Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №640/28899/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/28899/21 Суддя (судді) першої інстанції: Конєва Світлана Олександрівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Ключкович В.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №25 від 07.09.2021р, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 07 вересня 2021 року № 25 про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що магазин "Делві № 70", який належить позивачу та розташований за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 26, був відсутній у Щорічному плані державного контролю на 2021 рік, а тому позивач правомірно не допустив посадових осіб відповідача до перевірки; на час винесення оспорюваної постанови відповідальність за відмову в допуску посадової особи до здійснення державного контролю не була передбачена законом, оскільки відповідна норма вводиться в дію з 21 березня 2023 року; крім того, відповідач не повідомив позивача про час і місце розгляду справи, чим порушив право позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що потужність позивача за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 26, була включена до Щорічного плану державного контролю на 2021 рік, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 26 листопада 2020 року № 775, а тому підстав для відмови в допуску посадових осіб відповідача у позивача не було. Суд встановив, що відповідальність за відмову в допуску посадової особи до здійснення державного контролю була передбачена пунктом 17 частини першої статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", чинним на момент виникнення спірних правовідносин, а процедуру повідомлення позивача про розгляд справи відповідач дотримав.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на те, що магазин "Делві № 70" за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 26, був відсутній у Щорічному плані державного контролю на 2021 рік, а відмова в допуску посадових осіб відповідача була правомірною; на час винесення оспорюваної постанови відповідальність за відмову в допуску посадової особи до здійснення державного контролю не була передбачена, оскільки пункт 17 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII вводиться в дію з 21 березня 2023 року, що, на думку апелянта, свідчить про наявність прогалини в законодавстві, недотримання принципу "якості закону" та незворотність дії закону в часі; відповідач не повідомив позивача про час і місце розгляду справи в порядку частин дев`ятої – одинадцятої статті 66 Закону № 2042-VIII, чим порушив право позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" (ідентифікаційний код 39691520) зареєстроване як юридична особа за адресою: 01001, м. Київ, вул. Заньковецька, 9/9; основним видом його діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування. Позивач є оператором ринку, потужність якого – магазин за адресою: 03115, м. Київ, вул. Котельникова, 26 – зареєстрована за № r-UA-26-26-25739 від 03 грудня 2020 року.

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26 листопада 2020 року № 775 затверджено Щорічний план державного контролю у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини на 2021 рік. До Переліку суб`єктів господарювання, доданого до цього плану, за порядковим номером 26801 включено Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" з адресою потужності: м. Київ, вул. Котельникова, 26, та ступенем ризику "дуже високий".

На підставі зазначеного плану Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві видало наказ від 09 червня 2021 року № 2359 про проведення планового заходу (інспектування) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 26, у термін з 14 по 30 червня 2021 року, а також направлення від 09 червня 2021 року № 2089.

16 та 17 червня 2021 року посадова особа відповідача прибула за адресою потужності для проведення планового заходу, проте керуюча магазином Хоменко Ю.В. відмовила в допуску посадової особи до здійснення державного контролю, про що складено акт від 17 червня 2021 року № 2359-2. На підставі цього акта 29 червня 2021 року складено протокол № 33 про порушення законодавства про харчові продукти.

Повідомлення про розгляд справи від 18 серпня 2021 року № 04.4/13316, призначений на 07 вересня 2021 року, відповідач направив 19 серпня 2021 року рекомендованим поштовим відправленням за адресою позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: м. Київ, вул. Заньковецька, 9/9. Згідно з даними поштового відстеження відправлення прибуло у відділення зв`язку, не було вручене та повернуте відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

07 вересня 2021 року за результатами розгляду справи відповідач виніс постанову № 25 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" штрафу в розмірі 60 000 грн на підставі пункту 17 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII за відмову в допуску посадової особи компетентного органу до здійснення державного контролю.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За пунктом 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Щодо доводу апелянта про відсутність магазину у Щорічному плані державного контролю на 2021 рік колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 2042-VIII планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю, який розробляється та затверджується компетентним органом до 1 грудня поточного року. За підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 15 цього Закону оператор ринку має право не допускати державних інспекторів до здійснення інспектування лише у разі, якщо інспектування здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності, встановленої щорічним планом, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів.

Матеріали справи спростовують твердження апелянта. Потужність позивача за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 26, включена до Переліку суб`єктів господарювання Щорічного плану на 2021 рік за порядковим номером 26801. Наказ від 26 листопада 2020 року № 775, яким затверджено цей план, є чинним та в установленому порядку позивачем не оскаржувався, доказів іншого матеріали справи не містять. Посилання позивача на дані інспекційного порталу як на підтвердження відсутності планової перевірки відхиляються, оскільки відповідні електронні посилання відображають помилку "404" та не можуть бути визнані належними доказами в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

А отже, станом на 16 та 17 червня 2021 року підстава для проведення планового заходу – включення потужності позивача до щорічного плану – існувала, а підстав для відмови в допуску, передбачених підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 15 Закону № 2042-VIII, у позивача не було. Відмова керуючої магазином у допуску посадової особи відповідача є очевидно неправомірною.

Безпідставними є й доводи апелянта про те, що на час винесення оспорюваної постанови відповідальність за відмову в допуску посадової особи до здійснення державного контролю не була передбачена.

Пунктом 17 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII встановлено, що відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі семи мінімальних заробітних плат.

Зазначена норма діяла станом на червень – вересень 2021 року. Закон України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX, на який посилається апелянт, дійсно вніс зміни до Закону № 2042-VIII, основна частина яких вводиться в дію з 21 березня 2023 року, проте ці зміни стосуються сфери ветеринарної медицини та не зачіпають пункт 17 частини першої статті 65, що встановлює відповідальність за відмову в допуску. Ця норма не належить до положень, уведення яких відкладено до 21 березня 2023 року, що підтверджується інформаційними картками Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, наявними в матеріалах справи.

Сталість застосування пункту 17 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII підтверджується практикою Верховного Суду. У постанові від 22 липня 2021 року у справі № 360/465/19 Верховний Суд застосував цю норму до правовідносин 2018 року, визнавши правомірним накладення Головним управлінням Держпродспоживслужби штрафу на оператора ринку за перешкоджання посадовим особам компетентного органу у здійсненні державного контролю.

Посилання апелянта на незворотність дії закону в часі є безпідставним, оскільки за частиною першою статті 58 Конституції України зворотної дії в часі набувають лише закони, що скасовують або пом`якшують відповідальність особи. Пункт 17 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII відповідальності за відмову в допуску не скасовував і не пом`якшував – ця норма діяла як на момент вчинення правопорушення, так і на момент винесення оспорюваної постанови.

Таким чином, відповідальність за вчинене позивачем правопорушення була передбачена законом, а прогалина в законодавстві відсутня.

Безпідставними є й доводи апелянта про порушення відповідачем процедури повідомлення про розгляд справи.

Відповідно до частини десятої статті 66 Закону № 2042-VIII час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду; повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням особи, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Відповідач направив повідомлення про розгляд справи від 18 серпня 2021 року № 04.4/13316 рекомендованим поштовим відправленням 19 серпня 2021 року за адресою позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі: м. Київ, вул. Заньковецька, 9/9, тоді як розгляд справи призначено на 07 вересня 2021 року, тобто більш ніж за п`ять робочих днів. З огляду на прямий припис частини десятої статті 66 Закону № 2042-VIII таке повідомлення вважається врученим незалежно від факту його отримання позивачем.

Дані поштового відстеження свідчать, що відправлення прибуло у відділення зв`язку, проте не було отримане позивачем та повернуте відправнику. Не отримавши кореспонденцію за власною зареєстрованою адресою, позивач фактично ухилився від обов`язку отримувати поштові відправлення суб`єкта владних повноважень, що не є добросовісною поведінкою, а негативні наслідки неотримання кореспонденції за зареєстрованою адресою покладаються на її отримувача.

Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18: невиконання обов`язку отримувати кореспонденцію за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі, позбавляє особу права посилатися на її неотримання.

Окрім того, за усталеною позицією Верховного Суду підставами для скасування рішення суб`єкта владних повноважень є не будь-які процедурні порушення, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на його зміст. У постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час їх прийняття, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність прийнятого рішення. У цій справі процедурного порушення з боку відповідача не встановлено, а право позивача на участь у розгляді справи забезпечено в межах, передбачених статтею 66 Закону № 2042-VIII та пунктом 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, процедуру прийняття оспорюваної постанови відповідач дотримав.

Розмір накладеного штрафу – десять мінімальних заробітних плат, що становить 60 000 грн, – прямо встановлений санкцією пункту 17 частини першої статті 65 Закону № 2042-VIII і не передбачає дискреції відповідача щодо його визначення, а тому відповідає закону.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГ-15" – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)