Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №343/1760/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1760/26

Провадження №: 2-о/343/107/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть, суд -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернувшись 04.08.2026 в Долинський районний суд із заявою про встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть, просить ухвалити рішення, яким встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Івано-Франківської області, Долинського району, село Лолин, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Нефтеюганськ Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації.

Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер у місті Нефтеюганськ Тюменської області Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації.

Після смерті ОСОБА_2 компетентним органом реєстрації актів цивільного стану Відділом запису актів цивільного стану (ОЗАГС) адміністрації Нефтеюганського району Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації було проведено державну реєстрацію смерті та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

В зазначеному вище свідоцтві (копії) про смерть внесені такі відомості як дата народження померлого та місце народження с.Лолин Долинський район Івано-Франківської області.

Про те, під час державної реєстрації смерті , відомості про померлого були внесені на підставі його паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у зв`язку з чим у свідоцтві про смерть не зазначено його по батькові. Разом із тим відсутність по батькові не свідчить про належність зазначеного документа іншій особі, оскільки прізвище, ім`я, дата народження, дата смерті та інші ідентифікаційні відомості повністю відповідають даним її чоловіка.

Особа померлого також підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , військовим квитком серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , а також іншими документами, що додаються до цієї заяви. У своїй сукупності зазначені документи підтверджують, що особою, зазначеною у свідоцтві про смерть, є саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.06.2026 № 926050151863, їй відмовлено у переведенні на пенсію у зв`язку із втратою годувальника через ненадання належного документа, що підтверджує факт смерті чоловіка. У зазначеному рішенні їй рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо встановлення відповідного юридичного факту та поновлення актового запису про смерть.

Після припинення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією, а також у зв`язку з відсутністю міжнародного правового співробітництва у сфері надання правової допомоги з державою-агресором, вона позбавлена можливості отримати повторне свідоцтво про смерть з розширеним витягом з актового запису чи будь-які інші документи, необхідні для підтвердження державної реєстрації смерті, проведеної компетентним органом російської федерації.

Звернення до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану не дало можливості вирішити це питання в адміністративному порядку. Їй було усно роз`яснено про необхідність звернення до суду для встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть, оскільки іншим способом реалізувати право на отримання свідоцтва про смерть українського зразка неможливо.

Встановлення судом факту смерті ОСОБА_2 має для неї істотне юридичне значення, оскільки лише після підтвердження факту смерті чоловіка, вона зможе реалізувати своє право на переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Вона, заявниця, як вже зазначалось, позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть свого чоловіка у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану ( повний витяг) та внести зміни до актового запису в частині по батькові через те, що факт його смерті відбувся на території російської федерації, з якою розірвано дипломатичні відносини.

У справі склалася така правова ситуація, за якої вона, як дружина померлого громадянина України, позбавлена юридичної можливості засвідчити в Україні факт смерті чоловіка в позасудовий спосіб внаслідок обставин, що не залежали від померлого: смерть на території російської федерації, де видано свідоцтво про смерть російського зразка, що не визнається дійсним в Україні. Наявність свідоцтва про смерть ОСОБА_2 виданого на підставі законодавства іноземної держави, яким вона не має можливості скористатися в силу незалежних від нею обставин, не може буди підставою для відмови в задоволені заяви про встановления факту смерті громадянина, який помер на території іншої держави.

Відсутність у свідоцтві про смерть по батькові померлого зумовлена тим, що державна ресстрація смерті проводилася на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у якому по батькові не зазначалося. При цьому прізвище, ім`я, дата народження, дата смерті та інші ідентифікаційні дані повністю збігаються з відомостями, що містяться в інших документах, які підтверджують особу померлого,

У даній справі вона звернулася до органів Пенсійного фонду України з метою переведення на інший вид пенсії, однак отримала відмову у зв`язку з неприйняттям свідоцтва про смерть, виданого компетентним органом російської федерації. Крім того, поновлення, актового запису про смерть в адміністративному порядку є неможливим. За таких обставин встановлення факту смерті та поновлення актового запису про смерть є єдиним ефективним способом захисту її прав та необхідною умовою для реалізації її права на пенсійне забезпечення (а.с.1-8).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026, цивільна справа № 343/1760/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України, Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть, передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.23).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06.08.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/1760/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України, Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть. Призначено судове засідання на 25.08.2026 (а.с.24).

Представник заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України, 24.08.2026 на адресу суду направив пояснення, в яких зазначив, що встановлення факту смерті особи на території російської федерації в умовах розриву дипломатичних відносин здійснюється через судовий порядок в Україні. Оскільки консульські установи України в російській федерації не працюють, а документи російських органів РАЦС не можуть бути легалізовані у звичайний спосіб, єдиним підтвердженням для отримання українського свідоцтва про смерть с рішення суду (а.с.29-30).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2026, закрито підготовче провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України, Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської обл., Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 вересня 2026 року. В судове засідання викликано заявницю, представників заінтересованих осіб (а.с.36).

Заявниця ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась, хоч про час та місце його проведення була належним чином повідомлена судом.

Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Кобилинець Т.В. (ордер серії АТ №1127712 а.с.22) в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримала, просила їх задоволити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому Законом порядку.

Представник заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України – З.Панас, в поданих до суду поясненнях просить розгляд справи проводити без участі представника Головного управління (а.с.30).

Представник заінтересованої особи: Долинського відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – Л.Яцина подала заяву, в якій просить розглянути справу №343/1760/26 про встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть без їх присутності (а.с.38).

Суд, вислухавши пояснення представника заявниці, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Дана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України, суд може встановлювати також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою, а також причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

За змістом ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який має юридичне значення, є підставою для реєстрації відповідного факту органами, які здійснюють таку реєстрацію.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 28.05.2026 звернулася до ГУПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перехід на інший вид пенсії в зв`язку з втратою годувальника – чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в російській федерації.

Згідно копії рішення ГУПФУ в Чернівецькій області від 03.06.2026, ОСОБА_1 , відмовлено в переведенні перерахунку пенсії у зв`язку з його неправомірністю. Відмову мотивовано тим, що відповідно до пп.3 та пп.9 п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 22.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником, а також документи про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Згідно поданої заяви та наданого документу проведення перерахунку є неправомірним, оскільки у свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 годувальника ОСОБА_2 не зазначено по батькові, а в свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 зазначено по батькові (а.с.19).

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 не має можливості реалізувати своє право на переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника без належного документального підтвердження факту смерті її чоловіка.

При цьому встановлення факту смерті необхідне заявниці саме з конкретною юридичною метою – для реалізації права на пенсійне забезпечення, а не лише для отримання документа про смерть.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 243/3661/24, відповідно до якої при розгляді заяви про встановлення факту смерті, суд має з`ясувати юридичну мету встановлення такого факту, причини неможливості одержання або відновлення відповідного документа іншим шляхом, а також дослідити докази, які підтверджують факт смерті.

Верховний Суд звернув увагу, що внесення відповідного запису до Державного реєстру актів цивільного стану України не є метою встановлення факту смерті, а є механізмом реалізації відповідного судового рішення.

Суд враховує, що державна реєстрація смерті в Україні та отримання відповідного свідоцтва є наслідком встановлення судом юридичного факту і механізмом реалізації судового рішення, а не самостійною метою звернення заявниці до суду.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 29 серпня 1978 року (а.с.14).

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого ОЗАГС адміністрації Нефтеюганського района Ханти-Мансійського АО російської федерації 15.08.2002 підтверджує, що ОСОБА_2 , громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

Відсутність у свідоцтві про смерть по батькові померлого сама по собі не спростовує належності цього документа саме ОСОБА_2 , оскільки інші ідентифікуючі відомості дають можливість встановити особу померлого.

Зокрема, прізвище та ім`я, зазначені у свідоцтві про смерть, відповідають прізвищу та імені ОСОБА_2 , зазначеним у документах, виданих компетентними органами України, саме: в свідоцтві про народження НОМЕР_7 від 15.12.1967 (а.с.15), у військовому квитку НОМЕР_3 від 27.10.1969, в свідоцтві про укладення шлюбу (а.с.14).

Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження – село Лолин Долинського району Івано-Франківської області, а також інші персональні відомості, що містяться у документах, узгоджуються між собою.

Суд враховує, що при вирішенні питання про встановлення факту, який має юридичне значення, оцінці підлягає не окремий документ сам по собі, а вся сукупність доказів, наданих заявником.

У даному випадку сукупність доказів – свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, військовий квиток та інші документи – дозволяє достовірно встановити, що особа, смерть якої зареєстрована свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , є саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд також враховує, що смерть була зареєстрована компетентним органом російської федерації ще 15 серпня 2002 року, тобто відповідний факт смерті фактично мав місце та був зареєстрований, однак документ, який підтверджує смерть, містить неповні персональні відомості, що унеможливлює використання його заявницею для реалізації права на пенсійне забезпечення.

При вирішенні даної справи суд бере до уваги положення Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої 22 січня 1993 року в місті Мінську, яка передбачала механізм взаємодії компетентних органів держав-учасниць, у тому числі щодо надання правової допомоги та використання офіційних документів.

Зокрема, Конвенцією передбачалися правила щодо прийняття офіційних документів, складених або засвідчених компетентними органами однієї з Договірних Сторін, на території іншої Договірної Сторони.

Однак Законом України від 01 грудня 2022 року № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» Україна зупинила дію зазначеної Конвенції у відносинах з російською федерацією, а надалі припинила участь у ній. Дія Конвенції для України припинилася 29 грудня 2023 року.

Отже, передбачений Конвенцією механізм міжнародної правової допомоги у відносинах України з російською федерацією на цей час не може бути використаний для витребування документів органів державної реєстрації актів цивільного стану російської федерації у порядку, який існував до припинення її дії.

Водночас припинення дії міжнародного договору не позбавляє суд можливості оцінити документ, виданий компетентним органом іншої держави, як письмовий доказ.

Такий документ підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Окрім того, суд бере до уваги положення Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, укладеної 05 жовтня 1961 року в місті Гаага, яка регулює питання формальностей щодо використання іноземних офіційних документів.

Разом з тим положення зазначеної Конвенції стосуються порядку посвідчення автентичності іноземних офіційних документів і не визначають порядку державної реєстрації смерті в Україні та не замінюють собою український актовий запис про смерть.

З огляду на викладене, наявність у заявниці документа, виданого компетентним органом російської федерації, сама по собі не виключає можливості встановлення судом факту смерті, якщо такий факт має для заявниці юридичне значення, а отримання належного документа іншим шляхом є неможливим.

Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 є письмовим доказом, який суд оцінює разом з іншими доказами відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими та достатніми для встановлення особи померлого та факту його смерті.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягає, зокрема, смерть фізичної особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема на підставі відповідних документів та у випадках, передбачених законом, на підставі рішення суду.

Таким чином, рішення суду про встановлення факту смерті є юридичною підставою для подальшого оформлення відповідного факту у встановленому законодавством порядку.

При цьому суд не вирішує питання про призначення заявниці пенсії у зв`язку з втратою годувальника, не встановлює наявності всіх передбачених пенсійним законодавством умов для її призначення та не підміняє орган Пенсійного фонду України.

Суд лише встановлює юридичний факт, від якого залежить можливість заявниці реалізувати відповідне право в установленому законом порядку.

Отже, встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявниці не саме по собі, а для реалізації конкретного особистого майнового права – права на пенсійне забезпечення у зв`язку з втратою годувальника.

У даній справі спору щодо права власності, спадкування чи іншого майнового права між заявницею та заінтересованими особами, судом не встановлено.

Заявниця звернулася до суду виключно з метою встановлення факту смерті свого чоловіка для подальшої реалізації права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для заявниці юридичне значення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Нефтеюганську Тюменської області, Ханти-Мансійський автономний округ, російська федерація, знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, а отже заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 258–259, 293, 315–319 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 49 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті та поновлення втраченого актового запису про смерть – задоволити.

Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лолин Долинського району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Нефтеюганську Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу, російська федерація.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 , жителька: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Головне управління Пенсійного фонду України, в Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 20551088, місцезнаходження: вул. С.Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, 76018;

Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄРДПОУ:20556934, місце знаходження: вул.Омеляна Антоновича,10, м.Долина, Калуського району, Івано-Франківської області,77500.

Суддя Долинського районного суду В.Тураш