Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №480/7735/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 480/7735/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2026, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, повний текст складено 30.03.26 по справі № 480/7735/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування запису у військовому квитку про виключення із військового обліку та непридатність до військової служби ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести військово-облікові документи ОСОБА_1 у відповідність до наявних відомостей щодо його непридатності до військової служби, з урахуванням вищевказаних обставин та згаданих правових норм.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відомостями, які містяться у військовому квитку позивача та довідці ВЛК від 05.10.2022, підтверджується, що у 2022 році ОСОБА_1 пройшов ВЛК і за рішенням ВЛК був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку. Відтак, запис у військовому квитку, згідно якого позивач виключений з військового обліку, повинен бути врахований при виправленні помилки в реєстрі «Оберіг», так як ОСОБА_1 не є військовозобов`язаним та не має обов`язку повторно проходити ВЛК. Вказує, що пунктом 3.2 розділу II Положення №402 передбачено, що повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів лише військовозобов`язані, а позивач таким не являється, оскільки ще 05.10.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, тому скасування запису відповідачем є протиправним, адже ніяких підстав для цього немає. Стверджує, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що відповідач не надав суду жодних заперечень та достатніх доказів на обґрунтування викладених обставин і не довів правомірності оскаржуваних дій. Суд першої інстанції не витребував їх самостійно, пославшись на недостатність наданих позивачем, тим самим поклавши на нього весь тягар доказування. Звертає увагу, що відповідач мав інформацію про проходження позивачем ВЛК та про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку. Зауважує, що незалежно від наявності свідоцтва про хворобу штатної ВЛК, особа визнана непридатною до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку, тому не підлягає повторному огляду ВЛК при ТЦК та не може бути взятою на військовий облік та призваною на військову службу під час мобілізації. Неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на позивача обов`язків або інших несприятливих наслідків.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має офіцерське звання «лейтенант», про що свідчить запис у військовому квитку серії НОМЕР_1 .

Відповідно до картки дослідження та медичного огляду військовозобов`язаного від 05.10.2022 ОСОБА_1 був оглянутий військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 та на підставі статті 61-б, 64-б, 38-б, 36-б, 23-а графи II Розкладу хвороб до Положення, введеного в дію наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що у військовому квитку серії НОМЕР_1 05.10.2022 був зроблений відповідний запис.

Як зазначає представник позивача, з метою уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час цього звернення відповідачем було вилучено військовий квиток позивача. Під час уточнення даних, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 у військовий квиток позивача внесений запис щодо помилкового внесення запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.10.2022 №7.

Згідно даних додатку «Резерв+» станом на 12.07.2024 ОСОБА_1 обліковується як військовозобов`язаний, записи щодо виключення з обліку відсутні.

У зв`язку з даними обставинами, 17.07.2024 представником позивача направлений адвокатський запит на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання інформації про підстави скасування запису у військовому квитку про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, та надання належним чином завіреної копії довідки ВЛК від 05.10.2022 №7.

Станом на дату подання позовної заяви, відповідь на адвокатський запит не надходила, облікові дані виправлені не були.

Вважаючи дії відповідача щодо скасування запису у військовому квитку про виключення позивача з військового обліку та визнання його непридатним до військової служби протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності належним чином оформленого та затвердженого свідоцтва про хворобу, яке є обов`язковою підставою для виключення офіцера запасу з військового обліку, внесений до військового квитка позивача запис про виключення його з військового обліку не відповідав вимогам пунктів 22.5-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для внесення виправлень до військово-облікового документа позивача шляхом скасування помилкового запису. При цьому, зазначене виправлення було здійснено уповноваженою особою, яка і внесла первинний запис, з метою приведення облікових даних у відповідність до вимог законодавства та фактичних обставин.

Також суд першої інстанції зазначив, що відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 в частині перебування його на військовому обліку як військовозобов`язаного є актуальними, правові підстави для внесення відомостей щодо виключення позивача з військового обліку згідно з довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.10.2022 №7 відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Частина 2 ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2232-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема, і дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, ч.10 ст.14 Закону №2232-ХІІ передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень, зокрема: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону №2232-ХІІ на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема, звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку.

Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту – Положення №402; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 1.1, 1.2 розд. І Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Підпунктом 2.1 розд. І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пп. 1.1 розд. ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Отже, постанови ВЛК оформлюються у вигляді свідоцтва про хворобу, протоколу засідання ВЛК з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, довідки ВЛК.

При цьому, згідно з п.п. 22.5, 22.6 розд. ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК затвердженню у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Тобто, підставою для виключення офіцера запасу з військового обліку, як непридатної до військової служби особи, є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 та від 26.08.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені, зокрема, письмові пояснення та документальне підтвердження щодо підстав скасування у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 запису від 05.10.2022 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, шляхом перекреслення та внесення інформації, що запис зроблений помилково.

На виконання ухвали суду, ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що підставою скасування у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 запису від 05.10.2022 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, шляхом перекреслення та внесення інформації, що запис зроблений помилково, була відсутність свідоцтва про хворобу, рішення регіональної ВЛК або інших первинних документів, які підтверджували б належне завершення процедури визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

За цим, за позицією відповідача, запис у військовому квитку не може самостійно створювати юридичний факт, якщо документальна підстава для його внесення відсутня, а обов`язкова процедура прийняття та затвердження відповідного рішення не була підтверджена.

Колегія суддів враховує, що на підставі саме довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.10.2022 №7 позивача виключено з військового обліку 05.10.2022.

Вказана довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.10.2022 №7 є необхідною, проте недостатньою підставою для виключення офіцера запасу, яким є позивач, з військового обліку як непридатного до військової служби у воєнний час.

Штатна ВЛК мала оформити на позивача свідоцтво про хворобу та скерувати його разом із довідкою на розгляд і затвердження регіональної ВЛК, чого фактично не було здійснено.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що процедура визнання позивача непридатним до військової служби з метою виключення з військового обліку як офіцера запасу не була завершена, оскільки відповідна постанова військово-лікарської комісії не була оформлена у формі свідоцтва про хворобу та не затверджена регіональною ВЛК.

Доказів протилежного не надано, а судом в порядку офіційного з`ясування обставин не встановлено.

Відтак, за відсутності належним чином оформленого та затвердженого свідоцтва про хворобу, яке є належною підставою для виключення офіцера запасу з військового обліку, внесений до військового квитка позивача запис про виключення його з військового обліку не відповідав вимогам пунктів 22.5-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення № 402.

За таких обставин, у відповідача були правові підстави для внесення виправлень до військово-облікового документа позивача шляхом скасування помилкового запису.

При цьому, суд враховує, що зазначене виправлення було здійснено уповноваженою особою, яка і внесла первинний запис, з метою приведення облікових даних у відповідність до вимог законодавства та фактичних підстав.

Разом з тим, суд зазначає, що інформація до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягає внесенню лише за наявності чинних, достовірних та підтверджених документів, що відповідають установленому порядку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 в частині перебування його на військовому обліку як військовозобов`язаного є актуальними, правові підстави для внесення відомостей щодо виключення позивача з військового обліку згідно з довідкою військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.10.2022 №7 відсутні.

Посилання апеляційної скарги позивача на те, що довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.10.2022 №7 є чинною, зазначених вище висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.10.2022 №7 не є підставою для виключення осіб офіцерського складу з військового обліку.

При цьому, перекреслення запису у військовому квитку позивача та зазначення про його помилковість за своїм змістом не може вважатися скасуванням належним чином оформленої та чинної постанови регіональної ВЛК.

У спірному випадку йдеться про виправлення відомостей, внесення яких до військово-облікового документа не підтверджується необхідними первинними документами та завершенням обов`язкової процедури, передбаченої Положенням №402 для офіцерів запасу.

Запис у військовому квитку не може самостійно створювати юридичний факт, якщо документальна підстава для його внесення відсутня, а обов`язкова процедура прийняття та затвердження відповідного рішення не була підтверджена.

Скаржником в апеляційній скарзі жодним чином не спростовано вищевказаних висновків суду першої інстанції, не зазначено конкретних правових норм, на підставі яких відповідач повинен вчинити дії щодо внесення даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Принцип правової визначеності не може розглядатися як самостійна правова підстава для виникнення у відповідача обов`язку вчинити певні реєстраційні дії за відсутності передбачених законом юридичних фактів. При цьому позивачем не доведено, що на момент його звернення процедура встановлення остаточного рішення ВЛК була завершена у визначеному законодавством порядку, а відповідач мав у своєму розпорядженні належний документ, який підтверджував наявність підстав для виключення позивача з військового обліку.

Так само апелянтом не наведено конкретної норми матеріального права, яка б зобов`язувала відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку виключно на підставі довідки ВЛК, без оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу у встановленому порядку.

За таких обставин сама по собі наявність у позивача довідки ВЛК не створює для відповідача обов`язку щодо актуалізації відомостей у Реєстрі в частині виключення позивача з військового обліку, а тому не свідчить про протиправність оскаржуваних дій відповідача.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зводяться до іншого тлумачення норм, які регулюють порядок виключення офіцерів запасу з військового обліку за станом здоров`я, та не дають підстав для висновку про протиправність дій відповідача.

Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

За цим, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 по справі № 480/7735/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло