Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №520/15968/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 520/15968/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., по справі № 520/15968/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) , Адміністрації Державної прикордонної служби України , НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по серпень 2016 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по серпень 2016 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із вересня 2016 року по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по грудень 2019 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по грудень 2019 року включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із січня 2020 року по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за періоди із січня 2020 року по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням іншого ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 520/15968/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по серпень 2016 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по серпень 2016 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із вересня 2016 року по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, яку аргументує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі №520/15968/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення таких позовних вимог у повному обсязі, в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №520/15968/25 залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що під час проходження військової служби перебував на грошовому забезпеченні у період: з грудня 2015 року по серпень 2016 року включно - в НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ); з вересня 2016 року по лютий 2018 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ); з березня 2018 року по грудень 2019 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_6 ); з січня 2020 року по 07.04.2025 включно - в ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ). Позивач вказує, що на підставі наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.12.2019 №105 лише з 01.01.2020 ІНФОРМАЦІЯ_9 було зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому саме на Адміністрацію ДПС України покладається обов`язок щодо відновлення порушених прав позивача за період проходження військової служби з березня 2018 року по грудень 2019 року включно. Апелянт також наголошує, що суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_10 нарахувати виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ), подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 520/15968/25 в частині задоволених позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) вказує, що в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача склало 8533,50 грн, у березні 2018 року грошове забезпечення позивача склало 14556,99 грн; виплачена позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5069,70 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року, а нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 84,50 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року. Військова частина НОМЕР_4 наглошує, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача склав 6023,49 грн (14556,99 грн - 8533,50 грн), тому в силу положень абзацу 3 п. 5 Порядку №1078, порядок, встановлений в абзаці 4 п. 5 Порядку №1078, не може бути застосований, оскільки не виконується основна його вимога – розмір підвищення грошового забезпечення перевищив суму індексації.

Позивачем надано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить доводи відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ), викладені у відзиві на апеляційну скаргу, відхилити у зв`язку з їхньою необґрунтованістю, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі №520/15968/25 – задовольнити повністю.

Водночас, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ), подав апеляційну скаргу, яку аргументує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 520/15968/25 в частині задоволених позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наголошує на неможливості встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року після набуття чинності Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015. Відповідач вказує, що позивачу були встановлені базові місяці для нарахування індексації грошового забезпечення: березень 2015 – відбулось збільшення розміру посадового окладу у зв`язку з призначенням на посаду старшого офіцера інженерно-технічного відділу ІНФОРМАЦІЯ_10 ; листопад 2015 – відбулось збільшення надбавки за кваліфікацію.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

При цьому, відповідач, НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) надав додаткові пояснення у справі, у яких вказав, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було звільнено, військова частина, яка є останнім місцем служби військовослужбовця, за необхідності робить відповідні перерахунки та здійснює виплати. Заявник зазначив, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є не НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ), військова частина НОМЕР_3 є неналежним відповідачем у справі.

У наданих додаткових поясненнях НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) просить Другий апеляційний адміністративний суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/15968/25 від 05.02.2026 і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

На підставі положень пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у відповідь на адвокатський запит представника позивача НОМЕР_2 прикордонний загін надав інформацію та документи, із яких слідує, що позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення за період служби із січня 2015 року по серпень 2016 року включно з урахуванням з листопада 2014 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (так званий базовий місяць), що підтверджується довідкою – розрахунком №310 нарахованої та виплаченої індексації за період проходження військової служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні з 01.01.2015 по 17.08.2016.

Із змісту довідки №09/82 від 08.05.2025 слідує, що позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням листопада 2014 року та лютого 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо неналежного нарахування індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 07.06.2016 по 28.02.2018.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що у лютому - березні 2018 позивач не проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ) та у лютому - березні 2018 у ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_6 ) та не отримував грошове забезпечення, тому не вбачається підстав для задоволення позовних вимог визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.03.2018 по грудень 2019 року включно та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по грудень 2019 року включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за періоди із січня 2020 року по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди із січня 2020 року по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування поточної індексації грошового забезпечення позивачу за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням іншого ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу поточну індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Додатково суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що НОМЕР_2 прикордонним загоном ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому колегія суддів не дає оцінку позовним вимогам, що були заявлені до даного відповідача, а саме стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по серпень 2016 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон України № 2011-XII).

Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 – 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.12.2025 № 560/12915/23, від 15.11.2024 у справі № 200/11548/21, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а, від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20.

При цьому, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзаці 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".

Абзац 2 пункту 1-1 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016, застосовується з 01.01.2016.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, відповідно до приписів наведеної вище норми Порядку № 1078 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, у тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» були внесені значні зміни у Порядок №1078, у зв`язку з чим з 01.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.

Так, відповідно до п.5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Отже, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 за №1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 випливає, що місяць підвищення доходу – це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23.12.2025 у справі № 280/8303/23, від 25.09.2025 у справі № 240/27667/23, від 08.05.2025 у справі № 380/6610/24.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294, вона набрала чинності з 01.01.2008.

Затверджені указаною постановою посадові оклади з 01.01.2008 не змінювалися до березня 2018 року на підставі Постанови № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою були встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Таким чином, у силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.

Наведене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.06.2022 по справі № 640/8991/21, від 28.09.2022 по справі № 560/3965/21, від 28.06.2022 по справі № 420/4841/21.

Як встановлено з матеріалів справи, у спірний період (із вересня 2016 року по 28.02.2018) позивач проходив службу та отримував грошове забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ), що підтверджується особистими картками грошового забезпечення позивача за період 2016-2018 роки, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 №09/7257-25-Вих від 09.05.2025, витягами з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 434-ос від 22.08.2016, № 129-ОС від 05.03.2018, випискою з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) від 23.04.2025.

Зі змісту довідки №09/82 від 08.05.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 , встановлено, що позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по 28.02.2018 з урахуванням лютого 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Отже, у період з вересня 2016 року по 28.02.2018 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, що не заперечується відповідачем.

Із урахуванням зазначеного, з огляду на положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 та Постанови № 1294, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) вчинив протиправну бездіяльність, суть якої полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з вересня 2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з вересня 2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Доводи ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) про неможливість встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року після набуття чинності Постановою № 1013 від 09.12.2015, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи колегією суддів.

Водночас, стосовно незадоволених позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.03.2018 по грудень 2019 року включно, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по грудень 2019 року включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць, визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за періоди із січня 2020 року по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди із січня 2020 року по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць, колегія суддів вказує на таке.

Як було зазначено раніше, відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Зокрема, Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21 зазначав, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

У цьому контексті Верховний Суд указав, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має право позивач на отримання суми індексації-різниці.

Згідно з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 належить з`ясувати таке коло обставин, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Отже, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 10.10.2024 у справі № 360/1086/23.

Як було зазначено раніше, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було підвищено розмір тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, та затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, що в силу наведених вище норм Порядку № 1078 свідчить про те, що з 01.03.2018 базовим місяцем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовцям є березень 2018 року.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) відомості щодо періодів проходження служби ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_6 ), з підтвердженням належними доказами, а саме засвідченими копіями наказів про призначення та звільнення позивача зі служби.

06.07.2026 до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якої відповідачем було долучено довідку щодо проходження військової служби ОСОБА_1 та витяги з наказів про зарахування та виключення з особового складу військової частини.

09.07.2026 до суду надійшла заява Адміністрації Державної прикордонної служби України про виконання ухвали суду, до якої було додано накази начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.03.2018 № 59-ос та від 19.12.2019 №400-ос.

З наданих доказів встановлено, що з вересня 2016 року по 05.03.2018 включно позивач перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ) (витяги з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 434-ос від 22.08.2016, № 129-ОС від 05.03.2018).

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 129-ОС від 05.03.2018, позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям позивача для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 05 березня 2018 року.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.03.2018 № 59-ос, позивача призначено на посаду начальника сектору інструкторів відділу бойової підготовки, наказано вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою з 07 березня 2018 року.

Позивач перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_6 ) з 07.03.2018 року по 19.12.2019 року включно, з 21.12.2019 по 07.04.2025 включно перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ), що підтверджується архівними відомостями особистих карток грошового забезпечення позивача за 2018-2025 роки, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.12.2019 №400-ос, витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 744-ОС від 23.12.2019.

Отже, позивач у даний період не був звільнений з військової служби, а продовжував виконувати свої службові обов`язки на новому місці служби.

При цьому, з особистих карток грошового забезпечення позивача за 2018 рік встановлено, що грошове забезпечення за лютий 2018 року позивачу виплатило ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ), а за березень - ІНФОРМАЦІЯ_12 (військова частина НОМЕР_6 ).

У подальшому грошове забезпечення за грудень 2019 року позивачу виплатило ІНФОРМАЦІЯ_12 (військова частина НОМЕР_6 ), а за січень 2020 року - ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ).

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» (далі - Постанова №43) постановлено ліквідувати у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_9 як юридичну особу публічного права, а Адміністрації Державної прикордонної служби доручено забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ).

Водночас, позивачу індексація-різниця грошового забезпечення з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно, з 01.01.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 07.04.2025 не нараховувалася та не виплачувалася, що не заперечувалося відповідачами, Адміністрацією Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_4 ) та підтверджується довідкою №09/82 від 08.05.2025, виданою ІНФОРМАЦІЯ_11 .

З картки особового рахунку позивача за 2018 рік встановлено, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 13519,20 грн, розмір грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становив 14641,49 грн (з вирахуванням підйомної допомоги у розмірі 14885,40 грн, яка є одноразовою виплатою).

Отже, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становило 1122,29 грн (14641,49 грн - 13519,20 грн).

Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 %.

В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100: 1762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн.

Така позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23.

Таким чином, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Враховуючи те, що підвищення доходу позивача складає 1122,29 грн, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року становить 3340,86 грн (4463,15 грн - 1122,29 грн).

Отже, вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, колегія суддів зазначає, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 1122,29 грн, а сума можливої індексації в березні 2018 року - 4463,15 грн, тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачу до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення зі служби.

Водночас, відповідачами не дотримано вказаних вимог Порядку та не нараховано позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3340,86 грн щомісячно за спірний період з 01.03.2018 по по 31.12.2019 включно, з 01.01.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно, доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в належному розмірі відповідачами до суду надано не було.

Із урахуванням вищезазначеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у лютому - березні 2018 позивач не проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ) та у ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_6 ) та не отримував грошове забезпечення, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період із 07.03.2018 по 19.12.2019 включно, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 07.03.2018 по 19.12.2019 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць, визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за періоди з 01.01.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01.01.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць.

Доводи ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) про те, що в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача склало 8533,50 грн, у березні 2018 року грошове забезпечення позивача склало 14556,99 грн, виплачена позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5069,70 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року, а нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 84,50 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за приписами Порядку № 1078 для розрахунку належної особам індексації-різниці враховується саме грошове забезпечення, фактично виплачене особам у лютому та березні 2018 року, технічна черговість виплат не впливає на період, за який такі виплати мають враховуватися.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи, викладені у додаткових поясненнях відповідача, НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ), про те, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було звільнено, адже виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні у спірний період, оскільки індексація грошових доходів не є виплатою військовослужбовцю у зв`язку зі звільненням чи заборгованістю, а є періодичною виплатою й у цій справі є спірною.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.05.2025 у справі № 420/20215/23.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування поточної індексації грошового забезпечення позивачу за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням іншого ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу поточну індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено раніше, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було внесено зміни у Порядок №1078, у зв`язку з чим з 01.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.

Так, в контексті визначення базового місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, колегія суддів вказує, що базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Разом з цим, до числа основних змін, які були внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено таке:

у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;

обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Порівняльний аналіз указаних положень свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діяли єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Із вказаного слідує, що відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу військовослужбовця та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Водночас, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, починаючи з січня 2024 року право на проведення індексації заробітної плати працівників було поновлено, однак законодавцем встановлено новий порядок обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, який відбувається наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року.

Із урахуванням наведеного, законодавцем визначено, що починаючи з 01.01.2024 точкою відліку для обчислення є не місяць підвищення доходу осіб, а саме дата - 01.01.2024.

У свою чергу, оскільки січню 2024 року передує грудень 2023 року, саме останній став місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Порядком №1078 визначено, що індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Індекс росту споживчих цін за даними Держстату у січні 2024 року становив 100,4%, у лютому 2024 року 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року 100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102,2%, у липні 2024 року 100,00%, у серпні 2024 року 100,6%, у вересні 2024 року 101,5%.

Отже, індекс інфляції перевищив 103% в червні 2024 року (1,004 (січень 2024) х 1,003 (лютий 2024) х 1,005 (березень 2024) х 1,002 (квітень 2024) х 1,006 (травень 2024) х 1,022 (червень 2024) = 1,042 (104,2%)).

Індекс росту споживчих цін за червень 2024 року було опубліковано в липні 2024 року.

Таким чином, поточна індексація позивачу мала виплачуватися з серпня по грудень 2024 року з урахуванням грудня 2023 року як місяця, за яким якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Із матеріалів справи встановлено, що у спірний період позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ), що підтверджується особистими картками грошового забезпечення позивача за період 2024-2025 роки, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 №09/7257-25-Вих від 09.05.2025.

Так, як встановлено з довідки №09/82 від 08.05.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 , в серпні - грудні 2024 року позивачу було виплачено поточну індексацію грошового забезпечення, та враховано «базовий» місяць – грудень 2023 року.

Отже, враховуючи вимоги статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та індекс росту споживчих цін станом на 2024 рік, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.08.2024 по 31.12.2024 включно із урахуванням іншого ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період із 01.08.2024 по 31.12.2024 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Щодо нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2025 07.04.2025 включно, то колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 34 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059) обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Індекс росту споживчих цін за даними Держстату у січні 2025 року становив 101,2%, у лютому 2025 року 100,8%, у березні 2025 року 101,5%, у квітні 2025 року 100,7%, у травні 2025 року 101,3%, у червні 2025 року 100,8%, у липні 2025 року 99,8%, у серпні 2025 року 99,8%, у вересні 2025 року 100,3% у жовтні 2025 року 100,9%, у листопаді 2025 року 100,4%, в грудні 2025 року 100,2%.

Індекс інфляції перевищив 103% в березні 2025 року (1,012 (січень 2025) х 1,008 (лютий 2025) х 1,015 (березень 2025) = 1,035 (103,5%)).

Індекс росту споживчих цін за березень 2025 року було опубліковано у квітні 2024 року.

Отже, поточна індексація у 2025 році мала виплачуватися починаючи з травня 2025 року.

При цьому, з витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.04.2025 встановлено, що позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 з 07.04.2025 року.

Із урахуванням вказаного, колегія суддів зазначає, що у позивача також не виникло права на нарахування та виплату поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 07.04.2025, тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Водночас, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджений Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Згідно з п. 1 Порядку №44 останній визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до п. 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пункти 4, 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22 зазначав, що аналіз наведених п.п. 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 31.01.2024 у справі №320/6441/22, від 18.04.2024 у справі №160/10789/22 та від 30.04.2024 року у справі №360/700/23.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині відмовлених позовних вимог з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 знайшли часткове підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) не знайшли підтвердження в ході розгляду справи колегією суддів.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення у разі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне частково скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 520/15968/25 – скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У цій частині прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на суму перерахованої індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по серпень 2016 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на суму перерахованої індексації грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 07.03.2018 по 19.12.2019 включно.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період із 07.03.2018 по 19.12.2019 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із 01.01.2020 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за періоди із 01.01.2020 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 07.04.2025 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 06.03.2018 включно, про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 06.03.2018 включно у розмірі 3 340,86 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням іншого ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 07.04.2025 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб – відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 520/15968/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій