Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №520/30499/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 520/30499/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/30499/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/30499/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у нездійснені перерахунку та невиплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024 виданої станом на серпень 2020 року для здійснення перерахунку пенсії з 01.09.2020.

Зобов`язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.09.2020 з урахуванням довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024 виданої станом на серпень 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) у двомісячний строк після набрання чинності ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 520/30499/24.

На виконання ухвали суду відповідачем подано 27.11.2025 звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області у строк протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24.

На виконання ухвали суду відповідачем подано звіт від 29.01.2026.

Позивачем до суду подано клопотання про накладення на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням рішення суду у справі та виплатою пенсії у неповному розмірі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року клопотання позивача про відмову у прийнятті звіту та накладенні на керівника територіального пенсійного органу штрафу - залишено без задоволення.

Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області у строк протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 520/30499/24 та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду звіту.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що запит щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії відповідачем подано до Пенсійного фонду України не відразу після проведення в жовтні 2025 року перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 р. по справі № 520/30499/24, а лише 16 січня 2026 року. Як наслідок цього, тимчасовим розписом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік, затвердженим наказом Пенсійного фонду України 31 грудня 2025 року, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень на І квартал 2026 року кошти не виділені. На думку позивача, як наслідок сталася невиплата в листопаді, грудні 2025 року та січні 2026 року пенсії у повному обсязі та віднесення її частини в поточну заборгованість, що є порушенням.

Крім того, позивач зазначає, що на виконання рішення суду відповідач перерахував пенсію в жовтні 2025 року, але з дати набрання судовим рішенням законної сили, пенсія йому виплачується без урахування довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024, тобто, у «старому» розмірі до набрання законної сили судовим рішенням.

В своїй апеляції, між тим, позивач зазначає, що при розгляді звіту відповідача від 28.01.2026 р., суд мав би відмовити у його прийнятті та зобов`язати відповідача подати звіт з поясненнями, чому до прийняття Порядку № 821 перерахована пенсія на виконання рішення суду виплачувалася у повному розмірі місячного нарахування, незважаючи на те, що бюджети Пенсійного фонду України в більшості затверджувалися в третій декаді року, а після прийняття Порядку № 821 перерахована на виконання рішення суду виплачується не у повному розмірі місячного нарахування.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Прийнявши звіт, суд першої інстанції, виходив з того, що ГУ ПФУ Харківській області складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.

Разом з тим, у зв`язку з невиконанням рішення суду в частині виплати заборгованості, суд першої інстанції прийшов висновку про наявність підстав для встановлення ГУ ПФУ в Харківській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Відмовивши у задоволенні клопотання про накладення штрафу на відповідача, суд виходив з того, що непогашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду у справі №520/30499/24 обумовлене відсутністю достатнього бюджетного фінансування на зазначені цілі.

Колегія суддів частково не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

У відповідності до ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Тобто, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення.

Крім того, якщо судом прийнято звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, то судом одночасно встановлюється новий строк для подання звіту.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/30499/24, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.09.2020 з урахуванням довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024 виданої станом на серпень 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 22.07.2025 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний строк після набрання чинності ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/30499/24.

На виконання ухвали суду відповідачем подано 27.11.2025 звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківській області у строк протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24.

На виконання ухвали суду відповідачем подано звіт від 29.01.2026.

У поданому відповідачем звіті №2000-0902-8/15531 зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі №520/30499/24 здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024 виданої станом да серпень 2020 року та нараховано загальну суму різниці в пенсії за період з 01.09.2020 року до 31.10.2025 року у розмірі 425 076,44 грн, яку внесено до Реєстру судових рішень.

Відповідачем вказано, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовими рішеннями провадиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Вказаний Порядок застосовується до рішень судів, які набрали законної сили після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (з 17.07.2025). Отже, виплата коштів позивачу на виконання рішення суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Крім того, зі змісту поданого відповідачем звіту, а також наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем з жовтня 2025 року розпочато погашення заборгованості перед позивачем та виплачено 29 551 грн. 85 коп. що підтверджується поданою відповідачем виплатною відомістю №Р/С-520/30499/24.

Для погашення іншої частини заборгованості Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області направлено 16.01.2026 до Пенсійного фонду України запит на отримання коштів для повного погашення заборгованості у справі №520/30499/24 у загальному розмірі 418 374,61 грн.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, колегія суддів встановила, що рішення від 19.06.2025 року в частині здійснення нарахування суми коштів виконана, але в частині погашення нарахованої виплати станом на день подання цього звіту така залишилася невиконаною.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції невірно зроблені висновки щодо відсутності підстав для накладення штрафу на керівника територіального пенсійного органу, проте колегія суддів не може погодитися з такою позицією позивача, з огляду на наступне.

Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Отже, не можна вважати фактично виконаним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі № 520/30499/24 шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.

При цьому, колегія суддів погоджується з позицією відповідача, з якою погодився і суд першої інстанції, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Відповідач долучив до звіту документальні докази, в т.ч. тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2026 рік.

Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, колегія судів вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.

Одночасно слід звернути увагу на те, що 14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Відповідно до пунктів 4 - 7 цього Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Отже, враховуючи черговість виплат на виконання рішень суду, яка визначається датою набрання ними законної сили, відповідач зазначив, що виплата заборгованості буде здійснення з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо виплати пенсії з жовтня 2025 року без урахування довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024, з огляду на таке.

Як вже зазначалось раніше відповідачем нараховано загальну суму різниці в пенсії за період з 01.09.2020 року до 31.10.2025 року у розмірі 425 076,44 грн, яку внесено до Реєстру судових рішень.

Слід звернути увагу, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/30499/24 набрало законної сили 22.07.2025 року.

Тобто, заборгованість у справі №520/30499/24 мала бути розрахована з 01.09.2020 по 22.07.2025, а вже з 01.08.2025 пенсія позивача має розраховуватись в належному розмірі, а саме з урахування довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення №31/32-0173 від 26.07.2024.

Однак, з матеріалів справи встановлено, що відповідач розрахував заборгованість по пенсії, нарахованої з 01.09.2020 р. по день набрання законної сили рішення суду 22.07.2025 р. в розмірі 399628,10 грн.

Також, продовжуючи виплату пенсії у неналежному розмірі, а саме в розмірі 12534, 07 грн. без урахуванням довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про розмір грошового забезпечення № 31/32-0173 від 26.07.2024, відповідач нарахував нову заборгованість з 22.07.2025 по 31.10.2025 року в сумі 25 448, 34 грн. (т.2 а.с.56).

За наданими до суду першої інстанції поясненнями відповідача відповідно до розрахунку з підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ станом на 07.04.2026 загальна заборгованість за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/30499/24:

- відкладена заборгованість за минулий період (з 01.09.2020 по 21.07.2025) 399628,10 грн. (з дати відповідного зобов`язання по дату набрання законної сили рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету);

- поточна заборгованість (з 22.07.2025 по 31.10.2025) - 25448,34 грн. (з дати набрання законної сили рішення суду по місяць виконання рішення суду); поточна заборгованість (з 01.11.2025 по 30.11.2025) - 7659,21 грн. (за листопад 2025 року); поточна заборгованість (з 01.12.2025 по 31.12.2025) - 7659,21 грн. (за грудень 2025 року); поточна заборгованість (з 01.01.2026 по 31.01.2026) - 7531,60 грн. (за січень 2026 рік); поточна заборгованість (з 01.02.2026 по 28.02.2026) - 7659,21 грн. (за лютий 2026 рік); поточна заборгованість (з 01.03.2026 по 31.03.2026) - 8763,51 грн. (за березень 2026 рік) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету).

Виплату вказаної заборгованості відповідач пов`язує знову ж таки з відсутністю відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету.

Верховним Судом у постанові від 10.09.2026 у справі № 320/51895/25 було зроблено висновок, що Кабінет Міністрів України всупереч наведеним нормам прийняв постанову №821, якою затвердив Порядок №821, який фактично встановлює правила погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість і обмеження асигнувань, що фактично призводить до відтермінування або часткового виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення. Приписи Порядку № 821 встановлюють додаткові умови та часові параметри для отримання соціальної виплати у належному розмірі особами, порушені права яких були захищені у судовому порядку, що ставить обов`язковість виконання судового рішення у залежність від обсягів бюджетного фінансування, що суперечить конституційній нормі, за якою порядок виконання судового рішення визначається законом, і не може бути змінений підзаконним актом.

В контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не місять доказів вжиття відповідачем заходів з метою актуалізації перед Пенсійним фондом України проблеми неповного виконання судових рішень, зокрема, і в частині поточної заборгованості у справі №520/30499/24, яка виникла з листопада 2025 року, та ініціювання зміни системного підходу до виконання таких рішень.

Так, орган пенсійного фонду вказує на звернення листом 16.01.2026 до Пенсійного фонду України щодо отримання коштів для повного погашення заборгованості у справі №520/30499/24 у загальному розмірі 418 374,61 грн.

Однак, такий запит стосувався виділення коштів на перераховану заборгованість на виконання судового рішення за період з 01.09.2020 р. по 31.10.2025, та становив певну суму 418 374,61 грн.

Поряд з тим, відповідач сам підтверджує ту обставину, що виникла ще й поточна заборгованість (з 01.11.2025 по 30.11.2025) - 7659,21 грн. (за листопад 2025 року); поточна заборгованість (з 01.12.2025 по 31.12.2025) - 7659,21 грн. (за грудень 2025 року); поточна заборгованість (з 01.01.2026 по 31.01.2026) - 7531,60 грн. (за січень 2026 рік); поточна заборгованість (з 01.02.2026 по 28.02.2026) - 7659,21 грн. (за лютий 2026 рік); поточна заборгованість (з 01.03.2026 по 31.03.2026) - 8763,51 грн. (за березень 2026 рік).

Доказів вчинення дій з метою виділення коштів для виплати пенсії у належному розмірі, а наразі вже і коштів для виплати заборгованості з 01.11.2025 керівником ГУ ПФУ в Харківській області долучено не було, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Не з`ясовано судом і обставин вжиття відповідачем відповідних заходів, на яких було наголошено позивачем у своїй заяві.

Отже, з часу набрання рішенням суду законної сили (22.07.2025) останнє залишається невиконаним і за весь цей період відповідач (боржник) направив до Пенсійного фонду України, тобто органу вищого рівня, уповноваженого на виділення коштів для погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, лише один лист.

Всупереч наведеному, судом першої інстанції не було належним чином досліджено обставини, викладені у звіті від 29.01.2026.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Враховуючи вищевикладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 520/30499/24 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 520/30499/24 - скасувати.

Справу № 520/30499/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова