Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №520/19987/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 520/19987/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.07.26 по справі № 520/19987/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,в якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.07.2026 № 204750022864 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці Другого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у розмірі 74 % суддівської винагороди зазначеної в довідці Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2026 № 163;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату недоотриманих сум з 01.01.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року по справі №520/19987/26 зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №520/26972/24.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року по справі № 520/19987/26 та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції зазначив, що враховуючи, що предметом розгляду в даній справі є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого залежить від складових суддівської винагороди, а у справі № 520/26972/24 Велика Палата Верховного Суду має вирішити питання щодо правильності застосування показника прожиткового мінімуму для визначення базового розміру суддівської винагороди, суд першої інстанції зазначив, що правовий висновок, який буде сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/26972/24, безпосередньо впливатиме на вирішення цієї справи та матиме суттєве значення для її розгляду. Разом з тим, правовідносини, щодо проведення перерахунку належного позивачу довічного грошового утримання судді у відставці та правовідносини у справі, що є на розгляді Великої Палати Верховного Суду та на яку посилається суд першої інстанції, не є тотожними.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 236 КАС України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов`язаний вчинити таку процесуальну дію.

Перелік цих підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У частині другій зазначеної вище статті процесуального закону визначено перелік підстав, за яких суд має право зупинити провадження у справі.

Так, відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Аналіз пункту 5 частини другої статті 236 КАС України свідчить про те, що суд вправі зупинити провадження у справі з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення саме у подібних правовідносинах (в іншій справі) палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд (зокрема, і Велика Палата Верховного Суду) висловлює правові висновки у справі з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Встановлюючи обов`язковим врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права саме у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що предмет спору у даній справі стосується правомірності дій відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача - судді у відставці на підставі довідки, сформованої з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень, а не 2102 гривні.

Таким чином, спір у цій справі стосується застосування суб`єктом владних повноважень положень статті 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік", яким встановлено спеціальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 гривні для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, виходив з того, що предметом розгляду в даній справі є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого залежить від складових суддівської винагороди, а у справі № 520/26972/24 Велика Палата Верховного Суду має вирішити питання щодо правильності застосування показника прожиткового мінімуму для визначення базового розміру суддівської винагороди, суд зазначає, що правовий висновок, який буде сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/26972/24, безпосередньо впливатиме на вирішення цієї справи та матиме суттєве значення для її розгляду.

Надаючи оцінку підставам, на які послався суд першої інстанції ухвалюючи рішення про зупинення провадження у цій справі, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2026 прийнято до розгляду справу № 520/26972/24 за позовом ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, у якій вирішується питання про наявність або відсутність підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 24.04.2025 в справі № 240/9028/24.

При цьому, слід зазначити, що у справі № 240/9028/24 спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, зокрема, наявності у пенсійного органу підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2026 року та згідно з оновленою довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді станом на 01.01.2026, виданої на підставі судового рішення.

Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 520/26972/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подібність правовідносин у цих справах та наявність підстав для зупинення провадження на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного суду викладенимиу постанові від 07.08.2026 у справі № 200/9586/25.

Отже, судом першої інстанції здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі № 520/26972/24, тому суд першої інстанції необґрунтовано зупинив провадження у справі.

Згідно пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, чим порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/19987/26 - скасувати.

Справу №520/19987/26 направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова І.С. Чалий