Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №360/2291/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року справа №360/2291/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2026 року у справі № 360/2291/25 (головуючий І інстанції Басова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які виразилися у відмові призначити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 03 жовтня 2025 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити та виплатити судді у відставці ОСОБА_1 , довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 56% від суми суддівської винагороди 136260,00 грн, що складає 76 305,60 грн, починаючи з 03 жовтня 2025 року;

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2026 року позов задоволений частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10 вересня 2025 року № 101650007766 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці від 03 жовтня 2025 року, з урахуванням пункту 5 розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України, територіальним органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 та статті 17 Закону України “Про адміністративну процедуру” від 17 лютого 2022 року № 2073-IX.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано період проходження служби в органах внутрішніх справ України з 01.07.2000 по 31.05.2003 за записами трудової книжки від 09.02.2007 серії НОМЕР_1 , оскільки в Реєстрі відсутні відомості про роботу та нараховані суми заробітної плати. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 2 місяці 4 дні (з 01.01.2004 обчислено за даними Реєстру з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків). Стаж роботи на посаді судді не визначено.

Звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальним органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці додаються, зокрема, документи:

- копія рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади;

- документи про страховий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637;

- довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку , з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді;

- розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4).

ОСОБА_1 до заяви від 03.10.2025 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не надав жодного документу, передбаченого пунктом 2 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальним органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, в тому числі копії рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади.

Разом з цим, у працівників Пенсійного фонду України відсутнє право обчислювати суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Органами Пенсійного фонду України обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до довідки про суддівську винагороду, виданої судом, з якого суддя вийшов у відставку.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 відмовлено в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки заявником не надано документів, передбачених пунктом 2 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальним органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1: копії рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади; довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді; розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4).

Довідку про суддівську винагороду видає відповідний суд (або його правонаступник), де суддя працював або був відряджений, особливо для суддів у відставці, які оформлюють довічне грошове утримання (пенсію). Це може бути суд, який здійснював виплати або ліквідований суд, чи його правонаступник, а також територіальні органи Державної судової адміністрації України. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді. Правова позиція щодо органу, уповноваженого на видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці міститься у постановах Верховного Суду №200/1707/24, №200/6369/23.

Тому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області правомірно винесено рішення №101650007766 від 10.10.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з не долученням документів, передбачених Порядком №3-1, для визначення права.

Щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №360/2291/25 повторно розглянути заяву позивача про призначення довічного грошового утримання судді у відставці від 03.10.2025 з урахуванням пункту 5 розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України, територіальним органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ 25.01.2008 №3-1 та статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX, Головне управління повідомляє, що для цього немає правових підстав.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 12 січня 2007 року № 11/2007 “Про призначення суддів” позивач був призначений на посаду судді Носівського районного суду Чернігівської області строком на п`ять років.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.09.2025 № 2006/0/15-25 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Носівського районного суду Чернігівської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на звільнення у відставку, становить 23 роки 8 місяців 6 днів.

Відповідно до наказу Носівського районного суду Чернігівської області від 02.10.2025 №50-ос відраховано зі штату Носівського районного суду Чернігівської області суддю ОСОБА_1 02.10.2025 року у зв`язку зі звільненням з посади судді у відставку.

03.10.2025 позивач звернувся через портал ПФУ з заявою, в якій просив призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

В матеріалах пенсійної справи, окрім вказаної заяви, наявні: заява про виплату довічного грошового утримання на відповідний розрахунковий рахунок у банку, копії паспорту, витяг з реєстру територіальної громади, ідентифікаційного коду, трудової книжки, диплому спеціалісту та додаток до нього, свідоцтво платника єдиного податку, свідоцтво про сплату єдиного податку, довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повідомлення про взяття на облік фізичної особи-підприємця, довідка ПАТ КБ “Приватбанк” про відкриті рахунки, витяг з ЄРС для ФОП, свідоцтва про народження дітей, довідка до акта огляду МСЕК стосовно ОСОБА_2 , Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.10.2025 №101650007766, яким розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності, відмовлено в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з недолученням документів, передбачених Порядком №3-1, для визначення права.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За ст. 112 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII у редакції станом на виникненні правовідносини (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом України “Про Вищу раду правосуддя”.

Відповідно до ч. 1 статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.

Слід звернути увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Таким чином, Вища рада правосуддя є єдиним конституційним органом, який при прийнятті рішення про звільнення судді у відставку обчислює необхідний стаж роботи на посаді судді, з якого і має розраховуватись та виплачуватись відповідне грошове утримання.

За ст. 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За нормами розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України, територіальним органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2) від 25.01.2008 року (зі змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891 (далі – Порядок № 3-1), судді у відставці, в тому числі судді Конституційного Суду України у відставці, судді Конституційного Суду України, повноваження якого припинено з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 149-1 Конституції України, або якого звільнено з підстав, встановлених пунктами 1, 4 частини другої статті 149-1 Конституції України, за наявності стажу роботи, що дає право на відставку (далі - суддя Конституційного Суду України), призначається щомісячне довічне грошове утримання.

Заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр), або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал), або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Звернення через вебпортал або засобами Порталу Дія здійснюється відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

У разі подання заяви про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатку 1 до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

Щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення / припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

У разі звернення пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня звернення за його призначенням.

Днем звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку.

Якщо заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення за призначенням вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додані не всі необхідні документи, орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, письмово повідомляє про те, які документи необхідно подати додатково (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається через особистий електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня отримання такого повідомлення, днем звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, щомісячне довічне грошове утримання, за згодою судді, призначається за наявними документами.

За приписами Розділу ІІ Порядку № 3-1 під час подання заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання особою пред`являється паспорт громадянина України.

У разі відсутності в паспорті громадянина України інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків особою надається документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Особа може пред`явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі і в електронній формі.

У заяві про призначення щомісячного довічного грошового утримання зазначається інформація про задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування), для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні”.

Документи, що містять відомості (інформацію), які є у володінні держави, не подаються.

Інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

До заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються:

копія рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади;

документи про страховий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;

довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді;

розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4).

Приписами Розділу ІІІ Порядку № 3-1 передбачено, що заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання реєструється в електронному журналі звернень органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання.

Приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).

При поданні заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання в паперовій формі документи надаються в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади, рішення Конституційного Суду України про звільнення судді з посади, розпорядження Голови Конституційного Суду України (судді, який виконує його обов`язки) про припинення з суддею Конституційного Суду України трудових відносин, ухваленого у зв`язку з припиненням повноважень судді Конституційного Суду України з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 149-1 Конституції України, надаються в копіях, завірених відповідним судом, а у разі звернення через вебпортал або засобами Порталу Дія - скануються з копій, завірених відповідним судом.

Не пізніше 10 днів з дня надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного грошового утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання або відмову в його призначенні з урахуванням пункту 5 розділу І цього Порядку.

Орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, не пізніше 10 днів з дня винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Таким чином, вказаним нормативно-правовим актом передбачено конкретний перелік документів, який має бути доданий до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також конкретний алгоритм дій для територіального органу Пенсійного фонду, якщо до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додані не всі необхідні документи.

З метою європеїзації українського законодавства, в Україні набрав чинності Закон України “Про адміністративну процедуру” від 17.02.2022 №2073-IX (далі - Закон №2073-IX), дія якого відповідно до частини другої статті 1 та пункту 3 Розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» (до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону) поширюється на правовідносини у сфері захисту соціальних прав, в частині адміністративної процедури.

Одним з принципів адміністративної процедури є принцип обґрунтованості (стаття 8), суть якого полягає в тому, що обґрунтування адміністративного акта дозволяє особі зрозуміти, чому адміністративний акт є саме таким, а також допомагає вирішити питання про те, чи варто використати засоби правового захисту. Також обґрунтованість діяльності адміністративних органів та результатів цієї діяльності (адміністративних актів) сприяють реалізації інших принципів загальної адміністративної процедури як концепту верховенства права загалом, так і принципів законності, пропорційності тощо зокрема.

Крім цього, серед принципів адміністративної процедури згідно положення Закону №2073-IX, є принцип гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні (стаття 17 цього Закону), особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи (частина перша статті 17); адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків (частина друга статті 17).

Тобто, відповідно до норм Закону №2073-IX при прийняття такого акту негативного впливу на права позивача, відповідач зобов`язаний був дотриматися принципів обґрунтованості та гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, не дотримання яких, відповідно до частини другої статті 87 цього ж Закону, є безумовною підставою для визнання такого акту протиправним.

У справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Також в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

З матеріалів справи судом встановлено, що дійсно при подачі заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання позивач не додав: копії рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади; довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді; розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4).

При цьому відповідач, з`ясувавши відсутність перелічених документів, в силу приписів Порядку № 3-1 мав обов`язок письмово повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково, “заслухати” заявника з цього приводу і лише після цього приймати рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання або відмову в його призначенні.

Натомість, 03.10.2025 позивач подав заяву про призначення щомісячного довічного грошового утримання, а вже 10.10.2025 відповідач прийняв рішення про відмову в його призначенні без врахування приписів пункту 5 розділу І Порядку №3-1 та статті 17 Закону України “Про адміністративну процедуру”.

За ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб`єкта владних повноважень.

Принцип обґрунтованості рішення (вчинення дії) суб`єкта владних повноважень має на увазі, що вони повинні бути прийняті/вчинені з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Беручи до уваги той факт, що відповідач не повідомив позивача про те, які документи необхідно подати додатково, не надав можливість бути заслуханим до прийняття рішення про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання суді, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача є передчасним та таким, що порушує права та інтереси позивача.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до приписів частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10 вересня 2025 року № 101650007766 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці від 03 жовтня 2025 року, з урахуванням пункту 5 розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України, територіальним органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 та статті 17 Закону України “Про адміністративну процедуру” від 17 лютого 2022 року № 2073-IX.

Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2026 року у справі № 360/2291/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 16 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

А.А. Блохін