Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №420/28261/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28261/25

Суддя першої інстанції: Танцюра К.О.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 11.12.2024

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому за рахунок бюджетних асигнувань за КЕКВ бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 05.09.2016 по день фактичної виплати грошового забезпечення;

визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (за період з 01.03.2018 по 27.07.2019), військової частини НОМЕР_2 (за період з 03.04.2022 по 22.05.2024), ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (за період з 25.05.2024 по 07.06.2024) щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (за період з 01.03.2018 по 27.07.2019), військової частини НОМЕР_2 (за період з 03.04.2022 по 22.05.2024), ІНФОРМАЦІЯ_3 (за період з 25.05.2024 по 07.06.2024) здійснити йому перерахунок та доплату за рахунок бюджетних асигнувань за КЕКВ бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати грошового забезпечення;

зобов`язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 03.04.2022 по день фактичної виплати грошового забезпечення;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 25.05.2024 по день фактичної виплати грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 05.09.2016 по 27.07.2019 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 03.04.2022 по 22.05.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 , з 25.05.2024 по 07.06.2024 - у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Як вказує позивач, в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, військова частина НОМЕР_1 протиправно не нараховувала та не виплачувала йому поточну індексації грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 27.07.2019 із застосуванням базового місяця січень 2008. Також, позивач зазначає, що у періоди військової служби (з 01.03.2018 по 27.07.2019, 03.04.2022 по 22.05.2024, 25.05.2024 по 07.06.2024) йому протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення. На думку позивача, виплати спірних сум індексації має бути здійснена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44 від 15.01.2004. Крім того, враховуючи, що відповідачами не виплачено своєчасно у належному розмірі індексацію грошового забезпечення, позивач вважає, що у відповідності до положень Закону України №2050-ІІІ має право на отримання компенсації втрати частини доходу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.07.2019 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.07.2019 включно, відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 22.05.2024 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 22.05.2024 включно, відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2024 по 07.06.2024 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2024 по 07.06.2024 включно, відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум; в решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та однією з основних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. При цьому, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 05.09.2016 по 28.02.2018, оскільки за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою КМУ №1013) є січень 2008 року. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації різниці грошового забезпечення відповідно до приписів абз.4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за періоди 01.03.2018 по 27.07.2019, з 03.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 22.05.2024, 25.05.2024 по 07.06.2024, оскільки його грошове забезпечення у березні 2018 підвищилося на 437,83грн., сума індексації у березні 2018 становить 4463,15грн., а різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу склала 4025,32грн. Разом з тим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо виплати фіксованої індексації грошового забезпечення за 2023, посилаючись на п.3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2023 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким зупинено на 2023 дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Крім того, суд відмовив також у задоволенні позову в частині виплати спірних сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44 від 15.01.2004, а також виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, вказавши на передчасність таких вимог.

Також, під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме 29.09.2025, ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, яка полягала в конкретизації дій зобов`язального характеру стосовно вимог про виплату та нарахування йому індексації-різниці грошового забезпечення. Зокрема, позивач просив зобов`язати відповідачів нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини 4025,32грн. щомісячно із визначенням загальних сум, а саме: військову частину НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 по 27.07.2019 - 67911,04грн.; військову частину НОМЕР_2 за період з 03.04.2022 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 22.05.2024 – 44552,72грн.; ІНФОРМАЦІЯ_5 за період з 25.05.2024 по 07.06.2024 - 1848,18грн. /а.с.92-96/

За результатом розгляду вказаної заяви, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку про повернення її заявнику, оскільки заява подана з пропуском строку, визначеного ч.1 ст.47 КАС України, про що винесено ухвалу від 11.12.2025. /а.с.106-108/

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять: військова частина НОМЕР_1 - скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог; позивач - скасувати судове рішення в частині зобов`язальних дій та ухвалити нове у цій частині із визначенням розмірів сум індексації, що підлягають до виплати.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що не погоджується з ухвалою суду від 11.12.2025, якою було повернуто заяву про уточнення позовних вимог, оскільки така заява подана у місячний строк (29.09.2025), з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі від 25.08.2025, а саме через систему «Електронний суд» 28.08.2025. По суті спірних правовідносин, позивач зазначає, що, при вирішенні справи, суд першої інстанції не вказав у судовому рішенні конкретні суми індексації-різниці грошового забезпечення, на які він має право, що свідчить про неефективність обраного способу захисту порушеного права. За розрахунками позивача, виплата індексації грошового забезпечення має здійснюватись виходячи з фіксованої величини 4025,32грн. щомісячно, а загальні суми, що підлягають нарахуванню та виплаті відповідачами складають: військовою частиною НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 по 27.07.2019 - 67911,04грн.; військовою частиною НОМЕР_2 за період з 03.04.2022 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 22.05.2024 - 44552,72грн.; ІНФОРМАЦІЯ_5 за період з 25.05.2024 по 07.06.2024 - 1848,18грн.

В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця січень 2008, оскільки ретроспективне поширення дії п.5 Порядку № 1078 (в редакції постанови №1013) в частині визначення індексу споживчих цін за 1 або 100% (фактично базового місяця) із прив`язкою до встановлення посадових окладів постановою №1294, є необґрунтованим та суперечить дії правових норм в часі. Стосовно нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.07.2019 скаржник вказує, що період, за який визначається розмір підвищення доходу, має становити період між місяцями, коли відбулось підвищення доходу, тобто січень 2008 та березень 2018.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 05.09.2016 по 26.07.2019 включно проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2019 №166 виключений із списків особового складу за знятий з усіх видів забезпечення як такий, що звільнений з військової служби у запас на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2019 №20-РС. /а.с.90/

Надалі, з 03.04.2022 по 22.05.2024 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з 25.05.2024 по 07.06.2024 - у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується записами військового квита серії НОМЕР_3 від 27.04.2012. /а.с.18-20/

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.06.2024 №32 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас на підставі п. «б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обв`язок та військову службу». /а.с.57з.б./

Сторонами у справі не заперечується, що під час проходження військової служби, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення із визначенням базового місяця січень 2008, а також індексація із врахуванням абз.4, 5, 6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог щодо наявності правових підстав для виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 05.09.2016 по 28.02.2018, індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 27.07.2019, з 03.04.2022 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 22.05.2024, з 25.05.2024 по 07.06.2024, тому перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в іншій частині позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011 XII (надалі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч.3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також, Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6 ст.5 Закону України №1282-Х1І).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, що визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п.4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Крім того, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 (у редакції від 15.12.2015 на момент виникнення спору) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

В редакції від 24.02.2016, 24.11.2016, 24.10.2017 п. 5 Порядку №1078 є аналогічним.

В редакції 15.03.2018 п.5 викладено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, аналізуючи вищезазначене, місяць у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Відповідно до змісту п.5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Тож, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць.

Окрім того, відповідно до п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018.

Таким чином, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 05.09.2016 по 28.02.2018.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 05.09.2016 по 28.02.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяць обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008.

Також, із системного аналізу абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що ним врегульовано виплату індексації-різниці, право на яку виникає у особи в тому випадку, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

При цьому, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Тому, враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Між тим, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.п.5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

В свою чергу, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, суб`єкту владних повноважень належало вирішити питання наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці.

Тому, з огляду на вимоги абз.4 п.5 Порядку № 1078, колегія суддів вважає, що позивач у спірних періодах має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.

В свою чергу, у випадку, коли відповідна умова наявна, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.

Так, згідно архівної довідки Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву МОУ від 12.09.2025 про розмір грошового забезпечення позивача вбачається, що у лютому 2018 грошове забезпечення становило 8807,84грн., у березні 2018 – 9245,67грн. /а.с.58-59/

Отже, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 склав 437,83грн. (9245,67грн.- 8807,84грн.).

Враховуючи розмір прожиткового мінімуму у березні 2018 (1762грн.), величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у березні 2023, з моменту підвищення посадового окладу у січні 2008 року (253,3%), встановлено, що розмір можливої індексації в березні 2018 складає 4463,15грн. (1762грн. х 253,3%).

Таким чином, позивач має право на отримання щомісячної індексації-різниці, виходячи з фіксованої величини у розмірі 4025,32грн. щомісячно (4463,15грн.- 437,83грн.).

Стосовно періодів, у які позивач набув право на фіксовану індексацію, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 з 05.09.2016 (наказ від 05.09.2016 №193).

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2019 №166 виключений зі списків особового складу з 27.07.2019, як такий, що звільнений з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2019 №20-РС.

Надалі, з 03.04.2022 позивач знову був прийнятий на військову службу до військової частини НОМЕР_2 .

З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення лише під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 05.09.2016 по 26.07.2019, оскільки посадовий оклад позивача, який у подальшому був прийнятий на військову службу до військової частини НОМЕР_2 03.04.2022, не підвищувався та визначався вже постановою КМУ №704, яка вже діяла на момент призначення останнього на посаду.

За висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21 право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі постанови КМУ №704, та, виходячи із приписів абз.4, 6 Порядку №1078, з березня 2018, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку №1078.

Разом з тим, хоча позивач у період набрання чинності постанови №704 проходив військову службу, однак у подальшому був звільнений з неї 26.07.2019, та прийнятий повторно вже 03.04.2022 під час дії постанови КМУ №704, колегія суддів не вбачає підстав набуття у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення з врахуванням вимог абз.3, 4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 за періоди з 03.04.2022 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 22.05.2024, 25.05.2024 по 07.06.2024.

При розгляді даної справи колегія суддів враховувала висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.04.2024 у справі №160/2481/23, предметом спору в якій було вирішення питання стосовно наявності права у військовослужбовця на отримання фіксованої індексації різниці за період, коли останній був призваний на військову службу внаслідок дії постанови КМУ 704 від 01.03.2018.

Разом з тим, доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4025,32грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 26.07.2019, відповідно до приписів абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 матеріали справи не містять, військова частина НОМЕР_1 таких доказів також не надала.

У свою чергу, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №360/1086/23 для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевіряти обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розраховувати їх і, відповідно, у судовому рішенні указувати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Отже, суд апеляційної інстанції при перегляді даного рішення вважає за необхідне обрахувати конкретну суми індексації.

Зокрема, виходячи із приведених вище розрахунків, сума індексації-різниці, що належить до виплати позивачу складає 4025,32грн. щомісячно; період виплати з 01.03.2018 по 26.07.2019 нараховує 16 місяців 27 днів.

Тобто, загальна сума індексації-різниці, що належить до виплати позивачу за спірний період становить 67893,8грн.(16міс.х4025,32грн. + 27дн.х(4025,32грн./30дн.)).

Стосовно доводів позивача щодо протиправності ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025, якою повернуто заяву про уточнення позовних вимог від 29.09.2025, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.47 КАС позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, обчислення строку починається з дати відкриття провадження, в даному випадку з 25.08.2025, а не з дати отримання ухвали про відкриття, як зазначає позивач, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо пропуску позивачем строку подання заяви про уточнення позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що при вирішенні справи, суд першої інстанції хоч і визначив вірно суму фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4025,32грн., на яке позивач має право за період з 01.03.2018 по 26.07.2019, однак не зазначив про це у резолютивній частині рішення, при цьому не визначив також і загальну суму, що підлягає до виплати. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності у позивача права на отримання фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 03.04.2022 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 22.05.2024, 25.05.2024 по 07.06.2024.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі обставини даної справи та невірно застосував норми матеріального права, судове рішення, в порядку ст.317 КАС України, підлягає скасуванню в частині вимог, зазначених вище.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за періоди з 03.04.2022 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 22.05.2024, 25.05.2024 по 07.06.2024 відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.07.2019 включно, відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалити у справі постанову, якою зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в сумі 4025,32грн. в загальному розмірі 67893,8грн. за період з 01.03.2018 по 26.07.2019 відповідно до норм абз.4, 5, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на військову частину НОМЕР_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв