Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №187/1382/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1382/26

2/0187/826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансоваа Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 грудня 2021р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 74557753.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати

Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27 жовтня 2023р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 12 671,69 грн., з яких: 4 687,77 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 983,92 грн. – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею.

Відповідно до матеріалів справи кредитні кошти перераховано на карту Відповідача №

НОМЕР_1 емітовану банком України, вказану особисто Відповідачем відповідно до умов Договору.

За наведеного позивач просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження. Стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором позики № 74557753 в розмірі 12 671,69 грн., з яких: 4 687,77 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 983,92 грн. – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Позивач просить суд витребувати докази у справі.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано від АТ «Сенс Банк» докази по справі. Витребувана інформація надійшла до суду 11.08.2026 р.

На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно наявного поштового повідомлення ухвала суду не була вручена відповідачу та 19.08.2026 повернулась до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 21.12.2021 між «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір позики (АНУЇТЕТ) № 74557753, копія якого міститься у матеріалах справи. За умовами договору сторони погодили істотні умови: сума позики – 13758,00 грн (п. 2.1); строк позики – 64 днів (п.2.2); процентна ставка базова (фіксована) -1,6% в день (п.2.3); дата надання позики 21.12.2021, дата повернення позики 22.02.2022;орієнтовна реальна річна процентна ставка 20975,53%; орієнтовна загальна вартість позики 23552,20; реквізити платіжної картки для зарахування кредиту – НОМЕР_1 (розділ реквізити сторін). Договір укладено у формі електронного документа та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, реквізити якого зафіксовано в договорі (ідентифікатор для підписання договору bhqOuuwrg0).

Невід`ємною частиною договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», підписаний кваліфікованим електронним підписом директора кредитодавця та електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника, в якому зазначено зокрема кількість платежів та дату повернення позики 22.02.2022 та загальну вартість кредиту 23552,20 грн. Укладенню договору передувало подання відповідачем заявки на отримання коштів у кредит, у якій зазначено персональні дані відповідача (прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані, номер телефону, адресу) та реквізити тієї ж платіжної картки для зарахування кредиту.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Сенс Банк» надало відповідь, згідно з якою на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 рахунок до картки № НОМЕР_4 , на яку 21.12.2021 зараховано кошти у сумі 13758,00 грн. До відповіді долучено виписку по рахунку відповідача за період 21.12.2021–26.12.2021, яка підтверджує факт зарахування зазначених коштів. У такий спосіб факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 13758,00 грн підтверджений незалежним джерелом – банком-емітентом платіжної картки, на яку перераховувався кредит.

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором №74557753 від 21.12.2021 перейшло до позивача внаслідок укладення договору факторингу.

14.06.2021 між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21. Відповідно до п. 1.1 фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою ( плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору; згідно з п 1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.. На виконання цього договору сторони підписали Реєстр прав вимоги № 4 від 22.04.2026, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Фінпром Маркет» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. На підтвердження цих обставин до справи долучено акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 11 від «27» жовтня 2023 року за Договором Факторингу № 14/06/21 від «14» червня 2021 року та Реєстр боржників № 11 від 27.10.2023, а також платіжну інструкцію №20397 підтвердження плати за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №12 від 27 жовтня 2023р. до Договору факторинг/ №14/06/21 від 14.06.21р.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 1,60 % в день починаючи з 21.12.2021 по 16.09.2022 та станом на 27.10.2023 склали 16707,00 грн; з розрахунку вбачається оплата відповідачем відсотків в сумі 9070,23 грн., заборгованість за відсотками з урахуванням цього склала: 7983,92 грн.; заборгованість за тілом кредиту становить 4687,77 грн. Всього сума заборгованості склала: 12671,69 грн. Тіло кредиту відповідачем не повернуто, докази погашення заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Надаючи оцінку зібраним доказам, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) і він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту); електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язання має виконуватися належним чином (ч. 1 ст. 526 ЦК України); порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (ст. 610 ЦК України); боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи вказують на те, що відповідач уклав договір в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства, був належним чином ознайомлений з його умовами, здійснив ідентифікацію та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 13758,88 грн доведений належними та допустимими доказами, зокрема, витребуваною судом відповіддю банку-емітента та випискою по рахунку відповідача. Відповідачем існування заборгованості не спростовано, власного розрахунку суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. За ст. 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника, а згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога); майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника, і додаткове оформлення відступлення в цьому разі не вимагається.

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Та обставина, що договір факторингу № 14/06/21 укладено 14.06.2021, тобто до укладення кредитного договору, не ставить під сумнів відступлення права вимоги, оскільки умови договору факторингу передбачали передачу як наявних, так і майбутніх вимог, а право вимоги за кредитним договором переходило до фактора саме з дати підписання відповідного акту прийому передачі реєстру боржників, тобто вже після укладення кредитного договору. За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину; постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010). Зазначений договір факторингу у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після укладення договору факторингу.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4687,77 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас суд не погоджується із заявленим розміром заборгованості за процентами з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не встановлено договором, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначено, що в межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими коштами протягом узгодженого строку, так і випадки, коли боржник користується коштами поза межами строку кредитування неправомірно.

За умовами укладеного договору кредит надано зі строком кредитування 64 днів від дати отримання кредиту, тобто до 22.02.2022. Так матеріали справи містять таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якої вбачається дата останнього платежу за договором позики 22.02.2022, загальна вартість кредиту 23552,20 грн.

З огляду на викладене суд вважає, що строк кредитування за договором № 74557753 від 21.12.2021 сплив 22.02.2022.

Проте, згідно з наданим позивачем розрахунком, проценти за користування кредитом нараховувалися відповідачу за відсотковою ставкою 1,60 % в день і після 22.02.2022 – по 16.09.2022. Оскільки після спливу строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припинилося, суд відхиляє посилання позивача на доведеність заборгованості за процентами в заявленому розмірі; нарахування процентів поза межами дії договору суперечить вимогам закону.

Таким чином, стягненню підлягають проценти за користування кредитом, нараховані в межах строку кредитування — за 64 дні (з 21.12.2021 по 22.02.2022), з розрахунку вбачається, що відповідачем станом на 07.02.2022 відсотки сплачено повністю та тіло кредиту починаючи з 07.02.2022 складало 4687,77 грн., що за базовою процентною ставкою 1,60% складає: 1200,07 грн (4687,77 грн ? 1,60 % ? 16 днів з 07.02.2022 – 22.02.2022 р.р.).

У частині стягнення процентів у розмірі 7983,92 грн, нарахованих поза межами строку кредитування, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 5887,84 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 4687,77 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом – 1200,07 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено частково – на суму 5887,84 грн із заявлених 12671,69 грн, що становить 46,46 % (5887,84 грн ? 100 / 12671,69 грн). З огляду на наведене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 1236,95 грн (2 662,40 грн ? 46,46 %).

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 638, 639, 652, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансоваа Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансоваа Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 74557753 від 21.12.2021 у розмірі 5887 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 84 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 4687 гривень 77 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом – 1200 гривень 07 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансоваа Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансоваа Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1236 (одна тисяча двісті тридцять шість) гривень 95 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансоваа Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, банківські реквізити: IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк»).

Відповідач ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О.А. Караул