Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №580/1065/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/1065/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Транс Логістик» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ Транс Логістик" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 135994 від 14 січня 2025 року в розмірі 17 000 гривень.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни підлягають обов`язковому обладнанню діючим та повіреним тахографом (пункт 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів), а ведення індивідуальної контрольної книжки водія допускається лише для автобусів на маршрутах до 50 кілометрів і вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонни; водій надав інспекторові індивідуальну контрольну книжку, проте не надав графіка змінності водіїв, а у книжці не відмічено вихідних днів.

Не погодившись із цим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ Транс Логістик" подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що транспортний засіб заводом-виробником не обладнаний тахографом, у зв`язку з чим відсутні підстави для наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа. Вказує, що водій під час перевірки вів та пред`явив індивідуальну контрольну книжку, яка, за твердженням апелянта, є належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія за відсутності тахографа. Наголошує, що обов`язок мати протокол перевірки та адаптації тахографа стосується лише водіїв транспортних засобів, обладнаних тахографами. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі предмета доказування, поклавши в основу рішення ненадання графіка змінності водіїв, питання щодо якого сторонами не порушувалося. Також посилається на вибіркове врахування судом висновків Верховного Суду, викладених у справі № 340/5660/22, та зазначає, що необґрунтованість притягнення до відповідальності підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у справах № 440/17062/21, № 340/5660/22 та № 820/4624/17.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Державна служба України з безпеки на транспорті подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Орган наполягає, що для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни обладнання тахографом є обов`язком, а не правом, а ведення індивідуальної контрольної книжки (пункт 6.3 Положення № 340) стосується лише транспортних засобів, не охоплених пунктом 6.1; на момент перевірки протокол перевірки та адаптації тахографа був відсутній, що, на думку органу, утворює склад порушення.

Колегією суддів встановлено такі обставини.

26 листопада 2024 року о 14 годині 50 хвилин на 169 кілометрі автомобільної дороги Н-03 у Хмельницькій області старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області зупинив транспортний засіб марки ISUZU, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 і здійснював внутрішнє перевезення вантажу за товарно-транспортною накладною № 2606 від 26 листопада 2024 року, де автомобільним перевізником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ Транс Логістик".

Транспортний засіб тахографом не обладнаний, що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоград-2007" № 347 від 03 грудня 2024 року, згідно з яким на автомобіль марки ISUZU NQR-90L-M (державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску) контрольний пристрій (тахограф) заводом-виробником не встановлювався та конструкцією не передбачений. Повна маса транспортного засобу становить 9 500 кілограмів.

За результатами перевірки складено акт № 053728 від 26 листопада 2024 року, яким зафіксовано перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У поясненнях до акта водій зазначив, що на дану модель тахограф заводом-виробником не передбачений, а він веде індивідуальну контрольну книжку водія, яку інспектор до уваги не взяв. 14 січня 2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області винесено постанову № 135994 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ Транс Логістик" адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - за перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з огляду на таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

За частинами першою, другою статті 48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення; для водія такими документами є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 цього Закону перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, тягне застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу.

Особливості обліку робочого часу та часу відпочинку водіїв установлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, за пунктом 6.1 якого вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Спірні правовідносини виникли 26 листопада 2024 року. Станом на цю дату пункт 6.3 Положення № 340 діяв у редакції, за якою водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06 грудня 2024 року № 1432 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2024 року за № 1977/43322), якими ведення індивідуальної контрольної книжки обмежено автобусами на маршрутах до 50 кілометрів і вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонни, набрали чинності після дати перевірки.

Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин саме цю нову редакцію пункту 6.3, чинності якої на 26 листопада 2024 року вона не мала. А отже суд першої інстанції застосував норму, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин, що є неправильним застосуванням норм матеріального права.

За редакцією пункту 6.3 Положення № 340, чинною на час перевірки, індивідуальна контрольна книжка водія є альтернативним способом обліку робочого часу та часу відпочинку для будь-якого транспортного засобу, не обладнаного тахографом, у тому числі для вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонни. У постанові від 10 липня 2025 року у справі № 620/5897/23 Верховний Суд, розглядаючи спір щодо вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонни, визнав помилковим висновок про те, що ведення індивідуальної контрольної книжки допускається лише для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонни.

У постанові від 19 травня 2026 року у справі № 420/13670/24 Верховний Суд зазначив: "відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, не свідчить про відсутність у перевізника документів, передбачених законодавством". Водночас Верховний Суд наголосив, що посилання на наявність індивідуальної контрольної книжки можливе лише за умови її пред`явлення інспекторові під час перевірки.

У цій справі транспортний засіб марки ISUZU тахографом не обладнаний, що підтверджено листом заводського дилера і не заперечується контролюючим органом. Тому водій правомірно вів облік робочого часу та часу відпочинку за допомогою індивідуальної контрольної книжки. Суд першої інстанції у тексті рішення прямо встановив, що водій надав державному інспекторові індивідуальну контрольну книжку водія; цю обставину не заперечує і контролюючий орган. А отже, документ, який за відсутності тахографа підтверджує облік робочого часу та відпочинку водія, на момент перевірки в наявності був і був пред`явлений посадовій особі, тож застереження Верховного Суду щодо непред`явлення книжки до спірних правовідносин не застосовується. Посилання апелянта на вибіркове врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у справі № 340/5660/22 та на практику Верховного Суду у справах № 440/17062/21, № 340/5660/22 і № 820/4624/17 наведених висновків не спростовують і додаткової оцінки не потребують, оскільки рішення суду першої інстанції скасовується з наведених матеріально-правових підстав - застосування редакції пункту 6.3 Положення № 340, яка на час виникнення спірних правовідносин чинності не набула.

Таким чином, відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа за наявності пред`явленої на перевірці індивідуальної контрольної книжки не свідчить про відсутність документів, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III, і не утворює складу порушення, відповідальність за яке встановлена абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону. Знайшов підтвердження і довід апелянта про те, що обов`язок мати протокол перевірки та адаптації тахографа покладається лише на водія транспортного засобу, обладнаного тахографом: транспортний засіб позивача тахографом не обладнаний, а тому така вимога до нього не застосовна.

Безпідставним є й висновок суду першої інстанції про порушення з огляду на ненадання водієм графіка змінності водіїв. Пункт 6.3 Положення № 340 надає водієві альтернативу: вести індивідуальну контрольну книжку або мати копію графіка змінності. Оскільки водій вів індивідуальну контрольну книжку, потреби у графіку змінності не виникало. Крім того, оскаржувана постанова № 135994 ставить за провину відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа, а не відсутність графіка змінності, тож, поклавши в основу рішення останнє, суд першої інстанції вийшов за межі підстав, з яких контролюючий орган притягнув перевізника до відповідальності.

Не утворює складу порушення і та обставина, що у книжці не відмічено вихідних днів, оскільки склад порушення за абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III полягає у відсутності документів, а не в неповноті їх заповнення; неналежного ведення книжки оскаржувана постанова перевізникові не ставила.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача. Контролюючий орган правомірності оскаржуваної постанови не довів, оскільки склад порушення відсутній.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведеного рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ Транс Логістик" - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 135994 від 14 січня 2025 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ Транс Логістик" адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Транс Логістик» (вул. Луценка 7 офіс 5, м.Черкаси, 18008, ЄДРПОУ 39864658) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (м.Київ, вул.Антоновича 51, 03150, ЄДРПОУ 39816845 / вул. Хрещатик 223, м. Черкаси, 18001) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)