Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №188/632/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/632/26

Провадження № 2/188/1943/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Бібікова В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явилась

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-ще Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з дня подання позову, тобто з 09.03.2026р., та на своє утримання, як матері неповнолітньої дитини, в розмірі 1/6 частини доходу (заробітку) до досягнення дитиною трирічного віку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що від шлюбу з відповідачем позивач має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча зобов`язаний це робити, як її батько.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, неявка позивача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку повідомлення від 23.03.2026р., 08.09.2026р.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд, керуючись ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України встановлює, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина друга тієїж статті зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Так, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , 2024 року народження, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту позовної заяви, дитина проживає на день розгляду справи разом з позивачем.

Вказані обставини відповідачем не оспорювались.

Враховуючи всі вивченні судом обставини, суд вважає, що оскільки відповідач не звільнений від зобов`язання утримувати дитину, отже повинен виплачувати позивачу на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Крім того, дитина зареєстрована та проживає разом із матір`ю, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 01.12.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не працює.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Оскільки обов`язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов`язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання на період догляду за дитиною у заявленому позові розмірі, оскільки сторони не досягли згоди з означеного питання в позасудовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Тлумачення частини другої статті 84, частини другої статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншими юридичного значущого зв`язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було встановлено судом, відповідач є батьком дитини, дитина мешкає разом із матір`ю та домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання позивача між сторонами у справі, яка розглядається, досягнуто не було; разом з тим, судом було встановлено, що позивач не працює та перебуває у відпустці про догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При розв`язанні питання щодо розміру аліментів на утримання матері, з якою проживає дитина, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 80 СК України, відповідно до якої аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі, та ураховує стан здоров`я платника аліментів, який є задовільним (доказів на спростування зазначеного надано не було), беззаперечне батьківство відповідача (спростування цього факту від відповідача також не надійшло), через що для суду наявні підстави для присудження до стягнення аліментів в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача щомісяця.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила, що потребує матеріальної допомоги батька, посилаючись, зокрема, на перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Враховуючи всі вивченні судом обставини, суд вважає, що відповідач жодним чином не звільнений від обов`язку утримувати дитину до досягнення нею трьох років, отже повинен надавати матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 57-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223, 280-289 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 09 березня 2026 року до досягнення нею повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання на період догляду за донькою: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, тобто з 09 березня 2026 року і до досягнення донькою трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра