Окрема думка від 15 вересня 2026 р. у справі №420/8255/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

16 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8255/23

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», а саме:

- визнано протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 року, за період з 11 березня 2022 року до 31 травня 2022 року, у розмірі 30000,00 грн щомісячно;

- зобов`язано нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі, передбаченому постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 року, за період з 11 березня 2022 року до 31 травня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

При цьому, 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, у справі № 420/8255/23, в частині покладеного на відповідача зобов`язання, шляхом стягнення з відповідача додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, в сумі 47653,33 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, шляхом стягнення з Державної установи «Одеської виправної колонія (№14)» на користь ОСОБА_1 нарахованої додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 року, в сумі 47653,33 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року задоволено апеляційну скаргу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі № 420/8255/23.

В свою чергу, керуючись наданим ч. 3 ст. 34 КАС України правом, я викладаю свою незгоду з висновками щодо застосування норм процесуального права, викладеними в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року, у формі даної окремої думки.

Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В даному випадку, як встановлено колегією суддів у даній справі, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року набрало законної сили 05 лютого 2024 року.

На виконання вказаного рішення суду ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» здійснила позивачу розрахунок належної до виплати додаткової винагороди, згідно Постанови КМУ № 168, розмір якої склав 47653,33 грн.

Наразі вказана сума залишається невиплаченою. Спір між сторонами щодо розміру заборгованості також відсутній.

Між тим, з аналізу вищевикладених норм процесуального права вбачається, що тривале невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема щодо перерахунку будь-яких виплат з підстав відсутності бюджетних асигнувань, може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання судового рішення, а як наслідок є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення на стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В свою чергу, враховуючи факт невиконання судового рішення у даній справі з лютого 2024 року, відсутність будь-яких чітких пояснень з боку суб`єкта владних повноважень щодо строків виконання судового рішення у майбутньому, я вважаю вірним висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви позивача та зміни порядку і способу виконання судового рішення у даній справі на стягнення з такого суб`єкта владних повноважень належних позивачу виплат, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень бюджетних асигнувань для виконання рішення суду у даній справі очевидно ускладнює його виконання.

При цьому, можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення за вказаних обставин прямо узгоджуються з нормами КАС України та є доцільною у межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, вважаю, що колегія суддів за наслідком розгляду даної справи мала залишити апеляційну скаргу ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року - без змін.

Суддя О.В. Яковлєв