Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №580/3097/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3097/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємство “Стамат” до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 11 грудня 2024 року № 12185325/35550164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19 жовтня 2024 року № 14; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування апеляційної скарги Головне управління ДПС у Черкаській області зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення справи та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23 та від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, відповідно до яких ненадання або надання в неповному обсязі копій документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, є підставою для відмови в реєстрації. Вказує, що предметом оскарження у цій справі були саме рішення про відмову в реєстрації, а не рішення про зупинення реєстрації, однак належної оцінки рішенню про відмову суд не надав. Зазначає, що судом не спростовано доводи контролюючого органу про надання платником документів не в повному обсязі, а ігнорування платником пропозиції контролюючого органу щодо їх подання є, на думку апелянта, самостійною підставою для прийняття рішення про відмову. Крім того, апелянт наголошує, що суд не вправі зобов`язувати суб`єкта владних повноважень обирати один із можливих правомірних варіантів поведінки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство "Стамат" просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Платник зазначає, що надав контролюючому органу всі необхідні документи, які розкривають зміст господарської операції, а збирання цукрових буряків у 2024 році здійснювалося власним бурякозбиральним комбайном VERVAET-17T, що перебуває у підприємстві з 10 березня 2015 року (довідка Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 3 грудня 2024 року); орендовані ж за договором від 18 листопада 2024 року комбайни призначені для використання за потреби в майбутньому.

Суд першої інстанції встановив, що приватне підприємство "Стамат", основним видом діяльності якого є виробництво цукру, на виконання укладеного 2 лютого 2024 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" договору переробки цукрових буряків урожаю 2024 року склало видаткову накладну від 19 жовтня 2024 року № 3053 та подало на реєстрацію податкову накладну від 19 жовтня 2024 року № 14 на суму 235 633,32 грн, у тому числі податок на додану вартість 39 272,22 грн, на постачання 132,776 т цукрових буряків.

7 листопада 2024 року реєстрацію цієї накладної зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій – обсяг постачання товару перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання та обсягу постачання.

21 листопада 2024 року платник подав комісії пояснення та копії документів із 75 додатками. 2

8 листопада 2024 року комісія направила платнику повідомлення № 12120899/35550164 про необхідність надання додаткових пояснень та документів. 5 грудня 2024 року платник подав додаткові письмові пояснення та копії документів.

11 грудня 2024 року комісія Головного управління ДПС у Черкаській області прийняла рішення № 12185325/35550164 про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням (частковим наданням) документів при отриманні повідомлення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України). Порядок зупинення такої реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, а порядок прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації – наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

З 8 березня 2023 року порядок взаємодії платника та контролюючого органу складається з послідовних етапів. За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації платник має право подати комісії пояснення та копії документів. Якщо комісія дійде висновку про недостатність наданих документів, вона направляє платнику повідомлення за формою додатка 2 до Порядку № 520, у якому, як випливає зі змісту цієї форми, мають бути зазначені конкретні документи, що пропонується надати. Лише у разі ненадання або часткового надання документів, конкретно витребуваних у такому повідомленні, комісія приймає рішення про відмову. На це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 3 березня 2026 року у справі № 420/18439/24.

Предметом розгляду у справах цієї категорії є виключно правильність та правомірність зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності – змістовна оцінка операцій можлива лише за наслідками податкової перевірки (постанови Верховного Суду від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 та від 3 березня 2026 року у справі № 420/18439/24). Обов`язок доведення правомірності рішення про відмову покладається на контролюючий орган (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, частина друга статті 19 Конституції України).

У цій справі контролюючий орган направив платнику повідомлення від 28 листопада 2024 року, і платник на нього відреагував – 5 грудня 2024 року подав додаткові письмові пояснення та копії документів, а до того, 21 листопада 2024 року, подав пояснення із 75 додатками. Цим справа відрізняється від тих, на які спирається апелянт, та від подібних справ, у яких відмову в реєстрації визнано правомірною (постанови Верховного Суду від 13 лютого 2026 року у справі № 300/2087/24, від 3 березня 2026 року у справі № 580/8808/24, від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23): у кожній із них вирішальною обставиною було те, що платник, отримавши конкретне повідомлення, не скористався правом на подання витребуваних документів і не подав їх. А отже самостійність підстави для відмови, на якій ґрунтуються наведені висновки, у цій справі відсутня, оскільки платник процесуального обов`язку не порушив.

Витребувані контролюючим органом документи стосуються переважно спроможності платника виростити весь передбачений договором обсяг – 9 000 т цукрових буряків на площі 211,8025 га за засадження 130 га, можливості збору врожаю, списання пального на вирощування. Проте податкова накладна № 14 складена на конкретну операцію постачання 132,776 т, і для застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості перевірці підлягає залишок саме під обсяг цієї накладної, а не здатність виростити весь договірний обсяг сезону. Таким чином, вимога довести покриття всього договірного обсягу виходить за межі процедури реєстрації та зводиться до оцінки реальності виробничої діяльності, яка на цій стадії не здійснюється.

Колегія суддів окремо зазначає, що сумніви контролюючого органу щодо можливості збору врожаю з огляду на те, що договір оренди комбайнів датований 18 листопада 2024 року, матеріалами справи не підтверджуються: збирання цукрових буряків здійснювалося власним комбайном VERVAET-17T, наявним у підприємстві з 10 березня 2015 року, що підтверджено довідкою Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 3 грудня 2024 року; орендовані ж комбайни призначені для використання за потреби. А отже посилання на дату договору оренди не свідчить про відсутність у платника можливості здійснити спірну операцію.

Водночас платник подав комісії первинні документи, що стосуються саме спірної операції: видаткову накладну від 19 жовтня 2024 року № 3053, документи про придбання насіння цукрових буряків та засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, наказ на списання пального, дорожні листи тракториста-машиніста з відображенням посіву, обробітку та копки буряку, штатний розпис, табель обліку робочого часу, оборотно-сальдову відомість по буряку, товарно-транспортні накладні. Документи щодо лабораторного дослідження буряків та сертифікації якості не є документами податкового чи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення операції, а тому їх ненадання не свідчить про непідтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Оскаржуване рішення про відмову не містить мотивів, з яких надані платником документи визнано недостатніми для підтвердження саме операції постачання 132,776 т, та не конкретизує, який документ і в чому має недолік. Невиконання контролюючим органом установлених законом вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком його протиправність (постанови Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24 та від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20). Безпідставним є і довід апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки рішенню про відмову: предметом судового розгляду було саме рішення від 11 грудня 2024 року № 12185325/35550164 про відмову в реєстрації податкової накладної, яке суд першої інстанції визнав протиправним і скасував.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду у справах № 240/5563/23 і № 140/32696/23 не може бути взято до уваги, оскільки сформульовані в них висновки стосуються інших фактичних обставин – коли платник, отримавши конкретне повідомлення, не подав витребуваних документів; натомість у цій справі платник на повідомлення відреагував, а контролюючий орган вимагав документів, що виходять за межі спірної операції. Доводи про ненадання документів у повному обсязі відхиляються з тих самих підстав: ненадані документи стосувалися реальності та виробничої спроможності, а не підтвердження конкретної операції, тож не могли бути підставою для відмови в реєстрації.

Безпідставним є й довід про неможливість зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну. Оскільки рішення про відмову прийнято неправомірно, а інших підстав для відмови не встановлено, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання (постанови Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20 та від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24). А отже суд першої інстанції правильно обрав цей спосіб захисту.

Таким чином, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, дав правильну правову оцінку спірним правовідносинам і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області – залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)