Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №160/31677/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31677/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року

у справі № 160/31677/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розрахунку компенсації втрати частини доходів у сумі 3299,33 грн. - за затримку виплати пенсії позивачці за кожен місяць періоду з 07.10.2009 по 31.07.2021, яка була виплачена із затримкою 24.08.2025, у порядку та спосіб, що не відповідають вимогам Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року, а саме:

- розрахунок здійснено не окремо за кожен місяць періоду боргу з 07.10.2009 по 31.07.2021, як того прямо вимагають норми Закону, а шляхом визначення загальної суми боргу за весь період, що має разовий характер і суперечить суті поняття «щомісячний дохід»;

- при обчисленні компенсації застосовано індекс інфляції не за весь період невиплати доходу, тобто не з 07.10.2009, як того вимагають стаття 3 Закону №2050-III та пункт 4 Порядку №159, а з іншої, значно пізнішої дати, що призвело до заниження фактичного розміру виплати компенсації та порушення грошового зобов`язання встановленого в Законі;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

- нарахувати позивачці компенсацію втрати частини доходів на суми пенсії за кожен місяць періоду з 07.10.2009 по 31.07.2021, виплачені із затримкою 24.08.2025, окремо для кожного місяця. Розрахунок компенсації здійснити шляхом множення пенсії за відповідний місяць на індекс інфляції за період її затримки до виплати у серпні 2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;

- виплатити суму компенсації втрати частини доходів з урахуванням індексу інфляції а також 3% річних за весь час прострочення виплати суми компенсації з серпня 2025 року до моменту виконання судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив належним чином компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивачці, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 07.10.2009 по 31.07.2021 та виплачених разом із затримкою 24.08.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнаною протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 на підставі Закону України № 2050-III від 19.10.2000 у зв`язку з порушення строків їх виплати;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі встановлено порушення строків виплати позивачці пенсії з 07.10.2009 по 31.07.2021, що є підставою для нарахування компенсації втрати частини доходу. Таким чином, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо нездійснення нарахування та виплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021, є протиправною. Також суд зазначив, що до спірних правовідносин норми статті 625 ЦК України не застосовуються.

Стосовно вимог про встановлення судового контролю суд вказав про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення у даній справі, оскільки позивачкою не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

ОСОБА_1 вказує, що спірні правовідносини стосуються виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі судового рішення, що набрало законної сили, а отже положення ст.625 ЦК України мають застосовуватись у спірному випадку. Вважає, що пенсійний орган не здійснив належним чином виплату позивачці компенсації згідно Закону №2050-ІІІ, який не передбачає підсумування доходу за кілька місяців перед множенням на індекс інфляції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказує, що ним правомірно відповідно до Закону №2050-ІІІ здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів позивачки за період з 07.10.2009 по 31.07.2001, що складає 3299,33 грн. та підтверджується матеріалами справи. Вважає, що оскільки ним виконано вимоги Закону №2050-ІІІ, підстав для задоволення позовних вимог стосовно компенсації втрати частини доходів немає.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримувала пенсію за віком з 05.09.2002.

З моменту виїзду за кордон виплату пенсії позивачці було припинено на підставі статей 49, 51 Закону № 1058-IV.

Суму доплати пенсії позивачки на виконання рішення суду за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 відкориговано та обчислено у розмірі 184275,47 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №160/13097/24 проведено позивачці розрахунок компенсації втрати частини доходів відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 21.02.2001 № 159 (з наступними змінами), у підсумку розмір якої становить 3299,33 грн. Сума компенсації у розмірі 3299,33 грн зарахована на виплатну відомість листопада 2025 року на визначений позивачкою банківський рахунок у ПАТ «Акцент-Банк», дата виплати - 24 число місяця.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне грошове утримання; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

За такого правового регулювання основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічну правову позицію сформовано Верховним Судом в постанові від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20.

При цьому суд ураховує висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформований у пункті 29 постанови від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 про те, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

Відповідачем не заперечується, що ним 24 серпня 2025 року здійснено виплату пенсії позивачці в розмірі 184275,47 грн. за період з 07.10.2009 по 31.07.2021.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що через наявність факту порушення строків виплати позивачці сум пенсії, позивачка має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії саме за період з 07.10.2009 по 31.07.2021.

За цих обставин, суд апеляційної інстанції зазначає про наявність підстав визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нарахуванні та виплаті позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 за кожен місяць прострочення з урахуванням індексу інфляції в період невиплати доходу.

Суд апеляційної інстанції не приймає аргументи пенсійного органу, що ним належним чином здійснено нарахування та виплату позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, адже наявний у матеріалах справи розрахунок компенсації, проведений пенсійний органом, не підтверджує нарахування позивачці компенсації за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 за кожен місяць прострочення з урахуванням індексу інфляції в період невиплати доходу, що суперечить приписам Закону № 2050-ІІІ.

Відтак, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що для належного захисту прав позивачки слід визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нарахуванні та виплаті позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 за кожен місяць прострочення з урахуванням індексу інфляції в період невиплати доходу, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, за кожен місяць прострочення з урахуванням індексу інфляції в період невиплати доходу, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» також передбачено проведення компенсаційних виплат відповідно до коефіцієнту приросту споживчих цін за порушення термінів виплати доходів громадян, передбачених цим законом. Правова природа такої відповідальності не відрізняється від правової природи відповідальності, яка виникає на підставі статті 625 ЦК України в частині її акцесорного характеру та похідної правової природи спору.

Суд вважає, що оскільки спірні правовідносини у справі, а саме компенсація пенсіонеру втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», відтак норми статті 625 ЦК України в такому випадку не застосовуються.

Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 29.04.2025 у справі № 580/9536/23.

Отже, аргументи позивачки про наявність підстав для застосування ст.625 ЦК України правильно визнані судом першої інстанції помилковими.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу положень ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, перебирати цю функцію суд апеляційної інстанції не може, а отже з цих мотивів апеляційний суд не має підстав для задоволення вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Підсумовуючи, виходячи з положень ст.317 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача та зміни абзаців 2 та 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн. за подання адміністративного позову, а також судовий збір 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги.

Отже, відповідно до ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення судового збору в розмірі 2422,40 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 160/31677/25 - змінити, виклавши абзаци 2 та 3 резолютивної частини цього рішення у редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 за кожен місяць прострочення з урахуванням індексу інфляції в період невиплати доходу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, за кожен місяць прострочення з урахуванням індексу інфляції в період невиплати доходу, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.».

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 160/31677/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко