Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №638/21999/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/21999/25

Провадження № 2/638/3729/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря судових засідань – Зубко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 35469.83 грн.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 23.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 391702-КС-001 про надання кредиту (Далі Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 21000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом Договір). ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 21000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). Також, 11.01.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУ№1 до Договору № 391702-

КС-001 про надання кредиту (Далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 9 000.00 грн.. ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 09.10.2025 утворилась заборгованість за Договором № 391702-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 35469.83 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту 16033.63 грн; Суми прострочених платежів по процентах 19436.20 грн.

Також вказує, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 14 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року вирішено про заочний розгляд справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явивсь, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 23.09.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 391702-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

За умовами Договору № 391702-КС-001, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 12000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі - Правила). п.1. Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процента ставка: в день 0,86587500, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 1 800,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 12 000,00 грн. Термін дії Договору: до 10.03.2022 р. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 26 400,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3599,19 процентів.

Зі змісту п.3 Договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту.

Позичальник зобов`язаний виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені Договором, повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.

До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта.

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту.

Договір № 391702-КС-001 від 11.01.2022 про надання кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора G-3043. 23.09.2021 11:54:10 годині.

11.01.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 391702-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

За умовами додаткової угоди №1 до Договору № 391702-КС-001, Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на 11.01.2022 р. сума неповернутого Позичальником кредиту (отриманого відповідно до Договору № 391702-КС-001 про надання кредиту від 23 вересня 2021 р., далі за текстом - Договір) становить: 7 343,42 грн. (далі за текстом - Кредит). 2. Кредитодавець та Позичальник домовились, що після укладення Додаткової угоди: 2.1. Кредит збільшується на 9 000,00 грн. та Кредитодавець, на умовах викладених у Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та, зобов`язується повернути Кредит збільшений на 9 000,00 грн. у строки та на умовах викладених у Договорі. 2.2. Після збільшення суми Кредиту загальна сума отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 16 343,42 грн. 3. Продовжити строк кредиту на 110 днів. 4. Продовжити термін дії Договору до 28.06.2022 р. 5. Після укладення Додаткової угоди та збільшення суми Кредиту: -загальна сума отриманого Кредиту становить: 16 343,42 грн. (п.1 та п.2.1 Додаткової угоди); -орієнтовна реальна річна процентна ставка: 2752,03 процентів; -орієнтовна загальна вартість наданого кредиту : 34 233,67 грн. Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом.

Зі змісту п.7 Договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту.

Позичальник зобов`язаний виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені Договором, повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.

До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта.

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту.

Додаткова угода №1 до Договору № 391702-КС-001 від 11.01.2022 про надання кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора G-7707 11.01.2022 18:08:18 годині.

Договори містять повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у ТОВ «Бізнес позика» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

З долучених до матеріалів справи довідок вбачається, що 23.09.2021 ТОВ «Бізнес позика» на підставі договору № 391702-КС-001 від 23.09.2021 про надання кредиту перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 12000,00 гривень. Крім того, 11.01.2022 ТОВ «Бізнес позика» перерахувало ОСОБА_1 11.01.2022 грошові кошти у сумі 9000.00 грн.

З наданої суду на виконання ухвали суду про витребування доказів інформації АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 Банком емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 23.09.2021 зараховано 12000,00 гривень, а 11.01.2022 зараховано 9000.00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 09.10.2025 у відповідача утворилась заборгованість за договором №391702-КС-001 від 23.09.2021 та додатковою угодою №1 від 11.01.2022, в розмірі 35469.83 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту 16033.63 грн; Суми прострочених платежів по процентах 19436.20 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Одноразовий ідентифікатор UA-1053 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер, який вказувався при реєстрації.

Кредитний договір був підписаний відповідачем 23.09.2021 шляхом введення отриманого від позичальника одноразового ідентифікатора G-3043. Додаткова угода до Кредитного договору була підписана відповідачем 11.01.2022 шляхом введення отриманого від позичальника одноразового ідентифікатора G-7707.

Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

У договорі №391702-КС-001 від 23.09.2021 та додатковій угоді №1 до кредитного договору від 11.02.2022, укладеним між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання ТОВ «Бізнес Позика» перед відповідачем виконав, перерахувавши останній обумовлені кредитним договором та додатковою угодою кошти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

- доходи кредитодавця у вигляді процентів;

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився сплатити комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови кредитного договору, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки умовами договору передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором №391702-КС-001 від 23.09.2021 в сумі 35469.83 гривень, яка складається із: основного боргу в розмірі 16033.63 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 19436.20 гривень.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надав, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 35469.83 гривень, яка складається із: основного боргу в розмірі 16033.63 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 19436.20 гривень.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422.40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 391702-КС-001 у розмірі 35469 (тридцять п`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) гривень 83 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний 14 вересня 2026 року.

Суддя І.І.Теслікова