Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №520/6707/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 520/6707/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, по справі № 520/6707/25

за позовом ОСОБА_1

до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів);

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у невиплаті в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4083 гривень 99 копійок щомісячно за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату індексації різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4083 (чотири тисячі вісімдесят три) грн. 99 коп. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Не погодившись з вказаним рішенням Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба було подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідач нараховував індексацію грошового забезпечення починаючи з січня 2016 року відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 03.10.2022 року №3148/0/290-22/51, яке було надіслано 12.12.2022 року всім командувачам видів, родів військ (сил) Збройних Сил України, командирам військових частин, керівникам установ для суворого дотримання та забезпечення розрахунків індексації грошового забезпечення.

Згідно зі статтею 304 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на норми частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Листом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 04.02.2025 повідомлено позивача, що з січня 2015 року проведення індексації грошового забезпечення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі роки.

Довідкою - розрахунком від 04.03.2025 підтверджено, що позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а також індексація грошового забезпечення у фіксованій величині 4083,99 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців Держприкордонслужби, які визначені Додатком № 3 до Постанови №1294. Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів осіб за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року..

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон України №2011-XII).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Положеннями частини третьої статті 9 Закону України №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі по тексту - Закон України №1282-ХІІ).

У статті 1 Закону №1282-ХІІ законодавець навів визначення таких понять: індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.

Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Даний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Приписами пункту 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції від 15.12.2015 у відповідності до змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення заробітної плати перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати.

Якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати, сума індексації у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року, приведеного Верховним Судом у постанові ід 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, висловлено визначення поняття «місяць підвищення доходу», зокрема, місяць підвищення доходу це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, з 1 грудня 2015 року розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Затверджені указаною постановою посадові оклади з 01.01.2008 не змінювались.

Вони змінилися лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та, якою установлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по березень 2022 року, з якої вбачається, що позивачу за період з.08.2017 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення не виплачувалася.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.

Саме із виплатою індексації заробітної плати (грошового забезпечення) законодавцем пов`язано реалізацію роботодавцем гарантій щодо оплати праці. Саме по собі здійснення розрахунку індексації заробітної плати (грошового забезпечення), без факту виплати відповідної суми індексації, жодним чином не свідчить про виконання роботодавцем його безумовного обов`язку щодо проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення).

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20, в яких Верховний Суд указав, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Аналізуючи приведені вище норми, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач, перебуваючи на військовій службі, мав право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 20.07.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Стосовно задоволених судом першої інстанції позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4083 (чотири тисячі вісімдесят три) грн. 99 коп. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, колегія суддів вказує на таке.

Як було зазначено раніше, відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Зокрема, Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21 зазначав, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

У цьому контексті Верховний Суд указав, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має право позивач на отримання суми індексації-різниці.

Згідно з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 належить з`ясувати таке коло обставин, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Отже, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 10.10.2024 у справі № 360/1086/23.

Як було зазначено раніше, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було підвищено розмір тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, та затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, що в силу наведених вище норм Порядку № 1078 свідчить про те, що з 01.03.2018 базовим місяцем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовцям є березень 2018 року.

Зі змісту довідки нарахованої та виплаченої індексації (з серпня 2017 по березень 2022) встановлено, що з березня по листопад 2018 року позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася. З грудня 2018 року по лютий 2019 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 71,08 грн.; з березня 2019 року по червень 2019 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 134,47 грн.; з липня 2019 року по листопад 2019 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 206,72 грн.; з грудня 2019 року по червень 2020 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 216,51 грн.; з липня 2020 року по листопад 2020 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 226,29 грн.; в грудні 2020 року позивачу була виплачена індексація в розмірі 233,81 грн.; з січня 2021 року по березень 2021 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 331,42 грн.; з квітня 2021 року по червень 2021 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 415,41 грн.; з липня 2021 року по листопад 2021 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 540,03 грн.; в грудні 2021 року та січні 2022 позивачу була виплачена індексація в розмірі 563,19 грн.; в лютому 2022 року позивачу виплачувалась індексація в розмірі 672,35 грн. та в березні 2022 року в розмірі 303,64 грн.

Довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_1 (за період з 01.01.2018 по 30.04.2018) підтверджено, що розмір посадового окладу позивача за лютий 2018 року становив 530,00 грн, грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 7 609,44 грн; розмір посадового окладу позивача за березень 2018 року становив 2550,00 грн., грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 7 988,60 грн.

Отже, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становив 379,16 грн. (7 988,60 грн - 7 609,44 грн).

Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 %.

В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100: 1762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн.

Така позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23.

Таким чином, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Враховуючи те, що підвищення доходу позивача складає 379,16 грн., сума належної позивачу індексації в березні 2018 року становить 4083,99 грн (4463,15 грн – 379,16 грн).

Отже, вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, колегія суддів зазначає, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 379,16 грн, а сума можливої індексації в березні 2018 року - 4083,99 грн, тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації та індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення зі служби.

Водночас, відповідачем не дотримано вказаних вимог Порядку та не нараховано позивачу належні суми індексації різниці грошового забезпечення за спірний період з 01 березня 2018 року по 05 березня 2022 року.

Доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в належному розмірі відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці, оскільки наявна відповідна умова, зокрема, розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Відтак, сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивачу має виплачуватися починаючи з березня 2018 року до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

Посилання відповідача на роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 03.10.2022 року №3148/0/290-22/51 не заслуговує на увагу (є недоречним), оскільки роз`яснення, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, визнання протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та зобов`язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, зобов`язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4083 (чотири тисячі вісімдесят три) грн. 99 коп. щомісячно за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим вважає відсутніми підстави для її задоволення.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року по справі № 520/6707/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частиною 5 статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій