, № 7 від 29 травня 2025 року та № 8 від 30 травня 2025 року на того самого покупця були зареєстровані без жодних претензій, а саме оскаржуване рішення є неконкретизованим і не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Головне управління ДПС у Черкаській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що ненадання або надання в неповному обсязі копій документів відповідно до пункту 5 Порядку № 520 є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а ігнорування платником пропозиції контролюючого органу, викладеної у повідомленні, є самостійною підставою для негативної дискреції; на підтвердження наводить постанови Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23 та від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів встановила такі обставини.

12.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІН ПОГИБЛЯК" склало та направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 за операцією з постачання пшениці озимої власного вирощування (код УКТ ЗЕД 1001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОВЕР МІЛ". Реєстрацію накладної зупинено з пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про її реєстрацію.

29.05.2025 позивач подав контролюючому органу повідомлення з письмовими поясненнями та копіями первинних бухгалтерських документів на підтвердження господарської операції у кількості 46 документів.

09.06.2025 комісія Головного управління ДПС у Черкаській області надіслала позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому зазначила, що не надано технологічну карту, інвентаризаційні описи, інформацію про залишки, відсутні відомості щодо зберігання, видаткова накладна не містить обов`язкових реквізитів, а також запропонувала надати пояснення щодо формування від`ємного значення та несплати податку на додану вартість.

16.06.2025 позивач подав комісії додаткові письмові пояснення та копії документів. Ця обставина прямо визнана Головним управлінням ДПС у Черкаській області у відзиві на апеляційну скаргу.

20.06.2025 комісія Головного управління ДПС у Черкаській області прийняла рішення № 12999418/34609185 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.05.2025 № 1 у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У розділі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" зазначено: недостатньо документів по зберіганню (акти, оплата).

04.07.2025 позивач оскаржив це рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 11.07.2025 залишила скаргу без задоволення.

Колегія суддів звертає увагу на фактичну помилку, покладену в основу рішення суду першої інстанції. У мотивувальній частині суд першої інстанції зазначив, що Головне управління ДПС у Черкаській області направило позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 20.06.2025 № 12999418/34609185, в якому було зазначено про необхідність надання документів, а саме: недостатньо документів по зберіганню (акти, оплата). Проте документ від 20.06.2025 за № 12999418/34609185 є рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, а не повідомленням; повідомлення ж датоване 09.06.2025 і містило інший перелік вимог. Підмінивши повідомлення рішенням про відмову, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган конкретизував перелік документів саме на стадії повідомлення.

Наслідком цієї підміни стало те, що суд першої інстанції взагалі не встановив факту подання позивачем 16.06.2025 додаткових пояснень і документів у відповідь на повідомлення від 09.06.2025. Натомість суд кваліфікував як додаткові пояснення, подані на виконання повідомлення, документ від 29.05.2025, поданий за одинадцять днів до цього повідомлення. А отже, обставини, які мають значення для справи, з`ясовано неповно.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, та Порядком № 520.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, які платник податку може подати для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня відповідного рішення, зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

За змістом пункту 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, або приймає рішення про відмову в реєстрації у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Наведений алгоритм означає, що конкретизація вимог до платника здійснюється саме у повідомленні за додатком 2, а відмова за ознакою ненадання документів можлива лише щодо тих документів, які були витребувані у цьому повідомленні. Комісія ж витребувала у повідомленні від 09.06.2025 технологічну карту, інвентаризаційні описи, інформацію про залишки, відомості щодо зберігання та реквізити видаткової накладної, а відмовила 20.06.2025 з мотивів недостатності документів по зберіганню, а саме актів і оплати. Акти наданих послуг зі зберігання і розрахункові документи про оплату таких послуг у повідомленні від 09.06.2025 не витребовувалися. Таким чином, підстава відмови не збігається зі змістом повідомлення, на неотримання відповіді на яке ця відмова формально послалася.

Другий самостійний дефект оскаржуваного рішення полягає в тому, що витребувані документи не відповідають природі спірної операції.

Пунктом 15 частини першої статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" встановлено, що зерновий склад - суб`єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно.

Частиною першою статті 7 цього Закону передбачено, що суб`єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб`єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб`єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Згідно з частиною другою статті 24 цього Закону власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Відповідно до статті 37 цього Закону зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Наведені норми прямо розмежовують дві моделі зберігання зерна. Акти наданих послуг зі зберігання і розрахункові документи про їх оплату виникають виключно в межах договору складського зберігання, за яким зерно передане зерновому складу третьої особи. Якщо ж власник зерна зберігає його у власному або орендованому зерносховищі, послуга зі зберігання нікому не замовляється, а тому ані акт наданих послуг, ані документ про їх оплату скласти неможливо. Позивач послідовно, у поясненнях від 29.05.2025 і від 16.06.2025, повідомляв контролюючий орган, що зерно зберігалося на власному складі без завезення на зберігання, оскільки його вологість дозволяла зберігання без доробки. А отже, комісія витребувала і поклала в основу відмови ненадання документів, які за обраною платником і прямо дозволеною законом моделлю зберігання об`єктивно не могли існувати.

Колегія суддів звертає увагу, що Рішення від 20.06.2025 не містить жодної оцінки 46 первинних документів, поданих 29.05.2025, і документів, доданих до пояснень від 16.06.2025; у ньому не зазначено, який саме з поданих документів комісія визнала недостатнім чи неналежним і з яких причин.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає.

У постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд зазначив: "сам факт направлення такого повідомлення та загальне посилання на недостатність документів не є самостійним і достатнім підтвердженням правомірності подальшої відмови у реєстрації податкових накладних". У цій самій постанові Верховний Суд вказав: "У разі якщо платник після отримання повідомлення подав додаткові пояснення та документи, комісія регіонального рівня зобов`язана надати їм оцінку та у разі відмови в реєстрації податкової накладної зазначити, які саме документи не були подані або чому подані документи не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній".

Ці висновки сформульовані у справі з подібними обставинами: комісія надіслала платнику повідомлення, платник на нього відреагував, а відмова була вмотивована загальним формулюванням про ненадання документів щодо складу. Верховний Суд визнав таку відмову протиправною і залишив у силі рішення суду першої інстанції про зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Доводи Головного управління ДПС у Черкаській області, побудовані на постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23 та від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, колегія суддів відхиляє.

Ці правові позиції сформульовані для ситуації, коли платник податку взагалі не скористався правом подати додаткові пояснення і документи після отримання повідомлення. У цій же справі позивач таким правом скористався 16.06.2025, що визнає сам відповідач. У постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд прямо розмежував ці ситуації, вказавши, що справа "не стосується ситуації, коли платник податку взагалі не скористався правом на подання додаткових пояснень та документів після отримання повідомлення контролюючого органу".

На ті самі постанови Головне управління ДПС у Черкаській області вже посилалося у справі № 580/2743/25 з подібними обставинами, і постановою від 04 лютого 2026 року Верховний Суд ці посилання відхилив, зазначивши, що орган "посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування апеляційним судом у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах". У тій справі спір також стосувався відмови комісії Головного управління ДПС у Черкаській області в реєстрації податкових накладних сільськогосподарського товаровиробника, а вимоги комісії про подання складських квитанцій і документів щодо навантаження, розвантаження та транспортування визнано безпідставними саме тому, що вони не відповідали фактичним умовам постачання.

Довід апелянта про те, що моніторинг не підміняє податкову перевірку, є обґрунтованим. У постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 580/2743/25 Верховний Суд зазначив, що контролюючий орган "не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності)", а така оцінка може надаватись виключно в межах відповідної документальної перевірки. Таким чином, вимоги комісії надати технологічну карту, інформацію про залишки та пояснення щодо формування від`ємного значення і несплати податку на додану вартість спрямовані на з`ясування реальності операції та виробничої спроможності підприємства, що виходить за межі реєстраційної процедури.

Довід апелянта про реєстрацію без зауважень наступних податкових накладних № 4 від 26.05.2025, № 5 від 27.05.2025, № 6 від 28.05.2025, № 7 від 29.05.2025 та № 8 від 30.05.2025, складених на того самого покупця за постачанням тієї самої продукції, колегія суддів враховує як обставину, що додатково засвідчує довільність підходу комісії до однорідних операцій одного платника.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, рішення комісії Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2025 № 12999418/34609185 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту порушеного права колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд зазначив: "Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за встановлених обставин у суб`єкта владних повноважень залишився лише один правомірний варіант поведінки - зареєструвати податкові накладні".

Позивач подав контролюючому органу пояснення і документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію, а підстав для повторної відмови матеріали справи не містять. А отже, належним і ефективним способом захисту є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 12.05.2025 № 1 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною шостою статті 139 цього Кодексу якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2025 № 368. За подання апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 7 267,20 грн, обчислений як 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" для процесуальних документів, поданих в електронній формі. Загальна сума судового збору становить 13 323,20 грн і підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області як суб`єкта владних повноважень, рішення якого визнано протиправним.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а його висновки не відповідають обставинам справи.

Відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 245, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІН ПОГИБЛЯК" – задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІН ПОГИБЛЯК" – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 20 червня 2025 року № 12999418/34609185 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12 травня 2025 року № 1.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12 травня 2025 року № 1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІН ПОГИБЛЯК", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІН ПОГИБЛЯК" (код ЄДРПОУ 34609185) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) судові витрати зі сплати судового збору 13 323 (тринадцять тисяч триста двадцять три) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)