Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №420/13971/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13971/25

Перша інстанція суддя Пекний А.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до Військової частини НОМЕР_1 , а саме:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01 грудня 2015 року по 13 квітня 2025 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 13 квітня 2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 360/4801/20;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01 грудня 2015 року по 13 квітня 2025 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 13 квітня 2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 360/4801/20.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що спірні правовідносини щодо виплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів вже вирішено за наслідком розгляду адміністративної справи № 420/15427/25, а як наслідок судом першої інстанції помилково задоволено позов у даній справі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 15 листопада 2013 року по 21 вересня 2018 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу від 21 вересня 2018 року №219 позивача звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту. При цьому, при звільненні з військової служби позивачу було виплачено грошове забезпечення не у повному обсязі.

При цьому, 13 серпня 2020 року позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням виплатити всю наявну заборгованість, на що відповідач відмовив.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі №420/14304/23 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4101,55 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року включно, відповідно до абз. 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

В свою чергу, 07 березня 2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного сулу від 12 січня 2024 року у справі №420/14304/23 відповідачем виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4101,55 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року у загальній сумі 27068,18 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі №360/4801/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця - січень 2008 року, та в період з 01 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року, виходячи з базового місяця - березень 2018 року.

На виконання вказаного рішення Луганського окружного адміністративного суду 10 червня 2021 року відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця - січень 2016 року, у загальній сумі 4435,66 грн.

Крім того, 13 квітня 2025 року на виконання вказаного рішення Луганського окружного адміністративного суду відповідачем виплачено позивачу першу частину індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 41862,50 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання спірної компенсації, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”, під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

При цьому, згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, у справі № 360/4801/20, Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, розміром 80 201,23 грн.

Зазначена сума виплачена позивачу двома частинами, а саме: 41 862,50 грн виплачено 13 квітня 2025 року; 38 338,73 грн виплачено 15 травня 2025 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення розміром 41 862,50 грн, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у даній справі (№ 420/13971/25).

Крім того, вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення розміром 38 338,73 грн, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в адміністративній справі № 420/15427/25.

При цьому, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, у справі № 420/15427/25, задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з виходом за межі позовних вимог, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01 грудня 2015 року по 15 травня 2025 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, в загальній сумі 80 201,23 грн (на виконання судового рішення у справі № 360/4801/20), за період з 01 грудня 2015 року по 15 травня 2025 року, відповідно до ЗУ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Тобто, правомірність бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/4801/20, який тривав до 13 квітня 2025 року та до 15 травня 2025 року, вже перевірена постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, у справі № 420/15427/25.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, у справі № 420/15427/25, фактично вирішено спірні правовідносини між ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_1 , які є предметом спору у даній справі.

Вказані обставини існували на момент ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року, а як наслідок мали бути врахованими судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року та ухвалити у даній справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки права та інтереси позивача у спірних правовідносинах повністю захищено рішенням суду в адміністративній справі № 420/15427/25 та наразі у даній справі відсутній предмет спору.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими вимоги апелянта про необхідність скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року та закриття провадження в адміністративній справі № 420/13971/25 на підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки у справі № 420/15427/25 відсутні такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року, з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян