Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №580/7701/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7701/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКУС ІНВЕСТ» та Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКУС ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 квітня 2025 року № 12738536/40881624 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1034 від 23 грудня 2024 року, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати цю податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення Комісії від 10 квітня 2025 року № 12738536/40881624; зобов`язано Комісію повторно розглянути матеріали позивача щодо реєстрації податкової накладної датою її подання на реєстрацію та прийняти рішення з урахуванням мотивів суду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року виправлено описку в резолютивній частині зазначеного рішення щодо номера податкової накладної, вказано № 1034 замість № 11034.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, до суду апеляційної інстанції звернулися обидві сторони.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення повністю та ухвалити нову постанову про відмову в позові.

Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає про неповне дослідження судом першої інстанції матеріалів справи та посилається на те, що оскаржуване повідомлення від 31 березня 2025 року містило конкретизований перелік необхідних документів. На думку податкового органу, позивач формально підійшов до виконання вимог контролюючого органу, не надавши документальних пояснень щодо мети накопичення залишків товарно-матеріальних цінностей, відомостей про працівників і обладнання, а також документів щодо передачі запчастин зі складу. З огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, неподання платником додаткових пояснень робить відмову в реєстрації податкової накладної правомірною, а прийняття відповідного рішення здійснювалося Комісією у межах дискреційних повноважень, втручання в які з боку суду є недопустимим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ" в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну та в частині зобов`язання Комісії повторно розглянути матеріали, ухваливши в цій частині нове рішення про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну датою її подання, посилаючись на те, що зобов`язання Комісії повторно розглянути матеріали не є гарантією реєстрації податкової накладної та не є ефективним способом захисту порушеного права;, так обраний судом спосіб захисту не забезпечує позивачу право на вирішення спору по суті в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наголошує, що підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено реєстрацію податкової накладної на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ" подало відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просить залишити її без задоволення, зазначаючи, що витребувані контролюючим органом документи не стосуються операції з перевезення вантажів, за якою складено податкову накладну, їх надання не передбачене пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних і не вимагалося у повідомленні, а оскаржуване рішення не містить конкретних мотивів відмови.

Як встановлено з матеріалів справи, 23 грудня 2024 року позивач як постачальник послуг склав податкову накладну № 1034 на суму 519 000,01 грн, у тому числі податок на додану вартість 86 500,00 грн, за операцією з перевезення вантажів автомобільним транспортом для Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЦУЇ УКРАЇНА" на підставі договору про надання послуг з перевезення вантажів від 16 листопада 2023 року № 1611-3, і 14 січня 2025 року подав її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію податкової накладної зупинено квитанцією від 14 січня 2025 року на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відповідністю операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання за кодом 49.41 перевищив величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

24 березня 2025 року позивач подав контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, зокрема договір перевезення, заявку, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг, банківську виписку, документи щодо орендованих транспортних засобів, посвідчення водіїв, документи щодо придбання пального та наказ про штатний розпис.

31 березня 2025 року Головне управління ДПС у Черкаській області надіслало позивачу повідомлення № 12689860/40881624 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому запропонувало надати документи щодо придбання, зберігання та сертифікації товарно-матеріальних цінностей, пояснення щодо мети їх накопичення на складах, а також інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей.

03 квітня 2025 року позивач подав додаткові пояснення № 51 та копії документів, зазначивши, що не накопичує залишки товарно-матеріальних цінностей, а наявні на залишках цінності (запасні частини, пальне) необхідні для ведення господарської діяльності, частина з яких придбана для подальшої реалізації.

10 квітня 2025 року Комісія Головного управління ДПС у Черкаській області прийняла рішення № 12738536/40881624 про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні повідомлення. У додатковій інформації рішення зазначено, що позивач не надав документального пояснення щодо мети накопичення залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, їх підтвердження, відомостей щодо працівників, які можуть виконувати роботи, про наявність відповідного обладнання для поточних ремонтів орендованих автотранспортних засобів, а також документів, що підтверджують передачу запчастин зі складу відповідальній особі.

За результатами адміністративного оскарження Державна податкова служба України рішенням від 01 травня 2025 року залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії – без змін.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку як попередня оплата (аванс). Отже, отримавши попередню оплату за послуги перевезення, позивач мав обов`язок скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу встановлено, що відображена в податковій накладній/розрахунку коригування операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, може подати для розгляду питання про реєстрацію договори з додатками; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи; розрахункові документи та/або банківські виписки; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до пункту 10 цього Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження зазначеної у ній інформації при отриманні повідомлення та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За приписами частин першої та другої статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, який при цьому не може посилатися на докази, що не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Встановлені у справі обставини свідчать, що позивач скористався правом на подання пояснень і документів двічі: 24 березня 2025 року та 03 квітня 2025 року, після отримання повідомлення від 31 березня 2025 року. Ця справа не стосується ситуації, коли платник податку взагалі не відреагував на повідомлення контролюючого органу.

Податкова накладна № 1034 від 23 грудня 2024 року складена за операцією з перевезення вантажів автомобільним транспортом. Витребувані ж контролюючим органом документи щодо мети накопичення залишків товарно-матеріальних цінностей на складах, передачі запчастин зі складу відповідальній особі та наявності обладнання для поточних ремонтів автотранспортних засобів стосуються торговельної діяльності платника й обслуговування транспортних засобів, а не операції з перевезення, за якою складено спірну податкову накладну. Вимога надати такі документи без пояснення їх зв`язку зі змістом спірної операції не є достатньо конкретною.

Оскаржуване рішення Комісії від 10 квітня 2025 року відтворює загальну підставу відмови та посилається на ненадання документів щодо мети накопичення залишків товарно-матеріальних цінностей, відомостей про працівників і обладнання, проте не містить відповіді на те, які саме документи, необхідні для реєстрації податкової накладної за операцією з перевезення, залишилися неподаними та чому подані позивачем документи є недостатніми. Таке формулювання не дає змоги встановити дійсний обсяг вимог контролюючого органу і залишає платника у стані правової невизначеності. До того ж відомості про працівників та їх кваліфікацію контролюючий орган має у власному розпорядженні з поданої позивачем податкової звітності, зокрема довідок за формою 20-ОПП, звітів з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб, а тому покладення на позивача обов`язку повторно подати такі відомості є безпідставним.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 4 червня 2026 року у справі № 420/20638/24: "Перелік документів, які може подати платник податку, визначений пунктом 5 Порядку № 520, не є універсальним і не означає обов`язку платника в кожному випадку подавати весь передбачений цією нормою масив документів безвідносно до змісту господарської операції, виду діяльності платника, предмета постачання, умов договору та тієї обставини, яка стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної". У цій справі Верховний Суд визнав недостатньо конкретною вимогу надати документи щодо зберігання продукції, складські документи та документи щодо підтвердження відповідності продукції за операцією з надання послуг, зміст якої не пов`язаний із постачанням товару як об`єкта купівлі-продажу.

У постанові від 5 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд зазначив: "У разі якщо платник після отримання повідомлення подав додаткові пояснення та документи, комісія регіонального рівня зобов`язана надати їм оцінку та у разі відмови в реєстрації податкової накладної зазначити, які саме документи не були подані або чому подані документи не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній". Формальне відтворення загальної підстави відмови без наведення конкретних мотивів її застосування до конкретного платника та конкретної операції не є належним виконанням обов`язку прийняти обґрунтоване рішення.

Посилання Головного управління ДПС у Черкаській області у відзиві та апеляційній скарзі на можливу нереальність операції та неповноту документів як на підставу правомірності відмови не приймаються, оскільки предметом спору є законність рішення Комісії з огляду на ті мотиви, що покладені в його основу. Суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду підмінити або доповнити мотиви власного рішення новими аргументами. Крім того, процедура зупинення реєстрації податкової накладної є превентивним заходом і не підміняє собою податкову перевірку, а тому реальність господарської операції на цій стадії не досліджується.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 не може бути враховане, оскільки у тій справі підставою для висновку про правомірність відмови стало саме неподання платником додаткових пояснень та/або документів за наслідками отримання повідомлення. У цій справі позивач таким правом скористався і подав пояснення й документи, а тому наведена постанова стосується інших фактичних обставин. Довід про реалізацію Комісією дискреційних повноважень і неприпустимість підміни органу судом колегія суддів відхиляє: після скасування протиправного рішення про відмову в реєстрації та за відсутності підстав для повторної відмови суб`єкт владних повноважень не має декількох рівнозначних правомірних варіантів поведінки, а тому реєстрація податкової накладної не є актом реалізації дискреції.

А отже, рішення Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області від 10 квітня 2025 року № 12738536/40881624 прийняте необґрунтовано і формально, без оцінки поданих позивачем документів по суті операції з перевезення, і правильно визнане судом першої інстанції протиправним та скасоване. Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області цих висновків не спростовують.

Разом із тим колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ" щодо обраного судом першої інстанції способу захисту. Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. За частиною першою статті 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а тому обраний судом спосіб захисту має реально поновлювати порушене право, а не лише формально констатувати протиправність поведінки органу.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної. Аналогічно пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, визначено, що така податкова накладна реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про її реєстрацію, а датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду, або день набрання ним законної сили.

У цій справі контролюючий орган вже реалізував свої повноваження, прийнявши за наслідками розгляду поданих позивачем пояснень і документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, і саме це рішення визнане протиправним. За встановлених обставин щодо подання позивачем документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, зобов`язання Комісії повторно розглянути ті самі матеріали не гарантує відновлення порушеного права і не є ефективним способом захисту.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 червня 2026 року у справі № 380/17115/24: "належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх подання на реєстрацію. Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за встановлених обставин у суб`єкта владних повноважень залишився лише один правомірний варіант поведінки - зареєструвати податкові накладні". Так само у постанові від 4 червня 2026 року у справі № 420/20638/24 Верховний Суд відхилив довід контролюючого органу про те, що належним способом захисту мало бути зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 1034 від 23 грудня 2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію – 14 січня 2025 року. Обравши натомість зобов`язання Комісії повторно розглянути матеріали, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення у відповідній частині та ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких умов апеляційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним і скасування рішення Комісії залишається без змін.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ" підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення у відповідній частині.

Керуючись статтями 245, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області –залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ" – задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року – скасувати в частині зобов`язання Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повторно розглянути матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ" та в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1034 від 23 грудня 2024 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "АМІКУС ІНВЕСТ", датою її подання на реєстрацію – 14 січня 2025 року.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року – залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІКУС ІНВЕСТ» (20302, Черкаська обл., м.Умань, вул.Леваневського, буд.56-А; код ЄДРПОУ 40881624) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633,60грн (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)