Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №640/8253/21
Суддя: Парінов Андрій Борисович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/8253/21 Суддя (судді) першої інстанції: Біленський О.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Кравченко Є.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ БК" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ БК" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних № 2380599/41652909 від 05 лютого 2021 року (щодо податкової накладної № 1 від 10 липня 2020 року), № 2380600/41652909 від 05 лютого 2021 року (щодо податкової накладної № 2 від 10 липня 2020 року) та № 2380601/41652909 від 05 лютого 2021 року (щодо податкової накладної № 3 від 29 липня 2020 року), а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позову Товариство зазначило, що склало та подало на реєстрацію податкові накладні за наслідками виконання робіт на користь ТОВ "ІНВЕСТБУД ГАРАНТ" і отримання оплати; реєстрацію податкових накладних зупинено, а на пропозицію контролюючого органу Товариство подало пояснення і копії документів, проте комісія відмовила в реєстрації, не зазначивши, яких саме документів бракує. На переконання позивача, оскаржувані рішення не відповідають критеріям обґрунтованості.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано вказані рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних; Державну податкову службу України зобов`язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 10 липня 2020 року, № 2 від 10 липня 2020 року та № 3 від 29 липня 2020 року датою набрання рішенням суду законної сили; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані рішення комісії не містять чіткої підстави прийняття, оскільки в них не зазначено вичерпного переліку документів і не вказано, яких саме документів бракує для реєстрації; форма рішення, передбачена додатком до Порядку № 520, вимагає підкреслення ненаданих документів, проте комісія навела лише загальний перелік без підкреслення. Суд установив, що позивач подав комісії пояснення і первинні документи, а контролюючий орган не довів дефекту їх форми, змісту чи походження.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю. На обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що, по-перше, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а реальність господарських операцій позивача не підтверджена належними первинними документами, з посиланням на постанови Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 826/5743/14 та інші; по-друге, суд першої інстанції порушив принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, оскільки досліджував документи, що не подавалися на розгляд комісії; по-третє, зобов`язання зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ БК" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що контролюючий орган не навів чіткого переліку необхідних документів; що на стадії реєстрації податкової накладної реальність господарської операції не оцінюється; що постанови, на які посилається апелянт, ухвалені у справах про скасування податкових повідомлень-рішень за наслідками податкових перевірок і стосуються інших правовідносин; що апелянт не зазначає, які саме документи подані лише до суду, але не комісії; а за встановленої відсутності підстав для зупинення реєстрації в органу залишається єдиний правомірний варіант поведінки – реєстрація податкових накладних.
Колегія суддів, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що Товариство є платником податку на додану вартість і на виконання договору підряду № 2201-01-СБК від 22 січня 2020 року, укладеного з ТОВ "ІНВЕСТБУД ГАРАНТ", виконало роботи з модернізації систем кондиціонування, теплопостачання, вентиляції, опалення, водопостачання та каналізації. За наслідками отримання оплати 10 липня 2020 року (900 000 грн і 1 500 000 грн) та 29 липня 2020 року (46 890,68 грн) Товариство склало і подало на реєстрацію податкові накладні № 1, № 2 і № 3. Реєстрацію цих податкових накладних зупинено з підстави відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На пропозицію контролюючого органу Товариство 02 лютого 2021 року подало пояснення і копії документів. Рішеннями комісії від 05 лютого 2021 року в реєстрації податкових накладних відмовлено; єдиною підставою відмови зазначено ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, а механізм прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації – Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації зазначаються критерій ризиковості з розрахованим показником і пропозиція щодо надання платником пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію або відмову в реєстрації. Водночас законодавством не встановлено вичерпного переліку документів, які платник зобов`язаний подати залежно від підстави зупинення реєстрації; тому контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості та навести в розрізі цього критерію перелік документів, надання яких уможливить реєстрацію податкової накладної.
Загальними вимогами до акта індивідуальної дії є його обґрунтованість і вмотивованість. У постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 140/6679/22 Верховний Суд зазначив: "Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття". У тій самій постанові Верховний Суд указав, що посилання на ненадання платником копій документів як підставу відмови за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів і без доведення комісією того, що подані платником документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності інформації, свідчить про наявність підстав для скасування рішення про відмову.
У цій справі оскаржувані рішення комісії містять лише дослівний загальний перелік документів, передбачений пунктом 5 Порядку № 520 і формою рішення (додатком до цього Порядку), без підкреслення та без зазначення, яких саме документів бракує. За таких умов платник позбавлений можливості усунути недолік, а самі рішення породжують стан правової невизначеності. А отже, висновок суду першої інстанції про невідповідність оскаржуваних рішень вимогам обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії та про їх протиправність є правильним.
Довід апеляційної скарги про непідтвердженість реальності господарських операцій колегія суддів відхиляє. Предметом цього спору є виключно правильність і правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність господарських операцій між позивачем і його контрагентом. У постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24 Верховний Суд зазначив: "приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків…". На стадії реєстрації проводиться моніторинг лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Таким чином, посилання апелянта на постанови Верховного Суду у справі № 826/5743/14 та інших, ухвалені у спорах про скасування податкових повідомлень-рішень за наслідками податкових перевірок, ґрунтуються на інших фактичних обставинах і до спірних правовідносин незастосовні; до того ж формальне відтворення тексту постанов Верховного Суду стосовно оцінки окремого аргументу, зробленої з огляду на обставини іншої справи, не свідчить про неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норми права.
Довід про порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи також відхиляється. Як установлено судом першої інстанції, Товариство подало пояснення і копії документів саме комісії регіонального рівня. При цьому апелянт не зазначив, які конкретно документи, на його переконання, були подані лише до суду і не подавалися комісії. Окрім того, протиправність оскаржуваних рішень зумовлена не обсягом поданих платником документів, а тим, що комісія не зазначила, яких документів бракує, – а цей недолік від повноти поданого платником комплекту не залежить.
Безпідставним є й довід про втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. За встановленої судом протиправності рішень про відмову та за відсутності законодавчо закріплених перешкод для реєстрації належним і ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні. У постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24 Верховний Суд зазначив: "Враховуючи встановлену судами протиправність прийнятих відповідачем-1 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для їх реєстрації, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні…". За таких умов у контролюючого органу відсутній інший правомірний варіант поведінки, ніж реєстрація, а тому зобов`язання її здійснити дискреції органу не підміняє. Обравши способом захисту реєстрацію податкових накладних датою набрання рішенням суду законної сили (пункти 19, 20 Порядку № 1246), суд першої інстанції діяв у межах наданих йому повноважень; цей спосіб забезпечує відновлення порушеного права і прав апелянта не порушує.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача. Контролюючий орган цього обов`язку не виконав: він не довів ні наявності підстав для відмови в реєстрації, ні дефекту форми, змісту чи походження поданих платником документів. Те, що форма рішення комісії не вимагає докладної конкретизації, обов`язку доказування не скасовує.
Таким чином, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, дав правильну правову оцінку спірним правовідносинам і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві – залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
Є.Д. Кравченко
(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)
Оригінал: reyestr.court.gov.ua