Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №638/14808/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №638/14808/26

Суддя: Смирнов В. А.

Справа № 638/14808/26

Провадження № 2/638/9617/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участі секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 383,00 гривень. Також просить стягнути судові витрати.

На обґрунтування позову вказав, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за договором позики № 73942124, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01 липня 2026 року витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію.

08.07.2026 від відповідачки через її представника надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила частково задовольнити позовні вимоги, визнавши заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 783,00 грн, а в іншій частині позову відмовити.

На обґрунтування відзиву вказала, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджений належними доказами, нарахована комісія в розмірі 3 600 грн є неправомірною, а залишок заборгованості за тілом кредиту з урахуванням сплачених нею коштів становить 11 783 грн. Також зазначила, що на неї поширюються пільги як на дружину військовослужбовця, та заперечувала проти розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

13.07.2026 надійшла відповідь на відзив, у якій представника позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідь на відзив мотивована тим, що факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується довідкою АТ «ТАСКОМБАНК», листом первісного кредитора та здійсненими відповідачем платежами на загальну суму 12 217,00 грн. Вказала, що відповідачем не надано доказів на спростування факту отримання кредитних коштів та розміру заборгованості, а заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, обґрунтованими та співмірними.

13.07.2026 на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надана витребувана інформація.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

У судове засідання відповідачка та її представник не з`явилися. Представник просив розгляд справи здійснювати у відсутність відповідача та його представника.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладити договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73942124 від 01.01.2025 (далі - договір), відповідно до якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Відповідно до п.п. 2.2-2.5 Договору, порядок та умови кредиту: сума кредиту: 24000,00 грн (двадцять чотири тисячі гривень нуль копійок). Строк кредитування/Строк договору 30 днів. Процентна ставка/день 0,250% (фіксована). Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 3600,00 грн.). Дата надання Кредиту - 01.01.2025. Дата повернення Кредиту (останній день) - 30.01.2025. Денна процентна ставка/день, % - 0,750 %. Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною), %/день - 4,00%. Пеня, %/ день - 4,00 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 1186,17 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту, у грн. - 29400,00. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У випадку укладення додаткової угоди про зміну строку (визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору) або Суми кредиту (визначеної п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору), розрахунок денної процентної ставки здійснюється станом на день внесення таких змін до Договору. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 5400,00 грн.) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 24000,00 грн.) / (строк дії договору: 30 днів) ? 100% = 0,750% відсотків в день. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором. Пункттом 6.2. договору передбачено, що за надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору. Розмір Комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті Позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе Кредитодавець під час розгляду Заявки та надання Кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої Заявки та укладення Договору. Послуга для Позичальника полягає в аналізі Заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання Кредиту. Згідно п . 6.10. договору Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути Кредит. У разі дострокового повернення Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю усі проценти за користування Кредитом за період фактичного користування Кредитом та Комісію за надання кредиту. У випадку часткового дострокового повернення Кредиту у першу чергу сплачуються всі проценти за користування Кредитом за період фактичного користування Кредитом та Комісія за надання кредиту, залишок суми підлягає зарахуванню в рахунок погашення основної суми боргу. У випадку повного дострокового повернення Кредиту шляхом внесення повної суми заборгованості за Договором сплачуються всі проценти за користування Кредитом за період фактичного користування Кредитом, Комісія за надання кредиту, а також основна сума боргу. При цьому нарахування Процентів проводиться за період фактичного користування Кредитом, в тому числі за день повернення Кредиту.

У п. 12 Договору зазначені реквізити сторін договору, зокрема відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Паспорт: № НОМЕР_2 , НОМЕР_7, 13.11.2020, Адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_4 .

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про перерахунок коштів № 033313f8-27c6-4478-9541-6e1c94734e51 від 01.01.2025 17:27:33, згідно з даними якої 01.01.2025 на номер платіжної картки НОМЕР_5 перераховано 24 000,00 грн.

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк», останнім повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 .

До зазначеного листа долучений рух коштів по картці за період з 01.01.2025 - 04.01.2025 по рахунку: НОМЕР_6 (картка № НОМЕР_5 ), з якої вбачається, що на рахунок відповідача перераховані грошові кошти у розмірі 24 000 грн.

25.02.2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (фактор) уклали договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 Договору факторингу Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін у порядку, визначеному цим Договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО», с невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Згідно з Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579948646.1 від 23.04.2026 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перерахувало на рахунок ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» грошові кошти у розмірі 456704.20 грн. Призначення платежу: Часткова оплата за договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 р. згідно з Реєстром прав вимог №4 від 22 квітня 2026 р. без ПДВ.

Відповідно до Реєстру прав вимог №4 від 22.04.2026 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 73942124 від 01.01.2025 у загальному розмірі 15 383,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 73942124 від 01.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.04.2026 становить 15 383,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписала договір № 73942124 від 01.01.2025 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 24464, що відповідає положенням статей 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", статей 207, 626, 639 ЦК України. Такими діями відповідач підтвердила свою згоду на укладення договору і погодилася з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочину, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Крім того, стороною відповідача не заперечуються факт укладення кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що кредитор за кредитним договором виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 73942124 від 01.01.2025, відповідно до договору факторингу № 25/02/26 , а тому з дати відступлення прав вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» стало кредитором за вказаним кредитним договором.

З розрахунку заборгованості за договором № 73942124 від 01.01.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.04.2026 становить 15 383,00 грн.

Відповідно до умов договору строни погодили, що, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 3600,00 грн.). Пункттом 6.2. договору передбачено, що за надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору. Розмір Комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті Позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе Кредитодавець під час розгляду Заявки та надання Кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої Заявки та укладення Договору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що з платежу в розмірі 7 000 грн, здійсненого 28.01.2025, грошові кошти в розмірі 3 600 грн зараховані в рахунок погашення комісії за надання кредиту, а 3 400 грн у рахунок погашення основної суми кредиту. Платежі в розмірі 5 000 грн та 217 грн зараховані в рахунок погашення основної суми кредиту. Таким чином, відповідачкою погашено 8 617 грн основної суми кредиту, у зв`язку з чим залишок заборгованості за кредитом становить 15 383 грн. Вимога про стягнення комісії позивачем не заявлена, оскільки така комісія сплачена відповідачкою в повному обсязі.

Отже, доводи відповідачки щодо неправомірності комісії та необхідності зарахування сплачених 3 600,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту суд вважає необґрунтованими.

Суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом відповідачці не нараховувалися, штрафні санкції та пеня до стягнення не заявлені, а предметом позову є стягнення заборгованості за основною сумою кредиту, на яку положення зазначеної норми не поширюються. Крім того, стороною відповідача суду не надано доказів того що її чоловік має статус військовослужбовця.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування, однак в порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленої позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за договором.

Суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 383,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 4 500 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір № 25-08/25 про надання правової допомоги від 25.08.2025, укладений між ТОВ «Фінпром маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна»;

- витяг з акту №10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 25.08.2025;

- акт приймання справ-передачі справ на надання правової допомоги;

- платіжна інструкція кредитного переказу коштів №579946019.1 від 25.03.2026.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмета спору. При цьому справа, що розглядається, не є складною, оскільки її предметом є стягнення кредитної заборгованості, що не потребувало формування складної правової позиції. З огляду на викладене, а також враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 3 000 грн.

Враховуючи викладене та те, що позовні вимоги повністю задоволені, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) заборгованість за договором № 73942124 від 01.01.2025 в сумі 15 383 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя В.А. Смирнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua