Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №176/1961/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1961/26

провадження №2-о/176/93/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в х. Кірова Ст.-Бешевського району Донецької області, є матір`ю ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку.

Свою заяву ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку, а її матір`ю є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час оформлення паспорта громадянина України прізвище заявниці було зазначено як « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про її народження, складеному мовою оригіналу, та документах її матері її прізвище зазначено як « ОСОБА_5 ».

На думку заявниці, така розбіжність виникла внаслідок особливостей перекладу та написання прізвища з російської на українську мову.

Наявність різного написання прізвища в документах, як зазначає заявниця, може створити перешкоди для документального підтвердження родинних відносин між нею та матір`ю, зокрема під час оформлення спадкових прав.

Необхідність встановлення відповідного юридичного факту заявниця пов`язує з можливістю реалізації своїх майнових прав у майбутньому, у тому числі права на спадкування після смерті матері, оскільки діти належать до спадкоємців першої черги за законом.

При цьому ОСОБА_1 зазначає, що її мати є живою, однак встановлення факту родинних відносин необхідне вже тепер для усунення документальної невідповідності та запобігання можливим перешкодам у майбутньому при оформленні спадщини у нотаріальному порядку.

Заявниця також посилається на те, що вона та її мати мають статус внутрішньо переміщених осіб та фактично проживають у місті Жовті Води Дніпропетровської області.

У зв`язку з переміщенням з території Донецької області отримання додаткових документів та усунення розбіжностей у документах у позасудовому порядку, за твердженням заявниці, є неможливим або істотно ускладненим.

Вирішення питання у судовому порядку ОСОБА_1 вважає необхідним способом підтвердження існування між нею та ОСОБА_2 родинних відносин як між дочкою та матір`ю.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлена належним чином. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлена належним чином. Подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку, а ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в х. Кірова Ст.-Бешевського району Донецької області.

З матеріалів справи вбачається, що у документах заявниці її прізвище зазначене як « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про її народження та документах її матері – « ОСОБА_5 ».

Таким чином, розбіжність у написанні прізвища полягає лише в написанні однієї літери – «і» замість «и».

Оцінюючи зазначену розбіжність, суд виходить із того, що сама по собі відмінність в одній літері у написанні прізвища не спростовує факту родинних відносин, якщо сукупність інших відомостей, що містяться у документах, дає можливість ідентифікувати відповідних осіб та встановити між ними родинний зв`язок.

Надані суду документи містять узгоджені відомості щодо прізвища, імені, по батькові, дат народження та інших персональних даних заявниці і ОСОБА_2 . Сукупність зазначених відомостей дає можливість зробити висновок про те, що документи стосуються саме заявниці та її матері, а відмінність у написанні прізвища має технічний характер.

Суд враховує також, що ОСОБА_2 не заперечує щодо заявлених вимог та підтверджує факт родинних відносин із заявницею як матері з дочкою.

Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин матеріали справи не містять.

При цьому судом не встановлено наявності спору про право між заявницею та заінтересованою особою, а також не встановлено осіб, які б оспорювали факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за умови, що такі факти породжують юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити відповідний документ, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 7 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема коли підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання свідоцтва про право на спадщину.

У цій справі встановлення факту родинних відносин має юридичне значення для заявниці, оскільки підтверджує її статус дочки ОСОБА_2 та створює можливість у подальшому використовувати це підтвердження при реалізації майнових прав, у тому числі спадкових.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, а також той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, встановлення факту, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , має безпосереднє юридичне значення для підтвердження родинного зв`язку, який у разі відкриття спадщини може мати значення для визначення черги спадкування заявниці.

При цьому суд враховує, що на момент розгляду справи ОСОБА_2 є живою. Разом з тим заявниця не просить суд вирішити питання про спадщину, визначити склад спадкового майна або визнати за нею право власності на будь-яке майно. Предметом розгляду є виключно встановлення факту родинних відносин, який має юридичне значення для заявниці.

Таким чином, встановлення зазначеного факту не вирішує та не передбачає вирішення спору про право, а спрямоване на усунення документальної невідповідності щодо написання прізвища та підтвердження юридично значущого родинного зв`язку.

Суд також враховує обставини, пов`язані з переміщенням заявниці та її матері з території Донецької області та їх фактичним проживанням у місті Жовті Води Дніпропетровської області, що за обставинами справи ускладнює отримання документів та усунення розбіжностей у них у позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що вони є достатніми для встановлення факту родинних відносин між заявницею та заінтересованою особою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі, розглянутій у порядку окремого провадження, судові витрати, понесені заявником, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, ст. 1261 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносинзадовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в х. Кірова Ст.-Бешевського району Донецької області, є матір`ю ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку.

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА