Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №360/2401/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року справа №360/2401/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 360/2401/25 (головуючий І інстанції Басова Н.М.) за позовом Середи Ігоря Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Середа Ігор Євгенович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувя до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у неповернені компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, а саме: індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, а також утримання із індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 податку на військовий збір у розмірі 1,5%;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити повернення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, а саме: індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з утриманням з цієї суми податку на військовий збір у розмірі 1,5%, у загальному розмірі – 23818 33 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року позов задоволено:

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а також утримання із нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору у розмірі 5%;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого із грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке виплачене на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а також нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю суми військового збору (3,5%), утриманого понадміру з нарахованого грошового забезпечення на виконання вказаного рішення суду у справі № 360/1097/25.

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права.

Апелянт зазначив, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Таким чином, умовами для оподаткування військовим збором у розмірі 1,5 відсотка є: статус військовослужбовця та отримання грошового забезпечення. Таким чином, вбачається, що Позивач не виконував обов`язків військової служби в момент отримання коштів. Відтак, підстави для застосування ставки у розмірі 1,5 відсотка відсутні.

Щодо компенсації сум ПДФО.

Вказані виплати були проведені позивачу на виконання рішення суду, яким не зобов`язано відповідача здійснити відповідні нарахування, та в той період коли позивач не виконував обов`язки військової служби, тому вказані суми ПДФО не могли бути компенсовані.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.02.2016 №59-ос прийнято на військову службу за контрактом та призначено солдата запасу ОСОБА_2 , молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії-водієм 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” ІІІ категорії (тип Б), ВОС 108979Р-037, 3 тарифний розряд, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 . Укладено з солдатом ОСОБА_3 контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України з 16 лютого 2016 року на три роки.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.08.2017 №462-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , П019458, контролера 3 групи охорони комендантського відділення відділу організації повсякденної діяльності штабу який вибуває для подальшого проходження служби в розпорядження начальника оперативно – розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виключити із списків особового складу 31 серпня 2017 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.02.2020 №63-ОС зарахувати у списки особового складу та на всі види забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 (П-019458), який прибув для подальшого проходження служби з ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13 лютого 2020 року. Підстава: наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.02.2020 № 66-ос, припис військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 № 12/66 від 04.02.2020.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 віж 27.04.2023 №205-ОС виключити зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення капітана ОСОБА_1 (П-019458), старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу, який вибуває для подальшого проходження служби до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 призначений на посаду старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Відповідно до інформації зазначеної у довідці від 06.06.2025 №08/3130 капітан ОСОБА_1 з 16.02.2016 по 31.08.2017; з 13.02.2020 по 28.04.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) Державної прикордонної служби України. Вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі № 360/1097/25 - залишено без змін.

Відповідно до розрахункового листа за листопад 2025 року за рішенням суду нараховано 71528,35 грн, утримано – 16451,52 грн, а саме ПДФО суд 2800 в розмірі 12875,1 грн та військовий збір АТ 5 – 3576,42 грн.

З платіжної інструкції № 31079 (внутрішній номер 466118078) вiд 27 листопада 2025 року вбачається, що призначення платежу 1002030,2800, перерах. індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , зг.ріш. ЛОАС №360/1097/25 від 11.07.2025 в сумі 55076,83 грн.

28.11.2025 на особистий рахунок позивача надійшло зарахування за рішення суду № 360/1097/25 в сумі 55026,83 грн.

Відповідно до розрахункового листа за грудень 2025 року за рішенням суду нараховано 8517,50 грн, утримано – 1959,03 грн, а саме ПДФО суд 2800 в розмірі 1533,15 грн та військовий збір АТ 5 – 425,88 грн.

29.11.2025 представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, яку було утримано з індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року за спірний період одержану ОСОБА_1 при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25 за винятком суми податку на військовий збір у розмірі 1.5%. Направити на електронну адресу розрахунок доплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період, а також повідомити про утримання інших сум грошового забезпечення, які було виплачено за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (16.02.2016 28.02.2018), ОСОБА_1 .

З платіжної інструкції № 34040 (внутрішній номер 474882808) вiд 22 грудня 2025 року вбачається, що призначення платежу 1002030,2800, перерах. доплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , зг.ріш. ЛОАС №360/1097/25 від 11.07.2025 в сумі 6558,47 грн.

В матеріалах справи наявна довідка ВЧ НОМЕР_1 щодо належної до виплати індексації грошового забезпечення згідно постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі №360/1097/25 в сумі 80045,85 грн.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За частиною першою статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі статтею 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, від 2 грудня 2010 року № 2755-VI об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлює, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).

За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 31.01.2024 у справі № 320/6441/22, від 18.04.2024 у справі № 160/10789/22, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23 та від 19.09.2024 у справі № 400/7201/21 за результатами аналізу положень Порядку № 44 зазначив, що зміст пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Судом встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 позивачу було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 80045,85грн, згідно платіжної інструкції від 27.11.2025 №31079 на суму 55076,73 грн з відрахуванням військового збору 3576,42 грн, пдфо – 12875,10 грн та платіжної інструкції від 22.12.2025 №34040 на суму 6558,47грн з відрахування військового збору у розмірі 425,88 грн та ПДФО у розмірі 1533,15 грн, що підтверджується розрахунковими листами від 05.01.2026 №3 та від 06.01.2026 №9.

Проте, враховуючи нормативне регулювання спірних правовідносин щодо утримання податку з доходів фізичних осіб та виплати грошової компенсації військовослужбовцям суд вважає, що при виплаті грошового забезпечення позивач мав право на отримання грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що вказані суми податку з доходів фізичних осіб не можуть бути компенсовані, адже виплата грошового забезпечення проведена позивачу на виконання рішення суду, яким не зобов`язано відповідача здійснити відповідні нарахування, та в той період коли позивач не виконував обов`язки військової служби.

З даного приводу суд зазначає, що не зазначення в судовому рішенні про проведення відповідної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб не звільняє відповідача від виконання вищевказаних норм Порядку № 44.

При цьому суд вказує, що факт виключення позивача зі списків особового складу відповідача не впливає на його права, передбачені Порядком № 44, оскільки стосується виплати грошового забезпечення за час проходження військової служби в цій військовій частині.

За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у здійснені компенсації сум податку з доходів фізичних осіб в даному випадку є протиправними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 , які полягають в утриманні з виплаченого позивачу на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25 військового збору у розмірі 5%, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як уже вказувалось та слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України ставка збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Між тим суд зазначає, що відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” від 10.10.2024 № 4015-IX (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору, зокрема, з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

При цьому, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” від 04.12.2024 № 4113 уточнений перелік доходів осіб, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04.12.2024 № 4113 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” від 10.10.2024 № 4015-IX.

З огляду на те, що Закон України від 10.10.2024 № 4015-IX набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України внесені Законом України № 4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1.5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.

Як встановлено судом, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25 позивачу здійснено перерахунок грошового забезпечення та його виплату у сумі 80045,85грн з відрахування військового збору у сумі 4002,30 грн, тобто за ставкою 5%, що не заперечується сторонами.

Суд зазначає, що пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Виплата грошового забезпечення позивачу у вказаній сумі стосувалась періоду з 16 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року (за час перебування позивача на військовій службі).

Тобто, до такого доходу позивача, в силу положень вказаних норм, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5%.

За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого позивачу грошового забезпечення, є протиправними.

Тож, відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5% військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченого грошового забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов першої інстанції дійшов вірного висновку про:

- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а також утримання із нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору у розмірі 5%;

- зобов`язання відповідача здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого із грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке виплачене на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі №360/1097/25, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а також нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю суми військового збору (3,5%), утриманого понадміру з нарахованого грошового забезпечення на виконання вказаного рішення суду у справі № 360/1097/25.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 360/2401/25 за позовом Середи Ігоря Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 16 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

А.В. Гайдар