Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №638/18340/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/18340/26

Провадження № 3/638/3713/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Шамраєв М.Є., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 7 ст. 121 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

23.07.2026 о 19 годині 45 хвилин у м. Ізюм по вул. Івана Мазепи, 118 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутер Viper Active без номерного знаку при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії, вчинено повторно (09.07.26 притягнутий за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА 7521545), чим порушив вимоги п. 2.1«а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За цим фактом 23.07.2026 о 20.35 год поліцейським Ізюмського РУП ГНПУ в Харківській області сержантом поліції Комовим В.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727351.

Крім того, 23.07.2026 о 19 годині 45 хвилин у м. Ізюм по вул. Івана Мазепи, 118 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутер Viper Active без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «DRAGER ARLG 0172» під відеофіксацію, результат 0,98 % промілє, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані співробітниками поліції як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки правопрушення вчинено повторно року.

За цим фактом 23.07.2026 о 20.11 год поліцейським Ізюмського РУП ГНПУ в Харківській області сержантом поліції Комовим В.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727335.

23.07.2026 о 19 годині 45 хвилин у м. Ізюм по вул. Івана Мазепи, 118 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутер Viper Active, який незареєстрований в органах МВС України в установленому законом порядку, вчинено повторно протягом року (09.07.2026 складено постанову ЕНА № 7521545 за ч. 6 ст. 121 КУпАП), зафіксовано на бодікамеру Тексар № 37, чим порушив вимоги п. 30.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 7 ст. 121 КУпАП.

За цим фактом 23.07.2026 о 20.21 год поліцейським Ізюмського РУП ГНПУ в Харківській області сержантом поліції Комовим В.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727343.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП постановою судді від 05 серпня 2026 адміністративні матеріали справи № 638/18340/26 (провадження № 3/638/3713/26), № 638/18341/26 (провадження №3/638/3714/26), № 638/18342/26 (провадження №3/638/3715/26) щодо притягнення до адміністративної відповідальності притягуваного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 7 ст. 121 КУпАП, об`єднано в одне провадження, присвоївши їм єдиний номер справи № 638/18340/26 (провадження № 3/638/3713/26).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, судом було вжито необхідних заходів для виклику притягуваного до суду та реалізації в такий спосіб його права приймати участь в розгляді справи.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тож суд доходить висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв`язку:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії 7273351 від 23.07.2026;

- переглянутими відеозаписами на місці зупинки транспортного засобу під відеофіксацію бодікамерами;

- довідкою, виданою старшим інспектором САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Нікітенко В., про те, що згідно облікових даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував. ОСОБА_1 21.10.2025 постановою Шевченківського районного суду міста Харкова, справа № 638/16590/25, було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень та 10.07.2026 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7521545, і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень. Мопед «Viper Active» в органах МВС України в установленому порядку не зареєстрований;

- копією постанови серії ЕНА № 7521545 від 10.07.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- рапортом поліцейського ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області сержанта поліції Комова В. про обставини складення протоколу.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Так, ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України закріплює, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв`язку:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727335 від 23.07.2026, в якому зазначено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «DRAGER ARLG 0172» на місці зупинки транспортного засобу.

У зазначеному протоколі, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, викладено вищевказані фактичні обставини, вони містять підписи осіб, що склали протоколи, а також підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

- довідкою, виданою старшим інспектором САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Нікітенко В., про те, що згідно облікових даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував. ОСОБА_1 21.10.2025 постановою Шевченківського районного суду міста Харкова, справа № 638/16590/25, було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Мопед «Viper Active» в органах МВС України в установленому порядку не зареєстрований.

- переглянутими відеозаписами на місці зупинки транспортного засобу під відеофіксацію бодікамерами;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та звітом приладу «DRAGER ARLG 0172» до нього від 23.07.2026, за яким рівень алкоголю 0,98 % промілє;

- рапортом поліцейського ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області сержанта поліції Комова В. про обставини складення протоколу;

- копією постанови від 21.10.2025 Шевченківського районного суду міста Харкова у справі № 638/16590/25, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким порядок визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Так, з огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 розділу І Інструкції). Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 розділу І Інструкції). Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 розділу І Інструкції).

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже, проаналізувавши усі наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за тих фактичних обставин, як вони викладені у протоколі про адміністративні правопорушення, є доведеною.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв`язку:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727343 від 23.07.2026;

- довідкою, виданою старшим інспектором САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Нікітенко В., про те, що згідно облікових даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував. ОСОБА_1 21.10.2025 постановою Шевченківського районного суду міста Харкова, справа № 638/16590/25, було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень та 10.07.2026 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7521545, і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень. Мопед «Viper Active» в органах МВС України в установленому порядку не зареєстрований;

- копією постанови серії ЕНА № 7521545 від 09.07.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП;

- рапортом поліцейського ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області сержанта поліції Комова В. про обставини складення протоколу.

Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Частиною 7 вказаної статті встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті.

Відповідно до п. 30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Таким чином, проаналізувавши усі наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП, за тих фактичних обставин, як вони викладені у протоколі про адміністративні правопорушення, є доведеною.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Також при накладенні стягнення суд враховує правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену нею у постанові від 04.09.2023 по справі № 702/301/20, згідно з якою суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Мотивуючи вказану позицію Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, зокрема, що відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об`єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Крім того, при накладанні адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 36 КУпАП, яка закріплює, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, керуючись вимогами ст. 33-35 КУпАП, враховуючи характер вчинених правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, а також відомості про особу ОСОБА_1 , який продовжує вчиняти правопорушення, дійшов висновку, що необхідним для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, а також шляхом приєднання додаткового стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 3 роки з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, та без оплатного вилучення транспортного засобу, позаяк за відомостями, наявними в справі, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не знаходиться у приватній власності порушника.

Суд вважає, що такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI з наступними змінами та доповненнями, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому зазначеним Законом.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 36, 126, 130, 253, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 7 ст. 121 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу на користь держави: отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя М.Є. Шамраєв