Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №560/3993/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3993/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач страждає на неконтрольовану гормонозалежну бронхіальну астму та за результатами проходження ВЛК 04.02.2025 і 16.01.2026 був визнаний непридатним до військової служби за статтею 47-А Розкладу хвороб, про що складено свідоцтво про хворобу від 16.01.2026 №2026-0115-1401-5820-0. Однак, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 без належних правових підстав допустила анулювання зазначеного свідоцтва та не направила медичні документи на затвердження штатної ВЛК, після чого його було призвано на військову службу і зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , попри ухвалу суду від 16.03.2026 у справі №560/3993/26 про заборону вчиняти дії щодо його мобілізації. У зв`язку із цим позивач просить скасувати рішення про анулювання свідоцтва про хворобу, накази про його призов і зарахування до списків особового складу, зобов`язати направити медичні документи на затвердження штатної ВЛК, а також виключити його зі списків особового складу та звільнити від виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою суду від 16.03.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №560/3993/26/25 задоволено частково. Заборонено посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням у справі №560/3993/26.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що 14.03.2026 позивача на підставі направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 призвано на військову службу під час мобілізації, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і призначено на відповідну посаду. Вказала, що згідно з довідкою ВЛК від 14.03.2026 №2026-0314-1353-0578-0 позивача визнано придатним до військової служби, водночас доказів оскарження цього висновку до ВЛК вищого рівня або ЦВЛК ним не надано, а перевірка правильності медичного діагнозу та визначення ступеня придатності особи до військової служби не належать до компетенції адміністративного суду. Крім того, відповідач зазначив, що наказ про призов уже реалізований і вичерпав свою дію, а законодавством не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов та зарахування до списків особового складу; при цьому позивач не довів наявності передбачених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстав для звільнення та не надав доказів звернення до військової частини з відповідним рапортом, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні позову повністю.

ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що 14.03.2026 позивача під час здійснення заходів оповіщення було доставлено до приміщення ТЦК та СП, де він пройшов медичний огляд і згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 14.03.2026 №2026-0314-1353-0578-0 був визнаний придатним до військової служби. Позивач рішення ВЛК у встановленому порядку не оскаржував, із заявою про проведення повторного медичного огляду не звертався та документів для отримання відстрочки від призову не подавав. Відтак відповідач вважає, що наказ від 15.03.2026 №4531 у частині призову та направлення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 прийнятий у межах наданих повноважень і відповідно до вимог законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

ІНФОРМАЦІЯ_5 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не мав та підлягав призову. За результатами проходження 14.03.2026 військово-лікарської комісії позивача визнано придатним до військової служби, після чого 15.03.2026 його призвано та направлено до військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу №4531. Наголосив, що визначення ступеня придатності належить до виключної компетенції ВЛК, а її рішення може бути оскаржене до штатної ВЛК за підпорядкованістю. Вважає, що відповідачі діяли на підставі та в межах наданих повноважень, тому просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не навів аргументів щодо втрати чинності наявного у матеріалах справи свідоцтва про непридатність позивача до військової служби та не обґрунтував підстав його неврахування або анулювання. Також відповідач не спростував доводів позивача щодо незаконності його затримання й утримання 13.03.2026 у приміщенні обласного ТЦК та СП і не надав відповідних рішень, прийнятих цього дня. Вважаючи, що відповідач не довів правомірності оскаржуваних дій і рішень відповідно до частини другої статті 77 КАС України, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

04.02.2025 військово-лікарською комісією при КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби за статтею 47а Розкладу хвороб, про що складено свідоцтво про хворобу №223.

16.01.2026 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 складено свідоцтво про хворобу №2026-0115-1401-5820-0, відповідно до якого позивача визнано непридатним до військової служби за статтею 47а Розкладу хвороб.

14.03.2026 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 . За результатами огляду складено довідку ВЛК від 14.03.2026 №2026-0314-1353-0578-0, у якій встановлено діагнози: змішана астма, міопія, кератоконус та на підставі статей 47в, 30в, 26в графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.03.2026 №4531 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважаючи порушеним його права, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Главою 3 розділу ІІ Положення №402 врегульовано особливості медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402, повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов`язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Матеріалами справи підтверджено складення 16.01.2026 військово-лікарською комісією при 8 відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 свідоцтва про хворобу №2026-0115-1401-5820-0, відповідно до якого позивача визнано непридатним до військової служби за статтею 47-а Розкладу хвороб.

Водночас відповідачами не надано доказів направлення вказаного свідоцтва разом із медичними документами до штатної ВЛК, рішення штатної ВЛК про його затвердження або незатвердження.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у відзиві не навів обставин щодо результатів перевірки свідоцтва від 16.01.2026 та не надав документів, які підтверджують завершення передбаченої пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 процедури його розгляду.

Проведення 14.03.2026 нового медичного огляду та складення за його результатами довідки про придатність позивача до військової служби не підтверджують виконання встановленого Положенням №402 обов`язку щодо перевірки свідоцтва від 16.01.2026.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 не довів належного завершення перевірки свідоцтва про хворобу від 16.01.2026 №2026-0115-1401-5820-0, суд дійшов висновку про протиправність його бездіяльності.

Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ВЛК завершити перевірку вказаного свідоцтва та медичних документів.

Згідно з довідкою ВЛК від 14.03.2026 №2026-0314-1353-0578-0 у позивача встановлено змішану астму, міопію та кератоконус і на підставі статей 47-в, 30-в, 26-в графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби.

Позивач не заявив позовної вимоги про визнання протиправною та скасування цієї постанови ВЛК. Доказів її скасування ВЛК вищого рівня або судом матеріали справи не містять. Отже, на час прийняття наказу про призов довідка ВЛК від 14.03.2026 була чинною.

Суд не може надавати оцінку правильності встановленого ВЛК діагнозу, визначати ступінь порушення функцій організму або вирішувати, чи підлягає застосуванню до захворювання позивача стаття 47-а або стаття 47-в Розкладу хвороб, оскільки вирішення цих питань потребує спеціальних медичних знань і належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій.

Верховний Суд у постановах від 13.06.2018 у справі №806/526/16 та від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зазначив, що адміністративний суд не вправі оцінювати професійні дії лікарів-членів ВЛК щодо застосування методів огляду, дослідження медичних документів, встановлення діагнозу та його відповідності конкретній статті Розкладу хвороб. Суд перевіряє дотримання процедури прийняття постанови ВЛК, а не вирішує питання медичного характеру замість уповноваженої комісії.

У разі незгоди з постановою ВЛК від 14.03.2026 позивач мав право оскаржити її до ВЛК вищого рівня або безпосередньо до суду. Проте в межах заявлених позовних вимог правомірність саме цієї постанови не є предметом судового розгляду.

Щодо вимоги про скасування наказу від 15.03.2026 №4531, суд зазначає наступне.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Відповідно до пункту 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я і не мають права на відстрочку від призову з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації оформлюється наказом керівника районного або міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд встановив, що на момент прийняття наказу від 15.03.2026 №4531 позивач перебував на військовому обліку, оформленої у встановленому порядку відстрочки від призову не мав, а відповідно до чинної довідки ВЛК від 14.03.2026 був визнаний придатним до військової служби.

Свідоцтво про хворобу від 16.01.2026 не було затверджене штатною ВЛК, а тому саме по собі не набуло статусу остаточної постанови про непридатність позивача до військової служби. За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.03.2026 №4531 у частині призову позивача.

Щодо наказу військової частини НОМЕР_1 та вимог про виключення позивача зі списків особового складу і звільнення від виконання обов`язків військової служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є день їх відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з Інструкцією з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зарахування прибулого військовослужбовця до списків особового складу військової частини здійснюється наказом по стройовій частині у день прибуття до військової частини. Підставами для видання такого наказу є, зокрема, іменні списки команд, приписи та документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Позивач прибув до військової частини на підставі чинного наказу про призов та направлення. Тому військова частина НОМЕР_1 , зараховуючи його до списків особового складу, діяла на виконання документів, які на час їх реалізації не були скасовані та були обов`язковими для виконання.

У постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 Верховний Суд зазначив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася. Визнання протиправною процедури призову не має наслідком автоматичного відновлення попереднього становища особи, яка вже набула статусу військовослужбовця. Після мобілізації виникають правовідносини проходження військової служби, припинення яких здійснюється з підстав і в порядку, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Підстави звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії воєнного стану визначені статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач не надав доказів подання командиру військової частини рапорту про звільнення, прийняття командиром рішення за таким рапортом чи наявності іншої визначеної статтею 26 Закону підстави для звільнення.

Скасування наказів про призов і зарахування до списків особового складу не є передбаченим законом способом звільнення військовослужбовця з військової служби.

Отже, вимоги про скасування наказу військової частини НОМЕР_1 , зобов`язання виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його від виконання обов`язків військової служби є необґрунтованими та не підлягають скасуванню.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази відповідно до статті 90 КАС України у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню відповідно до статті 139 КАС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо подальшої дії заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 16.03.2026, суд враховує, що наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації від 15.03.2026 №4531 був прийнятий та реалізований до постановлення зазначеної ухвали, а позивач набув статусу військовослужбовця. При цьому суд відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування наказів щодо призову та зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

З огляду на вирішення спору по суті та відсутність обставин, які свідчили б про необхідність подальшої дії встановленої заборони, заходи забезпечення позову втратили своє процесуальне призначення. Тому відповідно до статті 157 КАС України суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №560/3993/26.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі військово-лікарської комісії щодо незавершення процедури перевірки свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 від 16.01.2026 №2026-0115-1401-5820-0.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі військово-лікарської комісії завершити перевірку свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 від 16.01.2026 №2026-0115-1401-5820-0 та направити документи на затвердження штатної військово-лікарської комісії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №560/3993/26.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя П.І. Салюк