Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №620/8265/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/8265/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17.07.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просить:

визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області) щодо неврахування педагогічного стажу його роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та ЗОШ І-ІІІ ступеня №2;

зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати стаж його роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та Городнянській ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 до його педагогічного стажу;

зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, в сумі 129 274,00 грн, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, відповідач протиправно не врахував до його педагогічного стажу період його роботи за сумісництвом з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 на посаді вчителя правознавства та історії науково-педагогічних або педагогічних працівників, що призвело до ненарахування та невиплату йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 04.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ПФУ в Чернігівській області заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що не порушував прав позивача, оскільки останньому було відмовлено у зарахуванні до спеціального стажу позивача періоду роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 у Городнянській районній гімназії та Городнянській ЗОШ І–ІІІ ступеня № 2 за сумісництвом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, який розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності через те, що робота за сумісництвом не зараховується до спеціального педагогічного стажу, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

ГУ ПФУ в Херсонській області заперечуючи проти позовних вимог вказую на правомірність свого рішення щодо відмови позивачу в частині проведення перерахунку пенсії у зв`язку з призначенням грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень зі зміною стажу відповідно до Закону № 1058-IV, оскільки за матеріалами пенсійної справи до спеціального стажу не зарахований період роботи з 27.07.2009 по 30.05.2014 — начальник відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації, посада, яка Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909) у розділі «Освіта» не передбачена. Отже, спеціальний трудовий стаж заявника становить 31 рік 09 місяців 21 день, тобто відсутні необхідні 35 років стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області з 01.04.2026 як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Також судом встановлено, що позивач, досягнувши 60 років, звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами щодо призначення пенсії за віком та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, яка була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Херсонській області, яким прийнято рішення № 253550006091 та призначено позивачу пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV з 01.04.2026, зарахувавши спеціальний трудовий стаж заявника в розмірі 31 рік 09 місяців 21 день. У нарахуванні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій рішеннями ГУ ПФУ в Херсонській області від 05.06.2026 та від 12.06.2026 позивачу було відмовлено. До спеціального стажу не зарахований період роботи з 27.07.2009 по 20.01.2014 — начальник відділу освіти Городнянської райдержадміністрації.

ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 17.06.2026 № 2500-0206-8/44964 повідомлено позивача про прийняті рішення та надіслано їх копії поповичу.

Також судом встановлено, що згідно із довідкою від 19.05.2026 № 10, виданою Комунальним закладом «Городянський ліцей № 2» позивач дійсно працював на посаді вчителя історії в Городнянській ЗОШ І-ІП ст. № 2 Чернігівської області (зараз Комунальний заклад «Городнянський ліцей № 2» Городнянської міської ради Чернігівської області) з 03.09.2012 (наказ № 80 від 10.10.2012) по 31.05.2013 (наказ № 8 від 13.01.2014); відпустка без збереження заробітної плати за період роботи тривалістю понад один місяць не надавалась.

У довідці від 19.05.2026 № 09, виданої Комунальним закладом «Городянський ліцей № 2» є дані про роботу позивача, заробіток, педагогічне навантаження за період з 03.09.2012 по 31.05.2013 (педагогічне навантаження за період 03.09.2012-09.09.2012 становить 2 години; за період 10.09.2012-24.05.2013 - 3 години) та відпрацьовані роки.

Згідно із довідкою від 19.05.2026 № 10, виданою Комунальним закладом «Городянський ліцей № 2» позивач, зокрема з 19.01.2001 ( наказ №9 по відділу освіти Городнянської райдержадміністрації від 19.01.2001) по 28.07.2009 (наказ №91 по відділу освіти від 28.07.2009) працював на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи.

У довідці від 18.05.2026 № 119, виданої Комунальним закладом «Городянський ліцей № 1» зазначено, що позивач дійсно працював на посаді вчителя історії та правознавства в Городнянській районній гімназії по сумісництву з 01.09.2009 по 30.05.2014. Заробітна плата за період з 01.09.2009 по 30.11.2010 нараховувалась погодинно. З 01.12.2010 заробітна плата нараховувалась згідно тарифікаційних списків педагогічних працівників по Городнянській районній гімназії. Педагогічне навантаження за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 становить - 6 годин; з 01.01.2011 по 31.12.2011-9 годин, з 01.01.2012 по 31.08.2012- 9 годин, з 01.09.2012 по 31.12.2012 - 6,25 годин, з 01.01.2013 по 24.05.2013 - 6,25 годин, з 25.05.2013 по 31.08.2013 - 6 годин, з 01.09.2013 по 31.12.2013 - 9 годин, з 01.01.2014 по 30.05.2014 - 9 годин. У відпустці без збереження заробітної плати за даний період роботи не перебував.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо неврахування педагогічного стажу його роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та ЗОШ І-ІІІ ступеня №2, звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Згідно статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті . 5 Закону № 1058-IV даний Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після визначеної такими положеннями дати.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 вказаного Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Проаналізувавши викладені норми суд дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1788-XII будь-якого іншого виду пенсії.

У постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а Верховний Суд дійшов висновку про таке:

«норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону № 1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону № 1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах».

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20 підтвердив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Таких правових висновків дотримався Верховний Суд у постанові від 05.03.2025 прийнятій у справі № 580/2737/23.

Проаналізувавши викладене слідує висновок, що для призначення особі грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV можливе лише за дотриманням вищевказаних умов, зокрема: необхідно на момент досягнення пенсійного віку працювати на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-XII, призначення пенсії повинно бути вперше та наявність відповідного страхового стажу на зазначених вище посадах.

У справі, яка розглядається спірним є неврахування територіальним органом Пенсійного фонду України, який здійснював призначення позивачу пенсії, до його педагогічного стажу період його роботи за сумісництвом з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 на посаді вчителя правознавства та історії науково-педагогічних або педагогічних працівників, що призвело до ненарахування та невиплати йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Так, судом встановлено, що згідно із довідкою від 19.05.2026 № 10, виданою Комунальним закладом «Городянський ліцей № 2» позивач дійсно працював на посаді вчителя історії в Городнянській ЗОШ І-ІП ст. № 2 Чернігівської області (зараз Комунальний заклад «Городнянський ліцей № 2» Городнянської міської ради Чернігівської області) з 03.09.2012 (наказ № 80 від 10.10.2012) по 31.05.2013 (наказ № 8 від 13.01.2014); відпустка без збереження заробітної плати за період роботи тривалістю понад один місяць не надавалась.

Згідно із довідкою від 19.05.2026 № 10, виданою Комунальним закладом «Городянський ліцей № 2» позивач, зокрема з 19.01.2001 ( наказ №9 по відділу освіти Городнянської райдержадміністрацїї від 19.01.2001) по 28.07.2009 (наказ №91 по відділу освіти від 28.07.2009) працював на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи.

У довідці від 18.05.2026 № 119, виданої Комунальним закладом «Городянський ліцей № 1» зазначено, що позивач дійсно працював на посаді вчителя історії та правознавства в Городнянській районній гімназії по сумісництву з 01.09.2009 по 30.05.2014.

Суд констатує, що до Переліку № 909 входять посади викладача та заступника директора ліцею.

Разом з цим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі – постанова № 245) робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (пункт 2 постанови № 245).

Тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки.

В пункті 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково- педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота. Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм, зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).

Аналогічна правова позиція щодо зарахування стажу роботи за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-860апп18). Таким чином, робота за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні територіальними органами Пенсійного фонду України грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що період роботи позивача з 01.09.2009 по 20.01.2020 в Городнянській районній гімназії і Городнянськіи ЗОШ І-Шст №2, що передбачена у Переліку № 909 має бути зарахований до педагогічного стажу роботи, що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, що узгоджується у правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 295/8391/15-а

При цьому з урахуванням вказаного періоду роботи позивача за сумісництвом з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії і Городнянськіи ЗОШ І-Ш ст №2, який має бути врахований до його педагогічного стажу, позивач має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Визначаючись із належним органом, дії якого щодо неврахування педагогічного стажу позивача роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 стали наслідком відмови у визнані права на виплату позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, та відповідно із органом, який має приймати рішення про зарахування позивачу стажу його роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та Городнянській ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 до його педагогічного стажу та відповідно про перерахунок пенсії у зв`язку з призначенням грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень зі зміною стажу відповідно до Закону № 1058-IV, суд зазначає, що Порядок №22-1, передбачає можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

Так, згідно із пунктом 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до матеріалів справи, заява позивача про призначення пенсії розглянута за екстериторіальним принципом ГУ ПФУ в Херсонській області і рішення про про часткову відмову в перерахунку пенсії позивачу №253550006091 прийнято саме вказаними територіальними органами Пенсійного фонду України, тому відповідати за порушення прав позивача має саме цей суб`єкт владних повноважень.

При цьому, оскільки саме рішеннями ГУ ПФУ в Херсонській області від 05.06.2026 та від 12.06.2026 №253550006091 в оспорюваній частині відбулось порушення прав позивача, тому належним способом відновлення порушених прав позивача буде їх скасування в окресленій частині.

У свою чергу позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, в сумі 129 274,00 грн, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV не підлягає задоволенню, оскільки вона ще не призначена позивачу, тому є передчасною та в цьому випадку, обов`язок виплати пенсії залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Чернігівській області, який ще не настав.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх часткового задоволення у спосіб, визначений судом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з наявної у матеріалах справи квитанції від 16.07.2026 № 29 позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331, 50 грн.

За наслідками розгляду справи судом задоволено всі заявлені позовні вимоги, хоча і частково, що носить кількісний показник.

Таким чином, суд вважає, що правильним буде визначення розміру компенсації позивачу судових витрат зі сплати судового збору виходячи з кількості, а не розміру задоволених / не задоволених позовних вимог, а саме, повернення позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (ГУ ПФУ в Херсоніській області) судові витрати у розмірі 1331, 50 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.06.2026 та від 12.06.2026 №253550006091 в частині неврахування ОСОБА_1 педагогічного стажу його роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 та в частині відмови в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з призначенням грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень зі зміною стажу відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 стаж його роботи з 01.09.2009 по 20.01.2014 в Городнянській районній гімназії та Городнянській ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 до його педагогічного стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 нарахування грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (01.04.2026) відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331, 50 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 16.07.2026 № 29.

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21295057; місцезнаходження юридичної особи: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6,адреса для листування (поштова адреса): вул. Комкова, 76-А, м. Херсон, 73027).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21390940; місцезнаходження юридичної особи: вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).

Суддя Марія ДУБІНА