Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №638/21900/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/21900/26

Провадження № 3/638/4237/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Штих Т. В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Військової служби правопорядку про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4200 від 27.06.2026 – старшому лейтенанту ОСОБА_1 27.06.2026 в н.п. Печеніги Чугуївського району було доведено наказ командира здійснити висування для виставлення інженерного обладнання на перехресті доріг. В той час ОСОБА_1 відмовився виконувати наказ, аргументуючи відмову незадовільним станом здоров`я.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Положеннями частини першої ст. 172-10 КУпАП передбачена відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-10 КУпАП, складає відкрита відмова виконати наказ командира (начальника) непокора, що передбачає наявність заяви (усної чи письмової) підлеглого про його небажання виконувати наказ, або інше демонстративне його невиконання, яке може супроводжуватись будь-якими репліками чи здійснюватися мовчки. Правопорушення вважається закінченим, залежно від форми його вчинення, з моменту відмови виконати наказ начальника або з моменту його фактичного невиконання.

Суб`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-10 КУпАП є: військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти (дві останні категорії суб`єктами цих проступків можуть стати під час проходження ними зборів).

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 9 розділу І частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі по тексту Статут) військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 11 розділу І частини І Статуту встановлює загальні обов`язки військовослужбовців. Відповідно до п. 3 ст. 11 розділу І частини І Статуту на військовослужбовців покладається обов`язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати прапор своєї частини.

Згідно ст. 16 розділу І частини І Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 28 розділу І частини І Статуту встановлено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України. Відповідно до ст. 30 розділу І частини І Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків відання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Стаття 35 розділу І частини І Статуту встановлює, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до ст. 37 розділу І частини І Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Статтею 26 розділу І частини І Статуту встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4200 від 27.06.2026, протоколом про адміністративне затримання серії ДНХ № 1693 від 27.06.2026, копією посвідчення офіцера ОСОБА_1 , витяги з наказів про зарахування на службу ОСОБА_1 , службову та медичну характеристики на ОСОБА_1 , Довідкою ВЛК № 2025-1007-0828-3597-0 від 07.10.2025 та інші докази додані до протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 12, 13 ст. 5 Закону України про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

В суді встановлено, що в діях ОСОБА_1 формально вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, жодних доказів, які б могли спростувати факту відмови останнім від виконання законних вимог командира, не долучено до матеріалів справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 172-10, 283, 284 КУпАП, суддя,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 1 ст. 172-10 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

На підставі ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 діб з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т. В. Штих