Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №160/1216/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1216/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 р. (суддя Лозицька І.О) в адміністративній справі №160/1216/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р. за період з 05 квітня 2022 р. по 19 травня 2023 р.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань)), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 р. та 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 05 квітня 2022 р. по 19 травня 2023 р.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 05 квітня 2022 р. по 17 листопада 2025 р. Відповідач у період з 05 квітня 2022 р. по 19 травня 2023 р. невірно розраховував йому основні та додаткові види грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних

осіб, встановленого Законом станом на 01 січня 2018 р., замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 01 січня 2022 р. та 01 січня 2023 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що згідно із пунктом 4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 р. №704 (в редакції постанов №103 від 21 лютого 2018 р. та №481 від 12 травня 2023 р.) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом станом на 01 січня 2018 р. та стала величина 1762,00 грн.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 05 квітня 2022 р. по 17 листопада 2025 р. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому грошового забезпечення із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Листом №112 від 10 січня 2026 р. відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для такого перерахунку, оскільки розміри посадового окладу та окладу за військовим званням визначались згідно чинного в Україні законодавства.

Не погодившись із діями щодо нарахування та виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення з 05 квітня 2022 р. по 19 травня 2023 р. включно, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 29 січня 2020 р. до 20 травня 2023 р. діяла норма пункту 4 Постанови КМУ № 704, яка передбачала обчислення розміру окладу за посадою та окладом за військовим званням та інших додаткових видів грошового забезпечення із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 1 січня відповідного календарного року.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно правомірного нарахування грошового забезпечення позивачу із урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 01 січня 2018 р. та сталої величини 1762,00 грн., слід зазначити наступне.

01 березня 2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

24 лютого 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано Постанову КМУ №103 в частині внесення змін до пункту 4 Постанови КМУ №704.

Починаючи з 20 травня 2023 р. - дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12 травня 2023 р. замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 1 січня календарного року, запроваджено сталу величину 1762,00 грн. для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для розрахунку позивачу його основних та додаткових видів грошового забезпечення з 05 квітня 2022 р. по 19 травня 2023 р. включно, виходячи із первинної редакції пункту 4 Постанови КМУ №704, а саме із урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 01 січня 2022 р. та 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 р. в адміністративній справі №160/1216/26 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 14 вересня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник