Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на майно, з них
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №640/8937/21
Суддя: Парінов Андрій Борисович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/8937/21 Суддя (судді) першої інстанції: Прудивус Олег Васильович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Ключкович В.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Ф" від 09 березня 2021 року № 0022393-2408-2651, яким позивачці визначено суму грошового зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2021 рік у розмірі 25 000 грн. Об`єктом оподаткування за цим податковим повідомленням-рішенням визначено належний позивачці легковий автомобіль марки Maserati, моделі Levante, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2979 куб. см, тип пального - бензин.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що об`єкт оподаткування транспортним податком визначається виключно переліком легкових автомобілів, який щороку розміщує на своєму офіційному веб-сайті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, а належний позивачці автомобіль у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, відсутній, тому об`єктом оподаткування не є.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив наявні у матеріалах справи докази, чим порушив вимоги частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, наявний автомобіль Maserati Levante Trofeo (до 5 років, об`єм двигуна 3,0 л, бензин), який є аналогічним транспортному засобу позивачки, при цьому органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, не надають відомостей щодо їх комплектації, а тому, на думку апелянта, єдиним належним доказом є наявність у зазначеному Переліку автомобіля з відповідними характеристиками. Крім того, апелянт зазначає, що позивачка не зверталася до контролюючого органу із заявою про проведення звірки даних у порядку, передбаченому підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, натомість скористалася правом на судове оскарження. На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 29 червня 2023 року у справі № 520/342/21, від 04 квітня 2024 року у справі № 520/6531/19 та від 09 серпня 2022 року у справі № 819/1339/16.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивачка наголошує, що належний їй автомобіль відсутній у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, а його середньоринкова вартість за розрахунком на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України становить 1 027 552,26 грн, що є меншим за 375 розмірів мінімальної заробітної плати (2 250 000 грн); оподаткування транспортним податком за аналогією Податковий кодекс України не передбачає.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
За підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 цього Кодексу об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року цей орган розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік відповідних легкових автомобілів із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна та типу пального.
Наведене свідчить, що обов`язок визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає виключно на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, тоді як межі повноважень контролюючого органу обмежуються прийняттям податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті цього органу інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування.
У постанові від 26 червня 2025 року у справі № 520/3435/21 Верховний Суд зазначив: "межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року".
Колегія суддів встановила, що належний позивачці автомобіль марки Maserati, моделі Levante, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2979 куб. см, тип пального - бензин, у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, відсутній. Більше того, середньоринкова вартість цього автомобіля за розрахунком, здійсненим на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України, становить 1 027 552,26 грн, що є меншим за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року (2 250 000 грн). А отже, належний позивачці автомобіль не відповідає вартісному критерію об`єкта оподаткування і не є об`єктом транспортного податку у 2021 році.
Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду. У постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 380/22930/21 Верховний Суд, дослідивши перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році, виснував, що належний платнику транспортний засіб, відсутній у такому переліку, не є об`єктом оподаткування транспортним податком, а тому у контролюючого органу відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення щодо такого транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги про наявність у Переліку аналогічного автомобіля Maserati Levante Trofeo колегія суддів відхиляє. Податковий кодекс України не передбачає визначення об`єкта оподаткування транспортним податком за аналогією; перелік містить вичерпні характеристики автомобілів - об`єктів оподаткування (марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального), а автомобіль Maserati Levante Trofeo та належний позивачці автомобіль Maserati Levante є різними за моделлю. Відповідно до пункту 5 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються, зокрема, марка, модель, тип та робочий об`єм двигуна, потужність двигуна, тип коробки переключення передач, рік випуску і комплектація. Окрім того, абзацом другим пункту 13 цієї Методики передбачено, що у разі відсутності на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Міністерство за зверненням податкового органу та/або власника визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. А отже, у разі переконання контролюючого органу про відповідність автомобіля позивачки ознакам об`єкта оподаткування належним способом дій було звернення до Міністерства економіки України для визначення середньоринкової вартості автомобіля та доповнення Переліку, а не самостійне ототожнення автомобіля позивачки з іншою моделлю. Таких дій контролюючий орган не вчинив.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про незвернення позивачки за проведенням звірки даних. Звернення до контролюючого органу із заявою про проведення звірки даних у порядку підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України є правом, а не обов`язком фізичної особи - платника податку, і не є передумовою реалізації права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 56 Податкового кодексу України. Цей висновок прямо випливає з постанови Верховного Суду від 09 серпня 2022 року у справі № 819/1339/16, на яку посилається сам апелянт, де Верховний Суд зазначив: "звернення до податкового органу із заявою в порядку, передбаченому підпунктом 267.6.10 пункту 276.6 статті 267 ПК України є правом, а не обов`язком фізичної особи-платника податків. Поряд з цим контролюючий орган не уповноважений перевіряти та ставити під сумнів отриману від Мінекономрозвитку інформацію щодо середньоринкової вартості автомобілів". Більше того, за наслідками розгляду зазначеної справи Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу платника податку та скасував податкове повідомлення-рішення.
Механізм звірки даних застосовується у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та підтвердженими платником на підставі оригіналів документів фактичними даними, що впливають на середньоринкову вартість автомобіля або на віднесення його до об`єкта оподаткування. У цій справі спору щодо фактичних характеристик автомобіля позивачки немає - його марку, модель, рік випуску та об`єм двигуна сторони не оспорюють; спір зводиться до правового питання про наявність автомобіля у Переліку, що встановлюється безпосереднім зіставленням загальнодоступних відомостей. Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 29 червня 2023 року у справі № 520/342/21 та від 04 квітня 2024 року у справі № 520/6531/19 є безпідставними, оскільки ці справи стосуються податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та розбіжностей у характеристиках об`єктів нерухомості, а не транспортного податку. Таким чином, викладені у них висновки до спірних правовідносин не застосовні.
Доводи апеляційної скарги про неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи не знайшли свого підтвердження. Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для справи, дослідив наявні докази та надав їм належну правову оцінку, а незгода апелянта з висновками суду не свідчить про порушення вимог частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Належних і допустимих доказів того, що належний позивачці автомобіль включено до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, контролюючий орган не надав.
Таким чином, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, дав правильну правову оцінку спірним правовідносинам і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)
Оригінал: reyestr.court.gov.ua