Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №280/124/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/124/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року (суддя Богатинський Б.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 13.03.2026 року) у адміністративній справі №280/124/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, суд, -

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії відповідача від 08.09.2025 року №084450010998; зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком з урахуванням трудового стажу зазначеного у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.05.1986 року та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 01.09.2025 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до територіального пенсійного органу, яка за принципом екстериторіальності 08.09.025 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та рішенням №084450010998 відмовлено у призначенні пенсії за віком; страховий стаж становить 24 роки; до страхового стажу не зараховано період роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.05.1986 року, оскільки дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає паспортним даним 21.08.1965 року. Як вбачається з витягу Реєстру застрахованих осіб у ньому відсутні відомості про ОСОБА_1 , сплату страхових внесків та нарахування заробітної плати.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 01.09.2025 року звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 08.09.2025 року №084450010998, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на підставі ста.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу; до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.05.1986 року, оскільки дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає паспортним даним 21.08.1965. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; ч.1 ст.8, частинами 1, 2, 3, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; пунктами 1, , 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; пунктами 1.2, 2.2, 2.3Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 року №162; пунктами 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 та прийшов до висновку про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Суд вважав, що пенсійним органом не проведено всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих ОСОБА_1 документів, які підтверджує спірні періоди страхового стажу.

Матеріалами справи встановлено, що 01.09.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Встановлено, що за принципом екстериторіальності, 08.09.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення №084450010998, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу; до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.05.1986 року, оскільки дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає паспортним даним 21.08.1965.

Згідно паспорту ОСОБА_1 НОМЕР_2 , виданого 20.03.2004 року Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 06.09.1968 року Павловською районною радою Червоноармійського району Запорізької області ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 09.08.1987 року.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.05.1986 року на титульній сторінці зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ч.1 ст.26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого ч.1 ст.26 цього Закону. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 року №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення: відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України: відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з ним винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказ) (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати текст) наказу (розпорядження).

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка; відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки; певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року у адміністративній справі №280/124/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова