Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №400/4660/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4660/24

Головуючий першої інстанції: Мельник О.М

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв

Повний текст судового рішення складений: 16.01.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джит Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про «визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

17.05.2024 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ) «Джит Транс» звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 21.03.2024 №ПШ057848, від 18.04.2024 №ПШ057346, від 25.04.2024 №ПШ057370 про застосування адміністративно-господарських штрафів у розмірі 17000грн. відповідно кожною постановою, за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач прийняв протиправні постанови щодо порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, визначеного абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки висновки про те, що ТОВ «Джит Транс» виступало перевізником ґрунтуються лише на відомостях зі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та товаро-транспортних накладних, що на думку позивача, є недостатнім, оскільки не з`ясованим залишилось питання щодо використання транспортних засобів на підставі інших документів. Позивач також зазначає про відсутність складу господарського правопорушення при прийнятті оскаржуваних постанов. Зокрема, щодо постанови від 18.04.2024 №ПШ057346 (у водія відсутнє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) зазначає, що, на момент здійснення перевірки, у водія було наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; стосовно постанови від 25.04.2024 №ПШ057370 (у водія відсутні заповнені тахокарти в кількості, що передбачено законодавством, відсутній бланк підтвердження діяльності водія) вказує про те, що в акті перевірки не зазначено якої саме кількості тахокарт не було та за які дати, що свідчить про неконкретизованість виявленого порушення. Окрім наведеного, у позові товариство посилається на порушення процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки відповідач не забезпечив повідомлення позивача про розгляд справи у належний спосіб, що є самостійною підставою для скасування постанов.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано постанови відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті: №ПШ057370 від 25.04.2024 про застосування до ТОВ «Джит Транс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000грн., №ПШ057848 від 21.03.2024 про застосування до ТОВ «Джит Транс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000грн.; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

При вирішені справи, надаючи правову оцінку обставинам щодо визначення автомобільного перевізника, до якого можливе застосування санкцій, визначених абз.3 ч.1 ст.60 Закону України №2344-III, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення особи перевізника за одним лише написом в товарно-транспортній накладній не може вважатись належним з`ясуванням суб`єкта перевезення. Такі висновки суду обґрунтовані тим, що тягачі марки д/н НОМЕР_1 (постанова від 21.03.2024) та RENAULT д/н НОМЕР_2 (постанова від 25.04.2024) не належали позивачу на праві власності згідно свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів, та товариство заперечувало своє відношення до перевезень на вказаних транспортних засобах, не зважаючи на те, що товарно-транспортні накладні містять такі відомості. Разом з тим, зауважено, що відповідачем не підтверджено обставин того, що водії, які здійснювали перевезення вантажу на зазначених транспортних засобах, перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Джит Транс». З цих підстав, суд вважав протиправними та скасував постанови від 21.03.2024 №ПШ057848 та від 25.04.2024 №ПШ057370. Разом з тим, будуючи свої висновки на аналогічних міркуваннях щодо постанови від 18.04.2024 №ПШ057346, суд першої інстанції дійшов висновку, що вона винесена правомірно, оскільки транспортний засіб тягач марки DAF д/н НОМЕР_3 належить на праві власності ТОВ «Джит Транс», яке вказано також і автомобільним перевізником в товарно-транспортній накладній. До того ж, стосовно порушення, визначеного в акті перевірки від 14.03.2024 №042585, на підставі якого у подальшому було прийнято постанову від 18.04.2024 №ПШ057346, суд зауважив, що під час перевірки було встановлено відсутність у водія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що не заперечувалось та, навпаки, підтверджено самим водієм в акті перевірки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішені справи вимог законодавства, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено щодо правомірності прийнятих постанов від 21.03.2024 №ПШ057848 та від 25.04.2024 №ПШ057370, оскільки перевізник не забезпечив водіїв документами, визначеними ст.48 Закону України №2344-III. На момент здійснення перевірки: у водія транспортного засобу марки RENAULT д/н НОМЕР_1 (постанова від 21.03.2024) був відсутній діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу; у водія транспортного засобу марки RENAULT д/н НОМЕР_2 (постанова від 25.04.2024) відсутні заповнені тахокарти в кількості, що передбачено законодавством, відсутній бланк підтвердження діяльності водія. Також, відповідач зазначає, що відповідальність за вказані порушення покладено саме на позивача, оскільки під час здійснення перевірки, водіями було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, відповідно до яких перевізник - ТОВ «Джит Транс». Окрім зазначеного, відповідач також наголошує на тому, що позивач мав можливість бути присутнім на розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки завчасно був повідомлений про такий розгляд , однак не скористався таким правом.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2024 о 15:08 на а/д Н-16 «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань» 39км+800м., посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки RENAULT (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки KRONE SDP 27 (державний номерний знак НОМЕР_4 ), під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №054336 від 19.02.2024. /а.с.24з.б./

В акті від 19.02.2024 зазначено, що перевізник не забезпечив водія документами, визначеними ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія відсутній діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

21.03.2024 відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі акту №054336 від 19.02.2024, винесено постанову №ПШ 057848 про застосування до ТОВ «Джит Транс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000грн. /а.с.24/

14.03.2024 о 12:25 на а/д Н-10 «Стрій-Чернівці» посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF (державний номерний знак НОМЕР_3 ) з напівпричепом марки KRONE SDP 27 (державний номерний знак НОМЕР_5 ), під керуванням водія ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №042585 від 14.03.2024. /а.с.17з.б./

В акті від 14.03.2024 зазначено, що перевізник не забезпечив водія документами, визначеними ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія відсутнє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

18.04.2024 відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі акту №042585 від 14.03.2024, винесено постанову №ПШ 057346 про застосування до ТОВ «Джит Транс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000грн. /а.с.17/

22.03.2024 о 12:25 на а/д Н-14 в с.Капустине, Миколаївська області посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки RENAULT (державний номерний знак НОМЕР_2 ) з напівпричепом марки SCHWARZMULLER (державний номерний знак НОМЕР_6 ), під керуванням водія ОСОБА_3 , за результатами якої складено акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №015665 від 22.03.2024. /а.с.82/

В акті від 22.03.2024 зазначено, що перевізник не забезпечив водія документами, визначеними ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія відсутні заповнені тахокарти в кількості, що передбачено законодавством, відсутній бланк підтвердження діяльності водія, чим порушено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

25.04.2024 відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі акту №015665 від 22.03.2024, винесено постанову №ПШ 057370 про застосування до ТОВ «Джит Транс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000грн. /а.с.21/

Не погоджуючись з вказаними постановами, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, тому перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості позовних вимог, виходячи з наступного.

Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (надалі - Закон України №2344-III) врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп.1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) №1567 від 08.11.2006 року (надалі Порядок - №1567) визначено процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, зокрема, щодо наявності визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п.п.20-30 Порядку№1567.

Статтею 48 Закону України №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень ст.48 Закону України №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2024 на а/д Н-16 «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань» 39км+800м., за результатом проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки RENAULT (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки KRONE SDP27 (д.н.з. НОМЕР_4 ), під керуванням водія ОСОБА_1 , складено акт №054336 від 19.02.2024, в якому вказано, що на момент перевірки у водія відсутній діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». /а.с.24з.б./

Також, 22.03.2024 на а/д Н-14 в с.Капустине, Миколаївська обл., за результатом проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки RENAULT (д.н.з. НОМЕР_2 ) з напівпричепом марки SCHWARZMULLER (д.н.з. НОМЕР_6 ), під керуванням водія ОСОБА_3 , складено акт №015665 від 22.03.2024, в якому зазначено, що на момент перевірки у водія відсутні заповнені тахокарти в кількості, що передбачено законодавством, відсутній бланк підтвердження діяльності водія, чим порушено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». /а.с.82/

Слід зазначити, що Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (надалі - Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 №340 (надалі - Положення №340).

Вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5т. повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (п.6.1. Положення №340).

За приписами п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно п.3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Таким чином, згідно із вимогами п.6.1 Положення №340 вантажний автомобіль, яким виконуються перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.

Згідно з вимогами ст.48 Закону України Закону України №2344-III для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених безпосередньо ст.48 цього закону, обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР, або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР п.1.4 Інструкції №385).

У зв`язку з тим, що тахокарти та роздрукування даних роботи тахографа (у разі оснащення транспортного засобу цифровим тахографом) є носієм інформації про дотримання водіями режиму праці та відпочинку, їх відсутність під час державного контролю є свідченням порушення режиму праці та відпочинку водіями колісних транспортних засобів.

На підставі наведеного, оскільки на момент проведення перевірки, у водія транспортного засобу марки RENAULT (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 був відсутній діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а у водія транспортного засобу марки RENAULT (д.н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 - заповнені тахокарти в кількості, що передбачена ЄУТР, наявні підстави вважати про допущення перевізником порушення, визначеного абз.3 ч.1 ст.60 Закону України №2344-III.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції стосовно того, що під час проведення перевірки інспектор не встановив у якій кількості та за які дні у водія ОСОБА_3 були відсутні тахокарти до аналогового тахографу, що свідчить про відсутність будь-якого складу правопорушення, є необґрунтованими, оскільки не спростованим залишається той факт, що водієм взагалі не надано до перевірки будь-яких заповнених тахокарт або бланку підтвердження діяльності (у разі нездійснення водієм у певні дні перевезення вантажу).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.60 Закону України №2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

Спірним питанням в даній справі є встановлення обставин того, чи є ТОВ «Джит Транс» автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України №2344-III та, відповідно суб`єктом, на якого покладається відповідальність за недотримання вимог ст.48 цього Закону України в частині відсутності при перевезенні вантажу документів, передбачених Інструкцією №385.

В розумінні вимог ст.1 Закону України №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з розділом 1 Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

У постанові від 19.10.2023 у справі №640/27759/21 Верховний Суд зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Сторонами у справі не заперечується, що під час перевірки, посадовим особам відповідача водіями надано товарно-транспортні накладні від 19.02.2024 №022 /а.с.26/ та від 22.03.2024 №2 /а.с.22/, в яких зазначено автомобільного перевізника ТОВ «Джит Транс».

Разом з тим, при вирішенні справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно врахував відомості щодо особи автомобільного перевізника із зазначених товарно-транспортних накладних, посилаючись на те, що ТОВ «Джит Транс» не є власником транспортних засобів марки RENAULT (д.н.з. НОМЕР_1 ), RENAULT (д.н.з. НОМЕР_2 ), при цьому заперечує відношення до перевезення вантажів, а також з огляду на те, що відповідачем не доведено обставин того, що водії ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) які здійснювали перевезення вантажу на вказаних ТЗ, перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Джит Транс».

Слід зазначити, що у постанові від 22.02.2023 у справі №240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб`єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена ст.60 Закону України №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10.10.2024 у справі №420/15732/22, від 12.10.2023 у справі №280/3520/22.

Таким чином, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо того, що ТОВ «Джит Транс» не є власником транспортних засобів марки, а тому не може бути перевізником у спірних правовідносинах.

Надалі, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №240/10400/23 зазначено, що за відсутності інших документів, які спростовують інформацію зазначену в ТТН про автомобільного перевізника, встановлення особи перевізника здійснюється відповідно до вказаних в ТТН відомостей щодо такої особи, які є обов`язковими при її оформленні.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що контролюючим органом, при накладенні на позивача адміністративно-господарських штрафів, не з`ясовано у власників транспортних засобів, які особи використовували транспортні засоби під час перевезення вантажу та у замовника перевезення, з ким укладалися договори на перевезення вантажів.

З такими висновками не можна погодитись, оскільки, як зазначалось вище, до уваги слід приймати документи, що надаються під час здійснення перевірки транспортного засобу безпосередньо на місці, та під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В контексті зазначеного, заслуговують на увагу також висновки Верховного Суду у постанові від 22.02.2023 у справі №240/22448/20, де суд вказав, що під час контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до ст.60 Закону №2344-III) накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки (додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Колегія суддів погоджується з позицією відповідача стосовно того, що позивач не скористався своїм правом прибути на розгляд справи 21.03.2024 та 25.04.2024, враховуючи, що був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, що не спростовано ним (позивачем) під час розгляду справи.

Тому, необхідно зауважити, що інших доказів стосовно того, що ТОВ «Джит Транс» є перевізником вантажу на транспортних засобах, що перевірялись органом Укртансбезпеки 19.02.2024 та 22.03.2024, окрім товарно-транспортних накладних від 19.02.2024 №022 та від 22.03.2024 №2, матеріали справи не містять.

Таким чином, в даному випадку, у розумінні абз.1 ч.1 ст.60 Закону України №2344-IIІ, ТОВ «Джит Транс» є автомобільним перевізником, до якого застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому, відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті правомірно прийнято постанови від 21.03.2024 №ПШ 057848 та від 25.04.2024 №ПШ 057370 про застосування до ТОВ «Джит Транс» адміністративно-господарських штрафів у розмірі 17000грн. відповідно кожною постановою.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Джит Транс» про визнання протиправними та скасування постанов відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.03.2024 №ПШ057848 та від 25.04.2024 №ПШ057370.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв